«Поняття «менеджмент», «управління», «керівництво»

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

СННІГОТ УІПА

Кафедра соціально економічних  та педагогічних дисциплін

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни

«Менеджмент освіти»

на тему

«Поняття «менеджмент», «управління», «керівництво»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка V курсу

групи ДГ-ОП3-сп

Гавриленко Ю.В.

 

Перевірила: доц. Фіногєєва  Т.Є.

 

 

 

 

 

м. Стаханов, 2013

Зміст

      Вступ

1. Характеристика поняття «менеджмент».
2. Характеристика поняття «управління».
3. Характеристика поняття «керівництво»

Висновки

Перелік використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Для визначення діяльності з координації  роботи людей на практиці використовують різні поняття:

• “управління”;
• “менеджмент”;
• “керування” тощо.

“Управління”  – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних  об’єктів, явищ і процесів, наприклад:

• технічні системи;
• господарські системи;
• суспільні системи;
• державні системи тощо.

“Менеджмент”  – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  поняття «менеджмент»

З поняттями “менеджмент” і “менеджер сьогодні ми зустрічаємось  на кожному кроці. Вони входять у нашу лексику, деякі елементи менеджменту ми уже використовуємо у своїй професійній діяльності. По запевненню класика менеджменту Пітера Дракера: “Рідко, якщо взагалі коли - не будь, який - не будь новий основний інститут так швидко доводив свою необхідність... як розвивався менеджмент на початку теперішнього сторіччя”. Проте, спілкування з керівниками шкіл, навчальних закладів, свідчить про їх поверхову уяву щодо змісту менеджменту. Вживаючи слово “менеджер”, більшість людей ототожнюють його з образом керівника нового покоління, який використовує у своїй роботі сучасні гуманні методи управління. Загалом, це так і не зовсім так.

Але перш ніж говорити про  менеджера і його функціях, потрібно вияснити суть поняття “менеджмент”.

Термін “менеджмент” трактується  досить широко:

«Менеджмент» - сукупність стратегії, філософії, тренінгів, методів, засобів  і форм управління виробництвом з  метою підвищення його ефективності та зростання прибутку».

«Менеджмент - соціальний і технічний процес, за допомогою якого використовуються ресурси, відбувається вплив на людські дії та здійснюється сприяння змінам для досягнення цілей організації».

«Менеджмент - процес планування, організації, приведення в дію і контролю організації з тим, щоб досягти координації людських та матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного вирішення завдань».

«Менеджмент - інтегрований процес, яким повноважні особи формують, зміцнюють і керують організаціями в ході добору та досягнення визначених ними цілей».

«Менеджмент - процес , за допомогою група* людей, що співпрацюють, спрямовує свої дії до загальних цілей»

«Менеджмент - різновид господарського управління в ринкових умовах. Передбачає економічну свободу людей, свободу й обов'язок, керуючись не розпорядженнями зверху, а вигодою, приймати самостійні рішення, цілком відповідати за їх результати».

Важко сказати, яке з цих  визначень є найбільш повним. З  певним наближенням до істини можна  сказати, що менеджмент - це система  планування, організації. При цьому  активно використовуються три обов'язкові складові менеджменту: інтелект, психіка  та спроможність людини до продуктивної праці.

Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами  працівників, групами, організацією тощо). Менеджмент — цілеспрямований вплив  на колектив працівників або окремих  виконавців з метою виконання  поставлених завдань та досягнення визначених цілей. Феномен менеджменту викликав зацікавлення представників багатьох наук і професій. Нині у світі існує багато визначень поняття «менеджмент». В його основі лежить англійське дієслово «to manage» — керувати, яке походить від латинського «manuse»— рука. Наприклад, Оксфордський словник англійської мови дає такі його тлумачення: менеджмент — це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками); менеджмент — це влада та мистецтво керівництва; менеджмент — це вміння й адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату (служб працівників); менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

Нерідко менеджмент трактується  як сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва  і збільшення прибутку. 
З функціонального погляду менеджмент — це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, покликаний забезпечити формування та досягнення цілей організацій (підприємств, товариств, банків, асоціацій та їх підрозділів). За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види: виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент - маркетинг, управління персоналом, інноваційний менеджмент.

У більшості країн світу  менеджмент вважається однією із пріоритетних галузей соціальних наук, є невід'ємною  частиною загальної культури людини та трудових колективів. У США, менеджмент якої вважається найбільш могутньою "управлінською  цивілізацією", у рамках багатопрофільних університетів сьогодні діє 1300 шкіл, які дають регулярну освіту в  галузі менеджменту; 10 тисяч консультативних  фірм, десятки тисяч незалежних консультантів, що надають послуги з різних аспектів управлінської діяльності; понад 70 періодичних видань, більше десятка видавництв спеціалізуються на літературі з управління. У Європі зареєстровано біля 300 повноцінних центрів навчання менеджерів. 
Слід зауважити, що американський шлях формування менеджерів не єдиний у світовій практиці. У Японії, наприклад, керівників готують самі фірми. На основі концепції "навчання за допомогою досвіду" вони планомірно переміщують працівника на різні посади. Це дозволяє йому пізнати специфіку різних аспектів бізнесу і досконало вивчити свою фірму. Лише у віці 35 років співробітники мають можливість одержати першу керівну посаду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика  поняття «управління»

Термін «менеджмент» в  Україні почали використовувати  з 90-х років XX ст., що було зумовлено падінням командно-адміністративної економічної системи і початком інтеграції країни у світовий економічний простір. Поряд із ним застосовується термін «управління». Однак між цими термінами існує суттєва відмінність, тому їх не можна ототожнювати.

Управління — це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо.  
Управління - це соціальний феномен, характерний абсолютно для всіх сфер людської життєдіяльності, будь то сім'я, дружній колектив, різні громадські об'єднання і т. д. Кожен чоловік в своєму житті в різних ситуаціях застосовує ті чи - інші способи впливу на поведінку людини з метою змінити поведінку іншої особистості в потрібному для себе напрямку. Однак неправильно вибрані методи можуть призвести до незворотних наслідків, оскільки людина не машина, і «Поломки» в душі людини, викликані невмілим управлінням з боку «Користувача», висловлюючись на машинній мові, можуть назавжди порушити характер і структуру міжособистісних, професійних, відносин.

Поняття «управління» дуже багатогранно, тому воно використовується в ряді наукових дисциплін, кожна з яких трактує його в контексті специфіки предмета дослідження і розроблювальних ними концепцій. Відповідно до одного з визначень, яке дає В.І. Кноррінг, управління являє собою безперервний і цілеспрямований процес впливу на керований об'єкт для забезпечення його функціонування та ефективного розвитку, а система управління - механізм, який забезпечує цей процесс

Управління є важливим ресурсом суспільства. На думку Пітера Дракера, історичні успіхи людства  на 80% визначаються не природними ресурсами  і технологіями, а ефективністю управління.

Питання, пов'язані з управлінням, цікавили людей на всіх історичних етапах існування людства з самого зародження громадської організації, хвилюють людей на сучасному етапі  і будуть хвилювати протягом усього розвитку людської цивілізації незалежно  від того, про якому рівні управління йде мова, оскільки що може бути цікавіше і корисніше, ніж ефективний вплив на поведінку людини, групи, народу.

У соціологічній і управлінській  літературі склалися різні підходи  до управління.

Управління як наука представляє собою систему знань у вигляді концепцій, теорій, принципів, способів, форм і шкіл управління.

Управління як мистецтво - це здатність вміло й ефективно застосовувати на практиці теоретичні основи управління, розроблені в рамках наукового знання.

Управління як функція може розглядатися як цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку людей, здійснюване з метою направити їх дії на досягнення бажаних цілей.

Управління як процес - це сукупність управлінських дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Управління як апарат - сукупність структур і людей, що забезпечують використання і координацію всіх ресурсів соціальних систем для досягнення визначений-них цілей.

У найбільш загальному вигляді управління представляє собою вплив суб'єкта управління на його об'єкт. Позначені елементи є підсистемами єдиної системи управління. Г. В. Атаманчук, в залежності від суб'єкта керуючого впливу, виділив наступні типи управління: державне управління (суб'єкт управління - держава), суспільне управління (суб'єкт управління - суспільство та його структури), менеджмент (суб'єкт управління - підприємець, власник).

Таким чином, управління - це осмислений вплив людини на процеси, об’єкти, а також на людей для  надання необхідної спрямованості їхній діяльності й одержання бажаного результату. Управління - це механізм для досягнення мети. Управління - це сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення визначеної мети. Сутність управління полягає в координуванні роботи інших людей. Основна мета управління - створення необхідних умов для реалізації задач організації, координація й узгодження спільної діяльності працівників для досягнення конкретних запланованих результатів.

 

 

Характеристика  поняття «керівництво»

Керування - управління, що характеризується певними функціональними пріоритетами. На практиці – це визначення загального задуму управління, забезпечення необхідної спрямованості розвитку фірми і спостереження за загальним станом справ.

Керівництво можна визначити "як процес використання влади задля досягнення впливу на людей".

Влада - це можливість реально  вплинути на поведінку інших людей, тобто влада - це знаряддя впливу. В  свою чергу, вплив - це будь-яка поведінка  однієї людини чи групи осіб, що активно  діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей.

Проте влада не єдина основа керівництва і такий підхід притаманний  лише авторитаризму і застосовується по відношенню до формальної організаційної структури.

Інше визначення розглядає  адміністративне керівництво як "процес управління та впливу на спільну  діяльність членів групи".

Як бачимо, тут вже запроваджуються  елементи керівництва:

1) керівництво передбачає  наявність підлеглих;

2) існує певний розподіл  влади, впливу чи управління  керівника підлеглими;

3) керівники вказують, що  і як слід робити.

Керівництво - це право особи  давати офіційні доручення підлеглим  і вимагати виконання їх. Це право  випливає з повноважень керівника, які визначають його компетенцію  у межах формальної організації. Діапазон керівника залежить від  статусу керівника, тобто чи він  є єдиноначальником, чи особою, яка  очолює колективний орган управління. Керівник - єдиноначальник здійснює управління на основі єдиноначального прийняття  рішень І контролю за процесом праці, несучи повну відповідальність за діяльність організації. При колегіальному  управлінні спостерігається поділ  керівних обов'язків між колегіальним поділом управління (рада, правління  тощо) і особою, яка очолює цей  орган. Такий поділ здійснюється розмежуванням компетенції колегіального  органу і керівника. Як правило, колегіальний орган вирішує найбільш важливі  проблеми діяльності організації і делегує керівнику функції виконавця колегіальних рішень та оперативного розпорядництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, управління, менеджмент - це міждисциплінарна галузь знань, яка поєднує в собі науку, досвід, управлінське мистецтво, а керівництво можна визначити "як процес використання влади задля досягнення впливу на людей".  Керівництво передбачає монополію на прийняття рішень і контроль за ходом їх виконання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік використаних джерел