Фізико-географічні умови Закарпаття

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2013 в 00:22, реферат

Описание работы

Закарпатська область з її лісистими горами і швидкими ріками, з потопаючими в садах і виноградниках, обновленими містами і селами, історичними пам'ятниками, курортами і будинками відпочинку є одним із найкрасивіших куточків України.
Це одне з небагатьох унікальних місць, які цікаві для туристів у всі сезони. Взимку Закарпаття приваблює своїми чудовими гірськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами відпочинку, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами, надзвичайно величною красою Карпатських гір, полонин і привітністю закарпатських людей.

Файлы: 1 файл

Екологія Закарпатського району))).doc

— 463.50 Кб (Скачать файл)

На Заході України за фінансової допомоги Євросоюзу провели операцію "Краб", щоб не дати сміттю по ріці потрапити до Євросоюзу.

У руслі річки Латориця недалеко від міста Чоп за 5 км від кордону між Словаччиною  і Україною змонтували конструкцію, яка затримувала сміття.

За допомогою спеціального крана затримане сміття видаляли з русла і вивозили на звалище.

У результаті було встановлено, що за 5 днів води річки несуть до кордону  з ЄС стільки сміття, що його можна  вмістити в кузови 10 вантажівок.

Операцію "Краб" провели  за фінансової допомоги міжнародного проекту Євросоюзу "Управління відходами" в рамках екологічної акції "Навколишнє середовище без сміття".

Сприяла операції "Краб" і місцева влада. Річки України  несуть до Європи сотні тисяч тонн сміття, зазначив начальник Закарпатського обласного управління меліорації і  водного господарства Володимир Чіпак.

Сусідні країни навіть вимагають  від України платити штрафи за засмічення. І Україна винна вже  кілька десятків тисяч євро.

Благоустрій сіл і  селищ міського типу, переважна більшість  яких не має ні централізованого водопостачання, ні каналізаційних мереж, це надзвичайно важлива і необхідна ділянка роботи на найближчу перспективу. Якщо, звичайно, ми плануємо зробити привабливим наш рекреаційний потенціал і так званий сільський туризм. Що стосується гірських населених пунктів, то чимала кількість із них може бути легко забезпечена водою водогонами із численних гірських джерел. Такі водогони в багатьох селах люди самотужки зробили. Однак технічний рівень, а головне санітарно-гігієнічні норми таких споруд не завжди на належному рівні. Особливо це стосується скидів використаної води в побутовому секторі. Рідко де зроблено належну вигрібну яму для збору скидів. Здебільшого цей скид здійснюється в підґрунтовий шар або в потічок. Наявні в багатьох селах гірські потічки перетворилися на стічні канави. В результаті забруднюються річки, які для більшості міст області є джерелом забору для централізованого питного водопостачання. До того ж, наявні каналізаційно-очисні споруди міст і селищ міського типу не всюди мають достатні потужності та досконале обладнання. Отже в річки скидаються недостатньо очищені стічні води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Проблеми сміття

Куди дівати сміття? Це питання  дедалі гостріше постає як перед кожним мегаполісом, так і перед найменшим  селом у всьому світі. Для Закарпаття проблема побутових відходів – тема особливо болісна. Регіон, який справедливо вважається одним із головних рекреаційних і туристичних куточків України, й досі не знайшов однозначної відповіді на це питання. А тим часом відходів більшає. Нині пластик і целофан легко можна знайти як на вершині двотисячника, так і на дні Синевирського озера.

Найбільше потерпають через  брак полігонів та сміттєпереробних заводів гірські райони краю, зокрема  Рахівщина. Так, грандіозне звалище влаштоване на території Ясінянського держлісгоспу на підходах до перлини Українських Карпат – Говерли, свого часу навіть удостоїлося особливого доручення колишнього президента Ющенка. Віктор Андрійович наполягав на негайній ліквідації завалів. Проте віз і нині там...

Територія звалища, а  це не менше 2 гектарів, обнесена дерев'яною огорожею, і туди й сьогодні звозять побутові відходи з усього селища Ясіня. Якої шкоди природі можуть завдати хімічні процеси, що відбуваються серед тонн сміття, можна тільки здогадуватися. Нижче цього місця дорогою стікають потічки, з яких п'ють туристи, а за кілька десятків метрів – річка Лазіщина, притока Чорної Тиси.

Ще один грандіозний  смітник якось спонтанно «облаштувався» на гірських схилах поблизу курорту  Драгобрат. Серед прекрасних карпатських  хребтів і лісів – цілий  яр, заповнений непотребом, залишеним туристами і власниками баз відпочинку. Масштаби стихійного звалища вражають навіть бувалих. Але чи «помічають» контрольні служби таку наругу над природою? Наразі про серйозні штрафи ніхто тут не чув. Тож подібних випадків у всіх Карпатах можна назбирати кілька десятків, якщо не сотень.  І з кожним роком їх стає все більше. На жаль...

Особливо нема чим  пишатися обласному центру - Ужгороду, де "сміттєва" влада прагне перетворити  будь-що на прибутковий бізнес окремих персоналій. Про проблему сміття, яке оточує нас із лячною швидкістю, вже говорено й писано чимало. Хотілося б нарешті почути відповіді на питання, що з цією проблемою робити, хто нею займатиметься і хто платитиме. 
Виявляється, на рівні області ці питання вже досить давно вирішені, принаймні на папері. Щоправда, як у нас водиться, громада про це майже нічого не знає, думки не те що простих людей, а й фахівців не питали, а якщо й питали, то до уваги не взяли. Йдеться про «Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону», документ, схвалений Закарпатською обласною радою ще минулого року.

  Цілий ряд існує  і в питаннях розміщення та  утилізації відходів. В умовах  малоземелля виділення земельної  ділянки  під сміттєзвалище,  особливо у гірській місцевості є проблематичним. Незважаючи на заходи, що постійно вживаються як збоку державного управління екоресурсів, так і місцевих органів влади, на місці ліквідованих  стихійних сміттєзвалищ виникають нові.

На Закарпатті незаконно  утворили сміттєзвалище на території 27 гектарів, за три роки звезли до нього понад 10 тисяч тонн сміття. І це в гірському Закарпаття, де кожен клаптик землі на вагу золота, де найменше забруднення води чи грунту, повітря загрожує міжнародним екологічним скандалом. І це в області, яка має всі перспективи стати туристично-рекреаційною Меккою України через унікальне географічне розташування та цілющі природні ресурси. Та, в принципі, нічого дивного в цьому факті й немає: нині, за даними експертів, в Украйні 150 тисяч гектарів земельної площі зайняті сміттєзвалищами, на яких зберігається 35 мільярдів тон твердих відходів Притому, що сміття в Україні вже нікуди дівати, щороку його більшає на      1 млрд тонн. Таким чином рік у рік зростає шкідливе навантаження на довкілля і здоров’я людини. Побутові відходи вивозять на

смітники, що існують  в кожному місті або селі. Спеціалісти стверджують, практично усі вони на 80% не відповідають вимогам екологічної безпеки.

 

Висновок

Отже, не зважаючи на відносну чистоту Закарпатської області та сприятливий екологічний стан території краю, існують ряд проблем, які пов’язані із забезпеченням екологічної безпеки території області. До вирішення цих проблем повинні залучатися не тільки органи державної влади в сфері охорони природи і довкілля людини, але і громадські організації, заклади освіти, які повинні пропагувати екологічні цінності. Все це дозволить підвищити рівень екологічної культури населення краю, в тому числі посадовців, які несуть відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства.

Бережіть свій рідний край!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Національний  університет “Львівська політехніка”

 

 

 

Контрольна робота

на тему:

 

 

“Екологічний стан Закарпатської області”

 


 

 

                                                                  

 

 

                                                                                         

 

 

 

 

                                                                                          Виконала:

                                                                                          Студентка групи ЕО-12

                                                                                          Лапичак Оксана

                                                                                         Володимирівна

                                                                                          Прийняла:

                                                                                          Березюк Дар’я

                                                                                         Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2012

 

План

 

  1. Вступ
  2. Фізико-географічні умови Закарпаття
    1. Крайні точки Закарпатської області
    2. Характеристика географічного положення
  3. Стан водних ресурсів
  4. Проблеми сміття
  5. Висновок
  6. Використана література

Информация о работе Фізико-географічні умови Закарпаття