Музичне сприйняття і музична реабілітація

Висновки

Щоб перетворити художнє враження в судження про художнє, потрібно навчитися пояснювати свої власні несвідомі відчуття, потрібно знати свої власні схильності й можливості реагувати на враження.Щоб висловити хоча б одне коштовне судження, потрібно вміти порівнювати художні враження між собою; виходячи з їхньої природи й своєрідності, потрібно знайти точку зору, завдяки якій можна наблизитися до суті твору.Музика, що не дотримується основних умов людського досвіду сприйняття часу, повинна мати іншу естетику. Цей вид музики можна сприйняти тільки інтелектуально.Сприйняття музики залежить від рівня звуковисотного й поліфонічного слуху, голосового апарата, знання й слухового засвоєння основних елементів музичної мови. Тому про повноцінне сприйняття музичних творів можна говорити лише тоді, коли образне мислення здійснюється паралельно з усвідомленням логіки художньої форми й ідейно-естетичного змісту музичних образів.З музично-психологічної точки зору, консонанс і дисонанс є носіями тієї ж пари контрастних функцій, які лежать в основі ладу - стійкості й нестійкості. Дисонанс створює враження про тяжіння; консонанс дає йому дозвіл (розв'язання), після чого виникає відчуття заспокоєності, стійкості.Музика в навчанні й праці, так само як і під час відпочинку, здатна збудити й заспокоїти, підбадьорити й розвеселити, надихнути й надихнути. Маючи велику силу психофізіологічного впливу, вона здатна додати спокій і рух, легкість і вага, збудити те або інше емоційне враження.Через музику вдається одержати поняття про містерії буття, торкнутися їх зі здивованою цікавістю, проникнути в схованки, про які іноді думаєш зі здриганням. Так людина і його музика запитують світ, відбиваючи й з'єднуючи в пережитому досвіді руйнуюче й те, що творить, негативне й позитивне. Музика діє як посередник між життям розуму й життям почуттів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л .С. Музична психотерапія. Посібник- хрестоматія. - К., 1997.
2. Брусиловський Л.С. Музыкотерапия. Руководство по психотерапии. - М., 1985.
3. Казанцева Л.П. Автор в музыкальном содержании. М., 1998.
4. Любан-Плоїща Б., Побережная Г., Белов О. Музыка и психика. Издательский дом «АДЕФ-Украина» 2002
5. Медушевский В.В. Интонационная форма музыки. М., 1993.
6. Могендович М.Р., Полякова В.Б. К физиологическому анализу влияния музыки на человека // Совещание по проблемам высшей нервной деятельности. 21 .е: Тез. Докл. - М. 196, -С. 204-205.
7. Музыка души. Введение в музыкотерапию. - СПб., 1992.
8. Назайкинский Е.В. Звуковой мир музыки. - М., 1988.
9. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. - М.,1972.
10. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия. Теория и практика. - М., 1999.
11. Полякова В.Б. О возможности применения музыки для стимуляции умственной работоспособности // Физиологические характеристики умственного и творческого труда. - М., 1969.
12. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М.: Владос, 1999
13. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. -1990.-№1.
14. Тарасов ГС. Потребность в классическом музыкальном искусстве как психологический феномен // Психологический журнал. - 1993. - Т.Н. -№6
15. Фудин Н.А., Тараканов О.П., Классик С. Л. Музыка как средство улучшения функционального состояния студентов перед экзаменом //Физиология человека. - М., 1996. - Т.2. -№ 2.
16. Элькин В. Целительная магия музыки. Гармония цвета и звука в терапии болезней. - СПб., 2000.