Вплив мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на оплату праці в Україні

ВПЛИВ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

ТА ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

В УКРАЇНІ

У сучасних умовах розмір мінімальної заробітної плати-важливий орієнтир на шляху нормалізації відтворювальної функції заробітної плати, подолання тіньових явищ і оздоровлення соціально - трудових відносин, а також засіб забезпечення високої адаптивності економіки до інноваційних процесів.

Актуальність даної теми полягає в,що з розвитком економіки зростають потреби населення, що не може не впливати на розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. У звязку з цим, дане питанння потребує більш детального вивчення оскільки від розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму залежить оплата праці взагалом.

Предмет дослідження  є чинники які впливають на розмір заробітної плати в україні.

Об’єкт дослідження є встановлений розмір мінімальної заробітної плати та прожткового мінімуму як фактор впливу на розмір заробітної плати в Україні.

Дане питанння розглядали такі науковці та дослідники: Людмила Корнієнко, Володимир Мостовий, О. Федевич, Соколюк А., Олена Скрипник тощо.

Згідно з Законом України від 24.03.95 №108/95 ВР "Про оплату праці", Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватись оплата за виконану робітником місячну, погодинну норму праці.

Таблиця. Динаміка змін місячної мінімальної заробітної плати в Україні у 2000-2013 роках

Період	Місячна мінімальна зарплата   (в гривнях)
01.12.2013 - 31.12.2013	1218
01.01.2013 - 30.11.2013	1147
01.12.2012 - 31.12.2012	1134
01.10.2012 - 30.11.2012	1118
01.07.2012 - 30.09.2012	1102
01.04.2012 - 30.06.2012	1094
01.01.2012 - 31.03.2012	1073
01.12.2011 - 31.12.2011	1004
01.10.2011 - 30.11.2011	985
01.04.2011 - 30.09.2011	960
01.01.2011 - 31.03.2011	941
01.12.2010 - 31.12.2010	922
01.10.2010 – 30.11.2010	907
01.07.2010 – 30.09.2010	888
01.04.2010 – 30.06.2010	884
01.01.2010 – 31.03.2010	869
01.11.2009 – 31.12.2009	744
01.10.2009 – 31.10.2009	650
01.07.2009 – 30.09.2009	630
01.04.2009 – 30.06.2009	625
01.12.2008 – 31.03.2009	605
01.10.2008 – 30.11.2008	545
01.04.2008 – 30.09.2008	525
01.01.2008 – 31.03.2008	515
01.10.2007 – 31.12.2007	460
01.07.2007 – 30.09.2007	440
01.04.2007 – 30.06.2007	420
01.12.2006 – 31.03.2007	400
01.07.2006 – 30.11.2006	375
01.01.2006 – 30.06.2006	350
01.09.2005 – 31.12.2005	332
01.07.2005 – 31.08.2005	310
01.04.2005 – 30.06.2005	290
01.01.2005 – 31.03.2005	262
01.09.2004 – 31.12.2004	237
01.12.2003 – 31.08.2004	205
01.01.2003 – 30.11.2003	185
01.07.2002 – 31.12.2002	165
01.01.2002 – 30.06.2002	140
01.07.2000 – 31.12.2001	118
01.04.2000 – 30.06.2000	90

 

 

 

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для установ всіх форм власності та хазяйнування.

Мінімальна заробітна плата регулюється з урахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати та величини прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за рекомендацією Кабінету Міністрів не рідше одного разу на рік, передивляється в залежності від змін розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшеним в разі зменшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

  Формування рівня мінімальної заробітної плати є комплексною системною проблемою макроекономічного рівня, вирішення якої міститься не лише в площині соціальної та економічної політики, а й в політичному векторі розвитку країни загалом. На жаль, в Україні встановлення мінімальної заробітної плати досі підпорядковується кон’юнктурним міркуванням окремих політичних сил, а не об’єктивним показникам суспільно-економічного розвитку.

Практика показала, під час розрахунків мінімальної заробітної плати практично не враховується прогнозний рівень зростання макропоказників української економіки. Офіційні ставки мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму не завжди переглядаються у зв’язку з підвищенням індексу споживчих цін, а також під час її розрахунків не враховується рівень інфляції.

З 01.10.2010 року згідно з Законом від 25.06.2009 № 1574- VI "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України відносно погодинної оплати праці" в Україні впроваджена погодинна оплата праці.

Таблиця. Розмір погодинної оплати праці в Україні в 2010-2013 роках

Період	Погодинна оплата праці   (гривень на годину)
01.12.2013 - 31.12.2013	7,3
01.01.2013 - 30.11.2013	6,88
01.12.2012 - 31.12.2012	6,8
01.10.2012 - 30.11.2012	6,7
01.07.2012 - 30.09.2012	6,61
01.04.2012 - 30.06.2012	6,56
01.01.2012 - 31.03.2012	6,43
01.12.2011 - 31.12.2011	6,04
01.10.2011 - 30.11.2011	5,92
01.04.2011 - 30.09.2011	5,77
01.01.2011 - 31.03.2011	5,66
01.12.2010 - 31.12.2010	5,52
01.10.2010 - 30.11.2010	5,43
01.07.2010 – 30.09.2010	5,32
01.04.2010 – 30.06.2010	5,29
01.01.2010 – 31.03.2010	5,20

 

Погодинна оплата праці – система заробітної плати, при якій оплата праці здійснюється за фіксованими годинними тарифними ставками (окладами) згідно з відпрацьованим часом у даному розрахунковому періоді.

Погодинна оплата праці відповідає інтересам таких верств населення , не зайнятих на постійних засадах, як жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, літні працівники, котрі мають обмежену працездатність і зацікавленні в роботі на умовах неповного робочого дня, а також працівників, залучених до роботи у сфері малого та середнього бізнесу. На думку багатьох аналітиків, нині в Україні склалася ситуація, коли інститут мінімальної заробітної плати не виконує покладеної на нього функції.

Запровадження погодинної оплати праці показала, що механізм розрахунку мінімальних годинних  гарантій з оплати праці, виходячі з місячної мінімальної мінімальної заробітної плати та офіційно встановленої норми тривалості робочого часу, має недоліки, у зв'язку з різною тривалістю робочого часу по місяцях року.

Висновок: отже, мінімальна заробітна плата, всупереч законодавству, встановлюється без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у меншому розмірі. Як і раніше, мінімальна заробітна плата не виступає соціальним стандартом оплати праці, а залишається технічним нормативом для розрахунку зарплати у бюджетній сфері відповідно до можливостей видаткової частини бюджету.

Держава, встановлюючи низькі стандарти оплати праці, не стимулює роботодавців ефективно організувати виробництво і дає можливість компенсувати власну некомпетентність у цій сфері. Сучасне співвідношення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму дає підставу вважати, що влада офіційно визнає, що працездатні громадяни не живуть на заробітну плату.

 Таким чином, необхідно здійснювати системні послідовні кроки щодо приведення мінімальноїзаробітної плати її до реально значущої величини.

Для цього необхідно, зокрема, здійснити наступне:

1. В основу визначення  розміру мінімальної заробітної плати покласти соціальний стандарт нормального відтворення робітника. Мінімальна заробітна плата повинна перевищувати прожитковий мінімум, щонайменш з коефіцієнтом

1,2-1,5 з метою охоплення  об’єму ресурсів, необхідних для відтворення робітника та його родини.

2. Мінімальну заробітну  плату розраховувати на основі  створення кореляційної моделі, в основу якої мають бути  покладені відповідні статистичні критерії-фактори, що істотно впливають на її рівень (бюджет прожиткового мінімуму, обсяг і темпи зростання середньодушового ВВП, розподіл доходів серед економічно активного населення, індекс зростання споживчих цін, зайнятість населення тощо).

З урахуванням названих критеріїв досягається своєрідний компроміс між соціальними потребами населення і можливостями суспільства, а також

залежність рівня мінімальної заробітної плати від рівня продуктивності праці.