Аналіз ефективності реструктуризації дебіторської заборгованості на основі банківського обліку векселів

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності  = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) – Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

                                                                                                                          (2.4)

Кшв.л. на кін.п =( 1009751тис.грн-252680тис.грн+11тис.грн)/1058837тис.г.=0,72

 

Якщо коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює менше 1, то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 72 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей промисловості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абс.л.) = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)                                                         (2.5)    

                                                                            

К абс. л. на кінець періоду = (473тис.грн+21080тис.грн)/1058837тис.грн=0,02

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, показує скільки заборгованості підприємство може ліквідувати зараз же. Норматив[0,05…0,2]. Наше розрахункове значення показника ліквідності нижче 0,05, тобто є критичним. Підприємство взагалі немає коштів для негайних платежів.

Слід звернути увагу, що вище розраховані коефіцієнти ліквідності слід доповнити коефіцієнтом поточної платоспроможності. Економічним показником ознак поточної неплатоспроможності при наявності простроченої кредиторської заборгованості є зниження показника поточної платоспроможності менше нуля.

Коефіцієнт  поточної платоспроможності розраховується за формулою:

К пот. Плат.= Грошові кошти та їх еквіваленти + Фінансові інвестиції – Поточні зобов’язання                                                                                                           (2.6)                                                                                                                                        

 

К пот.плат на кінець періоду= 14707тис.грн+131899тис.грн+473тис.грн+21080тис.грн-1058837тис.грн=

-890678тис.грн

 

Підприємство  ВАТ «Суднобудівний завод «Залив»  неплатоспроможне по коефіцієнту поточній платоспроможності, тому що в нього  відсутні: довгострокові фінансові інвестиції,  а гроші в національній валюті настільки малі, що їх недостатньо для розрахунку по поточним зобов’язанням як на початок так і на при кінець звітного періоду.

Як ми бачимо з розрахунків, підприємство має  дуже низькі показники ліквідності, в тому числі абсолютної. Тобто йому не вистачає кощтів для забезпечення поточних розрахунків.

Для підвищення ліквідності підприємства ми пропонуємо дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги оформити комерційними векселями, які можна використати для поповнення грошових коштів шляхом банківського облікового кредитування.

Підприємство  може мати у своєму розпорядженні  комерційні векселі (прості або переказні) за наявності двох обстави: (див. закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України у частині  обігу векселів» від 9 вересня 2010 року №2511-IV) [1]:

1. грошовий борг клієнтів (покупців) за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; тобто за умови несвоєчасного виконання боргових платіжних зобов’язань клієнтів підприємства;
2. за умови визнання у відповідному договорі розрахунків з використання векселів за товари, роботи, послуги.

Слід звернути увагу , що з 1 січня 2011року  при невиконанні  цих двох умов внесеними змінами  закону України №2511 до статті 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено накладання штрафу у  розмірі від 400до 500 неоподаткованих  мінімумів доходів громадян ( тобто  на суму від 6800 до 8500грн) уповноваженими особами (державної податкової службою, контрольно-ревізійною службою, НБУ, Державною комісією по цінним паперам і фондовому ринку) за кожен виявлений факт невиконання однієї з наведених умов.

Отже, змоделюємо ситуацію, що ми оформлюємо грошовий борг за фактично поставлені товари, виконані роботи (послуги) векселями. При цьому проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, тобто - переоформлення боргу з договору куплі-продажу в абстрактний борг, втілений у векселі.  У випадку видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором і виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

 «Нова»  структура оборотних активів, тобто після оформлення дебіторської заборгованості за продукцію, представлена у додатку В.

На наступному етапі підприємство звертається  до комерційного банку. ВАТ Суднобудівний  завод обслуговується банком «Фінанси та кредит». Даний комерційний банк надає ВАТ «Залів» обліковий  кредит під ставкою 16% річних.

Сума, яка  підлягає утриманню на користь банку  як дисконт , розраховується на підставі відсоткової ставки врахування векселів за формулою [4, с.263]:

С =      ,                                                                     (2.7)

де С –  сума дисконту; Н – номінальна сума векселя; Т – строк у днях від  дня прийняття на облік до дня  платежу; П –  ставка врахування у вигляді річних процентів, дана сума процентів встановлюється банком за узгодженням з клієнтом.

Вихідні дані для розрахунку суми грошових коштів, які підприємство може тримати за процедурою облікового кредитування векселів:

Н – 209458тис.грн;

 Т – 90днів;

П – 16%річних

 

Сума дисконту = = 8378, 32тис.грн

 

Ціну векселя  для підприємства можна визначити, віднявши від номіналу суму дисконту  (209458тис.грн-8378,32=201079,7тис.грн).

З використанням дисконтного множника ця сама поточна вартість векселя  визначається за формулою [4, с.268]:

 

Ц = Н*(1- )    ;                                                           (2.8)

де Ц – ціна, за якою обліковано вексель; Н – номінальна сума векселя; Т – строк урахування від прийняття на облік до кінця платежу; П – річна ставка врахування.

 

У нашому випадку ціна становитиме:

Ц = 209458тис.грн *(1- ) = 209458*0,96= 201079,7тис.грн

 

Операція  з банківського обліку векселів принесе  підприємству ВАТ Суднобудівний завод «Залів» додатково до суми наявних грошових коштів у 473тис.грн,додатково ще 201079,7тис.грн. внаслідок чого, ми отримуємо нову структуру оборотних активів, тобто ряд. 230Ф. 1. = 473тис.грн+201079,7тис.грн = 201552,7 (див. Додаток Г).

Розрахуємо основні головні показники ліквідності та платоспроможності в умовах цього збільшення грошових коштів.   Розрахуємо показник абсолютної ліквідності підприємства після реструктуризації дебіторської заборгованості та порівняємо його з показником до реструктуризації.

К абс.лік. = (201552,7тис.грн+21080тис.грн)/1058837тис.грн=0,21

Зміну коефіцієнта абсолютної ліквідності представлена на рис. 2.3

 

 

Рисунок 2.3 –  Порівняння показників абсолютної ліквідності

 

Коефіцієнт поточної платоспроможності  після реструктуризації дебіторської заборгованості:

Кпот.п=14707тис.грн+131899тис.грн+201552,7тис.грн+21080тис.грн-1058837тис.грн=-698598,3тис.грн

Зміна коефіцієнта поточної платоспроможності реструктуризації дебіторської заборгованості представлена на рис. 2.4

 

 

Рисунок 2.4 –  Порівняння показників поточної ліквідності

 

З наведених  розрахунків показників ліквідності  та платоспроможності ми бачимо значне  покращення цих коефіцієнтів,тобто процедура рефінансування дебіторської заборгованості ефективна для покращення показників ліквідності.

Негативне значення коефіцієнта поточної платоспроможності  свідчить о наявності у підприємства простроченої кредиторської заборгованості. А вивільнені кошти можна спрямувати на її погашення.

Завдяки банківському обліку векселів підприємство перетворило  власні високоліквідні активи у грошові  кошти з метою здійснення розрахунків  щодо зобов’язань та запобігання банкрутству.

Вивільнені  обігові кошти можна спрямувати на:

• забезпечення негайних платежів;
• сплату податків державі;
• розрахунки за орендну плату, матеріали,тощо;
• виплату заробітної плати;
• покриття короткострокових кредитів;
• погашення інших поточних зобов’язань.

Використання коштів, отриманих підприємством за рахунок використання векселів і відповідного облікового кредитування, на збільшення  обсягів реалізації потребує додаткових розрахунків.

 

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі ми проаналізували ефективність використання реструктуризації дебіторської заборгованості на основі банківського обліку векселів на прикладі підприємства ВАТ Суднобудівний завод «Залів».

Пiдприємство спецiалiзується на будiвництвi танкерiв та контейнеровозiв, ремонтi суден рiзного дедвейту та призначення. Основними замовниками продукцiї Товариства є компанiї "Дамен" (Нiдерланди), "Бодевес" (Нiдерланди), "Ульстайн" (Норвегiя) та iншi. Крiм того пiдриємство випускає продукцiю виробнично-технiчного призначення, надає послуги населенню, здiйснює посередницьку, торгiвельну та iншу дiяльнiсть. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) у 2010 роцi склала 2246 осiб. Підприємство у 2010році отримало прибуток у розмірі 33956тис.грн, на відміну від минулого року, коли воно було збитковим. Враховуючи також збільшення чистої виручки, можна казати про розширення підприємством своєї діяльності, збільшення виробничих можливостей.

Провівши  фінансовий аналіз оборотних активів  було виявлено, що:

• дебіторська заборгованість займає 57% від усіх оборотних активів;
• левову частку як на початок, так і на кінець складає інша дебіторська заборгованість;  
• у звітному періоді спостерігалася тенденція збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 190469 тис.грн. або у 10 разів, дебіторської заборгованості за розрахунками на 10085 тис.грн., або на 32%, а інша дебіторська заборгованість зменшилась на 177936,0 тис. грн., що дорівнює 32%.

В процесі аналізу стану  ліквідності було виявлено порушення  як поточної, так і перспективної  платоспроможності підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,02, що є критичним. Тобто, у підприємства майже взагалі немає коштів для покриття поточних зобов’язань. Коефіцієнт поточної платоспроможності дорівнює -890678тис.грн,  що свідчить о наявності у підприємства простроченої кредиторської заборгованості.

Для підвищення ліквідності підприємства, для вивільнення  коштів ми оформили грошовий борг за фактично поставлені товари, виконані роботи (послуги) комерційними векселями. На наступному етапі підприємство виконало процедуру рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою банківського обліку векселів. Комерційний банк «Фінанси та кредит» надав ВАТ «Залів» обліковий кредит під ставкою 16% річних.

В результаті проведених розрахунків  ми отримали наступний економічний ефект:

• ціна векселів після дисконтування становила 201079,7тис.грн, порівняно з номінальною сумою у 209458тис.грн;
• сума дисконту дорівнює 8378,32тис.грн.

Операція  з банківського обліку векселів принесла підприємству ВАТ Суднобудівний завод «Залів» додатково до суми наявних грошових коштів у 473тис.грн ще 201079,7тис.грн.

Рефінансування  дебіторської заборгованості значно вплинуло на показники ліквідності, а саме:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився з 0,02 до 0,21, або у 10,5разів;
• коефіцієнт поточної платоспроможності покращився, його негативне значення знизилось в абсолютній величині на 192080тис.грн, або на 27%.

Завдяки банківському обліку векселів підприємство власні високоліквідні активи перетворило  у грошові кошти з метою  здійснення розрахунків щодо зобов’язань та запобігання банкрутству.

Вивільнені  обігові кошти можна спрямувати на погашення поточних зобов'язань, але нашою задачею було показати, як вони вплинуть на стан ліквідності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України у частині обігу векселів» від 09.09.2010 року №2511-VI
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “ Дебіторська   заборгованість ”. Затверджено наказом міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за № 725/4018, зі змінами і доповненнями.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №2. – С 20 - 24.
4. Демківський А. Вексельна справа. - К.: Либідь, 2003. - 336с. 
5. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.:  Фактор, 2005. – 156 стр.
6. Корольова-Казанська О. Розробка етапів реструктуризації вексельної заборгованості в інші види ліквідних активів підприємства//Економіст.-2006.-№1.- С48-50.
7. Лилишенко О.В. Бухгалтерський облік:Підручник. –3тє вид., перероб. І доп. – Київ:Вид-во «Центр учбової літератури», 2009.-670с.
8. Лігоненко Л.О.  Управління   дебіторською   заборгованістю  підприємств. Навч. посібник. –К..:КНТЕУ,2005.-275с.
9. Лучков О. Визначення оптимального розміру дебіторської заборгованості // Актуальні проблеми економіки. -2003. -№ 1. - С.22-27.
10. Поддєрьогін А.М, Білик М.Д, Буряк Л.Д та ін. Фінанси підприємств: Підручник; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2006. – 552с.
11.   www.zaliv.com
12.   www.smida.gov.ua