«Велика вісімка» як суб’єкт міжнародних відносин

Сьогодні вважається, що ініціатором запрошення Росії  у клуб був 42 Президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон. Запрошення Російської Федерації до клубу вирішувало відразу два питання: по-перше, запрошення стало жестом на підтримку молодої російської демократії, а по-друге, своєрідною компенсацією за просування НАТО на схід, на “задвірки” Росії, проти чого жорстко виступала Москва. Захід демонстрував, що готовий підтримати російські демократичні реформи й надати економічну допомогу.

Саміт 2006 року в  Санкт-Петербурзі вперше пройшов під  головуванням Росії. Основними темами обговорення були енергетична безпека, демографія та освіта.

По трьох  темах, запропонованих Росією в якості основних на саміті, було прийнято три підсумкових комюніке: «Глобальна енергетична безпека», «Боротьба з інфекційними захворюваннями» і «Освіта для інформаційних суспільств у XXI столітті». Схвалення також отримали ще кілька комюніке, запропоновані іншими учасниками саміту. Це «Боротьба з інтелектуальним піратством і контрафактною продукцією», «Боротьба з корупцією на високому рівні», «Торгівля», «Про роботу з Африкою». Крім того, були прийняті дві декларації - «Про боротьбу з тероризмом» і «Про співпрацю в майбутніх діях щодо стабілізації та відновлення», а також заяву «Про зміцнення програми ООН з боротьби з тероризмом» і заява з питань нерозповсюдження ядерної зброї.

Лідерам «вісімки»  не вдалося прийти до консенсусу стосовно лівано-ізраїльської кризи. Президент  США твердо став на бік Ізраїлю, а глава російської держави по суті звинуватив обидві сторони конфлікту в розпалюванні війни. Президент Франції Жак Ширак беззаперечно підтримав Ліван, який у той час піддавався бомбардації. Після довгої дискусії вони прийняли заяву із закликом зупинити кровопролиття.

Головним розчаруванням  саміту став невдалий вступ Росії  до Світової організації торгівлі.

Саміт «вісімки» 7-9 липня 2008 року в Японії був присвячений  стратегії розвитку глобальної економіки  з акцентом на ціни на енергоносії  і світові фінанси, на продовольчій кризі і на проблемі глобального потепління.

Всього в  рамках саміту відбулося дев'ять  зустрічей лідерів «вісімки»  з різним складом учасників і  в різних форматах. Сторони підтримали позицію Росії про те, що світова  архітектура фінансової безпеки потребує зміни. Вони також домовилися про створення спеціальних фондів. Підтриманою була і пропозиція президента Російської Федерацій Дмитра Медведєва про проведення зернових самітів для вирішення продовольчих проблем і зустрічей міністрів сільського господарства держав G8.

Лідери "Вісімки" домовилися також про необхідність стабілізації цін на нафту і продовольство. Було прийнято рішення про скорочення концентрації парникових газів в  світі до 2050 року від 50% до 90%. По усіх цих питаннях було прийнято певні документи .

37-й саміт  «Великої вісімки» відбувся 26-27 травня 2011 року в місті Довіль (Франція). Основна увага на саміті приділялася  питанням ядерної кризи в Японії, протестам в арабських країнах  і глобальним економічним питанням.

Учасники наради прийняли декларацію, в якій говориться, що лівійський лідер Муаммар Каддафі «втратив легітимність і повинен піти». «Вісімка» також вимагала негайного припинення військових дій проти цивільного населення Лівії, заявляла про свій намір підтримати процес політичних перетворень, що відображають волю лівійського народу. Голови країн-учасниць форуму заявляли про необхідність дотримуватися національної єдності, територіальної цілісності, суверенітету і незалежності лівійської держави.

«Група восьми»  у прийнятій декларації також попередила Сирію про прийняття можливих заходів у тому випадку, якщо Дамаск не буде проводити демократичні реформи. "До демократії і довгострокової безпеки та процвітання в Сирії можна пройти тільки дорогою діалогу і фундаментальних реформ. Якщо сірійська влада не прислухається до цього заклику, ми приймемо подальші заходи.", - говориться у спільній заяві лідерів G8.

Щодо саміту, який відбудеться 17-18 червня 2013 року, то відомо, що головним місцем форуму, за участю політичних керівників Великобританії, США, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Канади та Росії стане гольф-курорт Лох-Ерн поблизу міста Енніскіллен в Північній Ірландії. У статті для Wall Street Journal, прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон заявляє, що британське головування на саміті 2013 року може стати сильним поштовхом у зрості світової економіки.

На саміті будуть розглядатися питання підтримки  розвитку процесу відкриття економік, урядів і суспільств. За твердженням  Д. Кемерона це буде досягнуто шляхом розвитку торгівлі, забезпечення дотримання податкового законодавства, а також сприяння більшої прозорості економіки.

РОЗДІЛ 2

Роль  організації на міжнародній арені, цілі та завдання країн-учасниць

 «Велика вісімка» є однією з провідних неформальних організацій світу, яка об’єднує найбільш розвинені демократії сучасної світової системи. Іноді її асоціюють з «радою директорів» провідних демократичних економічних систем.

Вітчизняний дипломат В.Луков визначає її як «один з  ключових неформальних механізмів координації фінансово-економічного і політичного курсу» США, Японії, Німеччини, Франції, Італії, Великобританії, Канади, Росії та Європейського союзу. Роль «вісімки» у світовій політиці визначається економічним і військовим потенціалом держав, що входять до даного механізму.

Навідміну від  інших міжнародних структур, "Велика Вісімка" не має секретаріату, а  її члени не підписують формальних договорів, країни-учасниці не купують  ніяких специфічних прав чи обов'язків. Рішення, що приймаються на самітах, мають рекомендаційний характер, тож країни-учасниці мають право вільного виконування даних рекомендацій.

На самітах  «Вісімки" часто ініціюються важливі  програми. Наприклад, саме тут були зроблені перші зусилля по боротьбі з фінансуванням міжнародного тероризму - згодом це призвело до створення дуже важливих транснаціональних структур.

«Велика вісімка» є одним із провідних учасників  у вирішенні міжнародних проблем. Важливість рішень «Групи восьми» обумовлюється  поєднанням високого авторитету лідерів  країн-учасниць і статусом провідних світових економічно і політично розвинених держав.

Саміти «Вісімки»  є важливими для вирішення  різних проблем, що виникають у глобалізованому  світі. Хоча країни-учасники форуму різняться  за розмірами, державним устроєм  та традиціями, вони є основними учасниками міжнародних відносин в силу їх економічних потуг. Спільність їх інтересів щодо вирішення  різних світових дискусій, обґрунтовується зі спільністю економічних та політичних проблем у внутрішніх і зовнішніх справах, що виникають в учасників даного форуму, не дивлячись на протистояння у багатьох аспектах міжнародного життя. В економічному плані сьогодні ряду даних країн не відповідає Російська федерація, але її політична вага це деяким чином компенсує.

Цінність «Групи восьми» полягають в об’єктивній незалежній оцінці міжнародної ситуації, допомагаючи цим наладити подальший план дій виходу з даної проблеми. Природно, що голови держав-учасниць при цьому переслідують свої цілі та дотримуються збереження своєї вигоди.

За словами Джо Кларка, «G8 звільняє багатосторонні переговори від притаманного їм бюрократизму і недовіри». За авторитетною думкою дослідницької групи Атлантичної ради, саміти "вісімки" все рідше вражають світ глобальними ініціативами і все більше перетворюються на форум для виявлення нових загроз і проблем, з метою їх подальшого вирішення в рамках інших міжнародних організацій.

А тепер розглянемо безпосередню роль кожного учасника групи найбільш розвинених країн. Так, США розглядають форум як механізм просування своїх стратегічних інтересів на міжнародній арені. В якості голови форуму в 1997 році Вашингтон вельми напористо стверджував свою лідируючу роль у координації економічної політики провідних індустріальних країн світу. Найбільш наочно американське лідерство заявило про себе в період загострення фінансової кризи в Атлантично-Тихоокеанському регіоні восени 1997 року, коли США домоглися від своїх партнерів схвалення вигідних для себе схем дій щодо її вирішення. Після саміту в Денвері Сполучені Штати  організували міністерську зустріч з питань боротьби з організованою злочинністю, першу зустріч експертів з проблем демократії і прав людини.

Ще одним  впливовим членом "вісімки" є  Німеччина. Свою участь у цьому форумі країна розглядає як важливий засіб  утвердження нової, зростаючої ролі Німеччини в Європі та світі. Будучи координатором "вісімки" в 1999 році, Німеччина прагнула до більш чіткого позначення "європейської ідентичності", активного проведення єдиної узгодженої лінії Європейського союзу. Це, зокрема, проявилося у висунутій німцями ідеї посилення контролю за розвитком світової фінансової системи і більш тісного зв’язку між основними світовими валютами. Оцінюючи сучасний стан сучасної світової системи німці вважають, що в найближчі роки до неї приєднаються такі країни як Китай, Бразилія, Мексика та Індія, завдяки свому стрімкому економічному злету.    

Франція розглядає  участь у діяльності "Групи восьми" в якості забезпечення свого статусу  «країни з глобальною відповідальністю», цим самим збільшуючи свою значимість на світовій арені та здобуваючи роль активного та впливового учасника з вирішення глобальних питань на одному рівні з США та з Європейським Союзом. Франція проявляє інтерес до проблеми реформування міжнародної фінансової системи, виступаючи за процес збільшення прозорості у фінансових операціях країн і міжнародних фінансових інститутів. Спільно з Німеччиною та Японією, Франція захищає ідею централізованого контролю за світовим пересуванням капіталу в інтересах недопущення практики масових спекулятивних операцій з валютою, у зв'язку з чим і було запропоновано розробити та прийняти так звані кодекси "належної поведінки".

Саме за пропозицією  Франції до порядку денного саміту "вісімки" в Кельні в 1999 році було включено питання про соціальні  наслідки глобалізації. Французи дотримуються тієї думки, що стрімка глобалізація призведе до подальшого розриву між розвиненими країнами та іншою частиною світу, а також посилить соціальне розшарування суспільства в постраждалих від фінансової кризи країнах з економікою, що розвивається.

Францію, на території  якої 85% електроенергії виробляється на АЕС, також турбує посилення негативного  ставлення громадської думки  західних країн до розвитку ядерної  енергетики.

Що стосується наступного учасника "Групи восьми" - Великобританії, то слід зазначити, що вона високо цінує свою приналежність до цього клубу. Країна вважає, що членство у «Великій вісімці» забезпечує їй статус важливого міжнародного актора з великою здатність здійснювати вплив на світову систему. Головуючи в "вісімці" в 1998 році, англійці орієнтували її на обговорення гострих глобальних проблем, насамперед у сфері економіки. Це відобразилося на зустрічі з питань економічного зростання, зайнятості населення та заходів щодо боротьби з міжнародною злочинністю. Форум вперше відбувся у форматі «Вісімки» (лютий 1998 року, Лондон). Британська сторона також наполягла на спрощенні процедури саміту, провівши його в неформальній атмосфері з мінімальним числом учасників. На прес-конференції 9 травня 1998 міністр закордонних справ Великобританії Робін Кук оголосив про нововведення країни-голови - проведенні напередодні саміту спільної зустрічі міністрів закордонних справ і фінансів "вісімки" з метою підготовки зустрічі глав урядів. Таким чином, в ході зустрічі, глави урядів змогли сконцентруватися на обговоренні більш обмеженого числа питань і провести детальніше опрацювання проблем, що мають спільне стратегічне значення для урядів усіх країн-учасниць.

Для Японії, яка  координувала роботу в рамках "вісімки" у 2000 році, участь в самітах має особливий сенс, адже країна не є постійним членом Ради Безпеки ООН, не входить ні в НАТО, ні в Європейський союз, тож зустрічі "Групи восьми" є єдиною формою впливу держави на міжнародні справи, як однієї з провідних промислово розвинених держав. Також на форумах вона представляє інтереси країн Атлантично-Тихоокеанського регіону, тим самим зміцнюючи свої позиції в якості азіатського лідера. Японія якнайбільш намагається використовувати формат "Вісімки" для висунення своїх зовнішньополітичних ініціатив. Так, в Денвері Японія виступила з низкою ініціатив про направлення спеціального посланця до Камбоджі, про протидію міжнародному тероризму, щодо співпраці в природоохоронній сфері, боротьбі з інфекційними захворюваннями, сприянні розвитку країн Африки та іншими. На саміті в Бірмінгемі Токіо продовжило напрямок щодо підвищення свого статусу на міжнародній арені. Японці активно підтримали рішення "Групи восьми" з проблем боротьби з міжнародною злочинністю, зайнятості, екології та інші.

Однак, за деякими оцінками, японському прем'єр-міністру не вдалося в достатній мірі привернути увагу колег по "вісімці" до необхідності прийняття спільних конкретних заходів для подолання азіатської фінансово-економічної кризи.