Теоретико-методичні основи екскурсознавства

Призначення «портфеля екскурсовода»:

• заповнити прогалини у зоровому ряді, або показати первісний вигляд об'єкта;
• показати фотографії людей, які мали або мають відношення до об'єкта;
• показати копії документів (справжніх), рукописів;
• дати зорове уявлення про рослини, мінерали тощо.

В ході екскурсії «Історія однієї вулиці» використовуються фотографії об’єктів в минулому, фотографії людей, які мали або мають відношення до об'єкта.           Впродовж проведення екскурсії головним є подача об’єктів показу. Важливо правильно поєднати методичні прийому показу та розповіді, а також аби вони якомога краще розкрили тему екскурсії.     Відбір прийомів відбувається з урахуванням багатьох факторів таких як погода, освітлення, аудиторія, рельєфу.         Так, під час проведення екскурсія « Історія однієї вулиці» слід звернути увагу на спекотні погодні умови, тому слід розташовувати групу в тіні від сонця, аби група могла адекватно сприймати інформацію, також освітлення відіграє важливу роль, аби воно не перешкоджала огляду об’єкта. Варто звернути увагу на те, що дана екскурсія буде проводитись для студентів, тому це вимагає особливого прийому показу та розповіді, аби тримати увагу екскурсантів. Рельеф зважаючи на те що нам доведеться підійматись по вулиці Володимирська, яка має недосить сприятливе покриття -  брущатку, а також це підйом вгору, який подовжує час екскурсії.

Визначення прийомів збереження уваги  екскурсантів та активізації процесу  сприйняття екскурсійного матеріалу. Екскурсантів слід постійно тримати  в увазі адже маршрут на якому  проводиться екскурсія дуже небезпечний, бо проходить поблизу дороги, тому слід приділяти цьому велике увагу.            Техніка ведення екскурсії може бути різноманітною, слід звертати увагу на готовність екскурсантами сприймати інформацію, робити паузи, аби вони мали час проаналізувати отриману ними інформацію, дотримуватись часу відведеного на екскурсію, висвітлити тему екскурсії та пройти маршрут, організація відповідей на питання екскурсантів та використання «портфелю екскурсовода».          Індивідуальний текст екскурсії являє собою розповідь, яка має задовольняти вимогам змістовної повноти, логічної структурованості і організаційної чіткості. Індивідуальний текст розробляється особисто екскурсоводом у відповідності за маршрутом екскурсії та не відноситься до технологічної документації. Він як і контрольний текст має вступ, основну та заключну частину. Основна вимоги до індивідуального тексту аби він розкривав тему екскурсії, був стислим і динамічним.       Після проходження всіх необхідних етапів створення нового інноваційного продукту та підготовки всієї необхідної документації  екскурсія відправляється на перевірку, де виявляє помилки і недоліки які слід виправити. Потім проводиться пробна екскурсія, а лише після проходження всіх необхідних перевірок екскурсія підписується та виставляється в асортимент екскурсійних послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.  Розробка  інноваційного екскурсійного продукту . Технологічна карта.

Технологічна карта екскурсії

Тема екскурсії              «Історія однієї вулиці»

Тривалість (год.)          1 година  30 хвилин

Протяжність (мтр)         750

Автор-розробник         Крилова Вікторія Валеріївна

Зміст екскурсії :   Ознайомитись з архітектурними пам’ятками вулиці                                  Володимирська, пізнати історію  та діяльність відомих людей, які  проживали на вулиці Володимирська. Виховання патріотичності до рідного  міста.          Маршрут екскурсії: Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пам’ятник Миколи Грушевського,  Київський міський будинок учителя, Національна опера України імені Тараса Шевченка, Золоті ворота, Софійський собор, пам’ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський Золотоверхий монастир, Софийский собор, пам’ятник Богданові Хмельницькому    (Додаток А).

(літній, зимовий) / Літній маршрут

Пояснення кожного екскурсійного  об’єкту потрібне для того, щоб  екскурсовод міг чітко розповісти маршрут з урахуванням усіх особливостей екскурсії, вибору їх послідовності  і раціональності. До кожного об’єкту  підбирається свій метод показу і  розповіді, а також підбирається найбільш оптимальне розміщення групи  перед об’єктом оскільки через свої архітектурні особливості не всі  об’єкти можна розглядати з головного  фасаду.

Екскурсійна група збирається на зупинці біля метро Університет  де їх зустрічає екскурсовод і  проводить загальний інструктаж з екскурсії, цим самим надає  коротку інформаційну довідку про  екскурсію, її тему, мету, і особливості маршруту.

Технологічна карта екскурсії
Етапи переміщення за маршрутом	Місця зупинок	Об’єкт показу	Тривалість огляду	Основний зміст інформації	Вказівки щодо організації	Методичні вказівки
м. Університет вул.. Володимирська 60 11г. 00 хв.	Напроти головного входу  університету , біля пам’ятника Т.Г.Шевченку	Червоний корпус КНУ	15хв.	Відомості  про університет, його історію, коротка довідка про  діяльність відомих осіб в стінах університету.	Організувати групу, розташувати навпроти памятника,  для огляду.	Використовуемо історичні довідки. Для детального огляду . Прийом зорового монтажу.
Вул. Володимирська  11 г. 15 хв.	Напроти Жовтого корпусу  біля пам’ятника Грушевському	Жовтий корпус	10хв.	Історія об’єкта , коротка  довідка про діяльність визначних  осіб.	Організувати розташування екскурсантів напів-колом до архітектури	Прийом меморіальної дошки, зорового порівняння. Історичної довідки.
Вул. Володимирська 57 11 г. 25 хв.	Перед пам’ятником	Пам’ятник М. Грушевському	5хв.	Коротка доповідь про пам’ятник та діяльність М. Грушевського	Слід тримати групу в купі оскільки це місце пожвавлене.	Прийом аналогії.
Вул.Володимирська 11 г. 30 хв.	Перед будинком	Київський міський будинок  учителя	10 хв.	Історичні аспекти побудови даної будівлі.	Інформаційна розповідь	Розповідь  про об’єкт . Методичні прийоми руху, звернення  уваги на елементи будівлі.
Вул.Володимирська 11г. 45 хв.	Перед оперним театром	Національний оперний  театр України	20 хв.	Повідомлення про архітектуру  і навколишні будівлі.	Група спочатку слухає екскурсовода, і має 5 хв на самостійне ознайомлення	Наочні посібники, історична  довідка.
Вул.. Володимирська  12 г. 05 хв.	Навпроти пам’ятника Ярослава Мудрого	Золоті Ворота	12 хв	Історична довідка. Цікаві факти.	Організувати розташування екскурсантів поколу проходження об’єкта	Порівняння змін будівлі  з плином часу.
Софійська площа  12 г. 20 хв.	Зупинка на площі перед  собором	Софийский собор	15хв.	Коротке повідомлено про  собор, історію, релігію.	Згрупувати екскурсантів у центрі площі..	Історична довідка. Порівняння.
Софійська площа 12 г. 35 хв.	Зупинка перед пам’ятником.	Пам’ятник на честь Богдана  Хмельницького	10 хв.	Біографія , про монумент.	Розташувати групу компактно  напроти пам’ятника .	Прийоми руху, аналогії.

 

3.3. Поетапний опис екскурсії  «Історія однієї вулиці».

Першим екскурсійним об’єктом , з якого розпочнеться екскурсіє  буде Червоний корпус КНУ ( раніше університет  Святого Володимира) , був збудований у 1837-1842 рр. Будівля являє собою  величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина фасаду сягає 145,68 м. Стіни корпусу пофарбовано у червоний колір, чавунні бази та капітелії колон – у чорний. Це відповідає кольорам стрічок ордену Святого Володимира. Архітектором Вікентія Беретті, італієць. Університет побудований в стилі класицизм. З у університетом пов’язана доля багатьох відомих громадських діячів України і не тільки: математики Б.В.Делоне, Д.О.Граве, Б.Я.Букрєєв, фізики Й.Й.Косоногов, М.П.Авенаріус, астроном Р.Фогель, історики  М.О.Максимович, М.І.Костомаров та ряд інших вчених, письменників, лікарів, винахідників, політичних та громадських діячів. З 1939 р. університет носить ім’я Тараса Шевченка.  Під час розповіді використовуємо метод історичної довідки, також використання « портфелю екскурсовода» аби точно відтворити історичні події, вигляд університету в минулому та відомих діячів , які працювали в університеті.            Потім ми продовжуємо рух до наступного об’єкта , так званого «Жовтого корпусу» , або Першої чоловічої гімназії. Під час розповіді використання медотів меморіальної дошки, короткої доповіді про історію об’єкта , що він був побудова на у 1855 році. побудована за проектом академіка архітектури О.В. Беретті, цікаві подробиці про діяльність відомих людей в стінах на даної будівлі .             Під час огляду наступного об’єкта спрямовуємо нашу увагу на нього, попередньо оглядаємо його, а вже потім розпочинається розповідь про історичну постать М. Грушевського (пам'ятник українському історику, політику і громадському діячу Михайлу Сергійовичу Грушевському. Автори — скульптор Володимир Чепелик, архітектори Микола Кислий, Руслан Кухаренко, Юрій Мельничук, інженер Микола Печенов. Відкриття пам'ятника відбулось 1 грудня 1998 року. В цій урочистій події зокрема брали участь Президент України та представники уряду.)Бажаючі можуть задати питання по ходу їх виникнення після огляду об’єкту.        Четвертий об’єкт показу Будинок вчителя. Екскурсовод підводить групу та ставить її навпроти будівлі. Отже, Будинок вчителя або  Педагогічний музей було створено в Києві 1901 року. Вже 1902 року музей розпочав свою діяльність. Основою колекції педагогічного музею стала колекція зразків учнівських робіт та виробів ремісничого і прикладного призначення, які були представлені свого часу навчальними закладами Київського навчального округу на Нижньогородській виставці. Однак відсутність власного приміщення негативно відбивалася на діяльності музею) Дається характеристика архітектурному стилю, елементам, короткий опис історичних подій пов’язаних з будівлею.             Згодом група рухається вздовж вулиці до Національного оперного театру України. Група переходить через пішохідний перехід та зупиняється перед об’єктом показу. Спочатку групі дається 2 хвилини на самостійних огляд об’єкта , а вже згодом екскурсовод розпочинає розповідь про об’єкт . Дає характеристику  зовнішньому та внутрішньому оформленню, при цьому використовуючи «портфель екскурсовода» . Потім дається маленьке повідомлення про споруди, які знаходяться поряд з об’єктом. Екскурсанти мають 3 хвилини для самостійного огляду об’єкта , та вже згодом група продовжує свій рух до наступного об’єкта .     Наступним об’єктом показую виступають Золоті Ворота. Група підводиться до пам’ятника Ярослава Мудрого. Екскурсовод розпочинає розповідати історію побудови пам’ятки , його головні особливості Золоті Ворота - рештки яких збереглися до наших днів. Це видатна споруда кам’яної оборонної архітектури Києва ХІ століття. Свою назву вони одержали по аналогії і зразку з Золотими воротами в Константинополі. Золоті ворота були побудовані в 1164 р при правлінні великого князя київського Ярослава  Мудрого. У ХVІІ сторіччі Золоті ворота перебували у напівзруйнованому стані. Відкриття павільйону реконструкції «Золоті ворота» було приурочене до святкування 1500 річчя Києва в травні 1982 року. Потім екскурсовод проходить з групою довкола пам’ятки, аби точно роздивитись архітектуру. Також під час розповіді екскурсовод використовує фотокартки об’єкта в різні епохи. Після чого екскурсовод дає час екскурсантам зробити фотознімки та поставити запитання. Згодом група перетинає пішохідний перехід та рухається до заключних об’єктів показу. Впродовж руху екскурсовод дає коротку характеристику об’єктів , які знаходяться по вулиці та готує екскурсантів о показу нового об’єкта. Екскурсовод контролює групу аби вона не розтягувалась. Сьомим об’єктом показу виступає Софійский собор. Екскурсовод підводить групу на центр площі. Потім рухами він показує архітектурні тонкощі об’єкта , дає вичерпну історичну інформацію про об’єкт.  За допомогою портфеля описує головні історичні події. Починає розповідати про об’єкт : За часів Ярослава на цій величній вулиці було збудовано Софійський собор, Георгіївську  та Ірининську церкви. За кожною з цих споруд стоїть давня історія міста. Проте, на жаль, з усіх архітектурних творінь до нашого часу зберігся лише Софійський собор – головний храм давньоруської держави. Тут велося літописання, розміщувалась створена Ярославом Мудрим перша бібліотека на Русі, в якій зберігалися, перекладалися, переписувалися сотні книжок. Собор був також князівською усипальницею. У ньому похований Ярослав Мудрий, його син Всеволод, онук Ростислав. В усій Європі жодна споруда не змогла зрівнятись з київським собором. Його довжина (без виступів) дорівнює 37 м, а ширина – 55м. У давнину храм мав 5 нефів (повздовжних коридорів), які на східному фасаді завершувалися п’ятьма  вівтарними напівкруглими виступами (апсидами). Із західного боку височили дві башти зі сходами, що вели на другий поверх. Вінчали собор 13 куполів. Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який підпорядкований не тільки релігійному канону, а й мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільним килимом огортають стіни, склепіння і стовпи собору, їхній площинний характер підсилює враження монументальності споруди. Софійський собор був своєрідною школою, де виросли вітчизняні архітектори, майстри-будівничі, художники, різьбярі тощо. Згодом екскурсовод звертає увагу на площу та описує ті об’єкти , які знаходяться поруч. Також, екскурсовод рекомендує відвідати Софійский собор. Коротка характеристика об’єктів , які знаходяться на території заповідника. Їх демонстрація на малюнках. Потім екскурсовод робить паузу та з групою рухається до заключного об’єкта екскурсії.        Заключним об’єктом показу виступає пам’ятник Богдану Хмельницькому.  Екскурсовод описує сам пам’ятник , його характеристику , а також розповідає долю великого гетьмана України: Богда́н (Зиновій) Михайлович Хмельни́цький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького на честь , якого був створений такий пам’ятник. Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках. З 1870 року розпочався збір коштів за всеросійською підпискою. Через те, що зібрана сума виявилася невеликою (лише 37 тис. карбованців), а також завдяки сумнівам генерал-губернатора Олександра Дондукова-Корсакова щодо доцільності антипольського та антисемітського пам'ятника, комітет вирішив скоротити бюджет проекту, залишивши тільки центральну фігуру гетьмана. Лише у 1885 році Володимир Ніколаєв склав більш дешевий проект постаменту і втілив його у життя. Каміння для постаменту подарувала управа Київської фортеці. Сам Ніколаєв при цьому працював безкоштовно, до того ж на зекономлені гроші спроектував ще огорожу з ліхтарями. Памятник був урочисто відкритий у 1888 році. Екскурсовод демонструє фото гетьмана для порівняння з пам’ятником. Згодом екскурсовод звертає увагу на Золотоверхий монастир.    Після завершення розповіді екскурсовод відповідає на питання та підводить підсумок по всім об’єктам показу. Окреслюючи особливості кожного з них. Та проводить невеличкий конкурс на засвоєний матеріал екскурсантами ставлячи декілька запитань по кожному з об’єктів. Надає коротку рекламну інформацію та прощається з групою.