Митний контроль, суть, види методи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2013 в 15:58, лекция

Описание работы

Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України.
Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Файлы: 1 файл

Mitny_kontrol.doc

— 518.00 Кб (Скачать файл)

 

23) спеціальне дитяче  харчування для дітей, хворих  на фенілкетонурію або інше  захворювання, що потребує спеціального  харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

 

24) інші товари, призначені  для забезпечення повсякденних  потреб громадянина, перелік і  гранична кількість яких визначаються законами України.

 

Глава 54. Пропуск  та оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України

 

Стаття 371. Умови  вивезення (пересилання) громадянами  товарів за межі митної території  України

 

1. Товари, сумарна фактурна  вартість яких не перевищує  еквівалент 10000 євро (крім зазначених  у частині другій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню  при вивезенні (пересиланні) їх  громадянами за межі митної  території України.

 

2. Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.

 

3. Товари, сумарна фактурна  вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині  четвертій цієї статті), при вивезенні  (пересиланні) їх громадянами  за межі митної території України  підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України.

 

4. Товари, сумарна фактурна  вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари:

 

1) вивозяться у зв’язку  з виїздом за межі України  на постійне місце проживання;

 

2) входять до складу  спадщини, оформленої в Україні  на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

 

3) тимчасово вивозяться  громадянами-резидентами за межі  митної території України під  письмове зобов’язання про їх  зворотне ввезення;

 

4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

 

5) були одержані громадянами-нерезидентами  у вигляді призів і нагород  за участь у змаганнях, конкурсах,  фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами.

 

5. Товари, придбані громадянами-нерезидентами  на території України, загальна  фактурна вартість яких не  перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в  Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами.

 

Стаття 372. Особливості  тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів  за межі митної території України

 

1. Тимчасове вивезення  (пересилання) громадянами-резидентами  товарів за межі митної території України здійснюється з наданням митному органу зобов’язання про зворотне ввезення.

 

2. Дія частини першої  цієї статті не поширюється  на тимчасове вивезення (пересилання)  за межі митної території України  товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, особистих речей і транспортних засобів особистого користування, на яких громадяни перетинають митний кордон.

 

3. У разі відсутності  книжки (карнету) А.Т.А., що використовується  відповідно до Конвенції про  тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), тимчасове вивезення громадянами-резидентами товарів (крім транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України здійснюється на умовах, установлених частинами першою та другою цієї статті.

 

4. Зобов’язання щодо зворотного ввезення товарів, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України і сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, може надаватися за бажанням громадянина.

 

5. У разі надання  громадянином зобов’язання про зворотне ввезення товарів митний орган вживає заходів для забезпечення ідентифікації цих товарів з метою їх зворотного ввезення без письмового декларування та без оподаткування митними платежами.

 

Стаття 373. Обмеження  щодо вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України окремих товарів

 

1. Не допускається  вивезення (пересилання) громадянами  за межі митної території України  товарів, незалежно від їх загальної  фактурної вартості, згідно з  переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

 

2. Порядок вивезення  (пересилання) громадянами за  межі митної території України  дорогоцінних металів (за винятком  банківських металів, пам’ятних  та ювілейних монет України  із дорогоцінних металів), дорогоцінного  каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

 

3. Порядок вивезення  (пересилання) за межі митної  території України банківських  металів, пам’ятних та ювілейних  монет України із дорогоцінних  металів визначається Національним банком України.

 

4. Не допускається  вивезення за межі митної території  України алкогольних напоїв та  тютюнових виробів громадянами,  які не досягли 18-річного віку.

 

Глава 55. Пропуск  та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України

 

Стаття 374. Умови  ввезення (пересилання) громадянами  товарів на митну територію України

1. Товари (за винятком  підакцизних), сумарна фактурна вартість  яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами  на митну територію України  у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

 

2. Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

 

3. У разі якщо товари, зазначені у частині першій  цієї статті, підлягають державній  реєстрації на території України,  такі товари підлягають письмовому  декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів при переміщенні (пересиланні) їх через митний кордон України громадянами, та звільняються від оподаткування митними платежами.

 

4. Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у  ручній поклажі та/або у супроводжуваному  багажі, сумарна фактурна вартість  та/або загальна вага яких перевищують  обмеження, встановлені частиною  першою цієї статті, але загальна  фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

 

5. Культурні цінності  за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

 

6. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких  не перевищує еквівалент 300 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

 

7. Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються)  у міжнародних поштових або міжнародних експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро.

 

8. Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких  перевищує еквівалент 10000 євро, що  пересилаються (переміщуються) на  митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

 

9. Поміщення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, у митні режими відмови на користь держави чи знищення або руйнування здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

 

10. При ввезенні (пересиланні)  на митну територію України  громадянами звільняються від оподаткування митними платежами:

 

1) особисті речі, визначені  статтею 370 цього Кодексу;

 

2) культурні цінності  за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому;

 

3) товари, призначені  для забезпечення звичайних повсякденних  потреб громадянина та початкового  облаштування, що ввозяться (пересилаються)  громадянами у зв’язку з переселенням  на постійне місце проживання  в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років:

Информация о работе Митний контроль, суть, види методи