Культура науково – інформаційних видань

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра видавничої справи та редагування

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Редагування науково - інформаційного тексту»

на тему «Культура науково – інформаційних видань»

 

 

Студентки 4 курсу, групи СР-92

напряму підготовки 6.030303 –

  «Видавнича справа та редагування»

Токарчук  О.В.

Керівник д-р наук із соц. ком.,

професор  Тріщук О. В.

Національна оцінка__________________

Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS ___

 

Члени комісії  _______ Тріщук О. В., д-р наук із соц. ком., професор

______________ Фіголь Н. М., канд. філол. наук, доц.

______________ Левчук О. М., канд. філол. наук, доц

 

 

Київ – 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ……………………5

1. Науково-інформаційні видання: типологія та призначення …………..5
2. Значеннєва структура терміну «культура видання»…………………….7

Розділ 2. СУЧАСНІ  КНИГОЗНАВЧІ КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ КНИГИ……8

2.1.   Головні складники культури видання …………………………………….8

2.3. Редакційно-видавниче опрацювання як важлива частина культури    науково-інформаційних видань………………………………………………..10

Розділ 3. АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ ВИДАННЯ НА ПРИКЛАДІ ЗБІРНИКА

НАУКОВИХ  ПРАЦЬ «Жестова мова й сучасність»  № 4, 2006 р…………….13

3.1. Особливості викладу інформації у збірнику наукових праць

«Жестова  мова й сучасність » ………………………………………………….13

3.2. Робота редактора над мовою та стилем  у збірнику наукових праць

«Жестова  мова й сучасність»…………………………………………………16

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасна видавнича продукція демонструє широкий спектр видавничої продукції  – від довершених взірців, то низькопробних  зразків.

Поняття «культура книги» часто вживається в працях із книгознавства та редагування, проте мало хто з науковців подає ґрунтовне тлумачення цього терміну. До того ж, цей термін не фіксували спеціалізованими словниками до кінця 90-х років, наприклад, тлумачним словником українських видавничих та поліграфічних термінів.

Сучасна книговидавнича концепція культури книги повинна ґрунтуватися на системному підході, котрий включав би блок питань: зміст книги, структура, рівень редакційно-видавничої підготовки, повнота і правильність допоміжного апарату.

Актуальність роботи зумовлена потребою покращити якість сучасних видань задля забезпечення високого мовного та естетичного рівня. Ідеться про професіоналізм видавця, який впливає на культуру видання і ефективність використання книги читачем.

Новизна теми У роботі вперше дається якісна оцінка таким аспектам книговидавничої справи як рівень редакційно-видавничої підготовки, поліграфічне втілення авторського оригіналу, технічне оформлення книги як чинників, що впливають на культуру видання.

Об’єктом дослідження  культура видання

Предметом дослідження є особливості та принципи формування культури науково-інформаційних видань (на прикладі реферативного збірника наукових праць «Жестова мова й сучасність» № 4, 2006 р.)

           Метою роботи є виявлення основних принципів та засобів, які формують культуру науково-інформаційних видань.

 

 

 

 

Для реалізації мети необхідно вирішити такі завдання:

• розкрити зміст основних понять, якими будемо

          оперувати  в роботі: «науково-інформаційні видання»,  

          «культура видання»;

• дослідити теоретико-методологічну основу питання;
• проаналізувати особливості науково-інформаційних

          видань;

• практично дослідити рівень контролю системи

           редагування за помилками у реферативному збірнику   

           наукових праць «Жестова мова й сучасність» № 4,

            2006 р (на конкретних прикладах);

 

Міра досліджуваності. Питання культури науково-інформаційних видань розглядалося в різні періоди видавничої справи. До вивчення проблематики культури видання долучалися А. Мільчин, Н. Зелінська, Н. Зубко, В. Барикін, І. Жарков, В. Ляхов, М. Сікорський, Н. Черниш, О. Тимчишин та інші вчені.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її основні положення та результати досліджень можуть бути використані під час аналізу культури видання і для подальших досліджень з теми.

Структура: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Перший розділ «Поняттєво-категоріальний апарат» розкриває зміст поняття науково-інформаційних видань та значеннєву структуру терміна «культура видань» .

 У  другому розділі «Сучасні книгознавчі концепції культури книги» досліджується головні складники культури видання та редакційно-видавниче опрацювання як важлива складова культури науково-інформаційних видань. У третьому розділі «Аналіз культури видання на прикладі збірника наукових праць «Жестова мова й сучасність» № 4, 2006 р. ,подаються конкретні дослідження змісту, оформлення та поліграфічного виконання, як чинників, що формують культуру видання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ   1.     ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ

1. Науково-інформаційні видання: типологія та призначення

    Для того, щоб вдало та грамотно створити видання для читацької аудиторії, автор і редактор повинні зорієнтуватися не лише в мовленнєвих аспектах, а й на всебічних типах відповідних видань, усвідомлювати призначення певного тексту в конкретному випадку та чинників, які формують культуру видання.

Під час підготовки науково-інформаційних видань автор та редактор звертається до загальних норм, положення яких висвітлено у відповідних документах (наприклад, «Державні стандартні правила та норми. ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» [10], ГОСТ 3018-95 «Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення» [9].

Для того, щоб адекватно оцінити рівень сприймання інформації читачем, автор  насамперед визначає вікову категорію, на яку розраховано певний матеріал.

Наукове книжкове видання – це видання, яке  містить результати теоретичних  та / або експериментальних досліджень [12, c.32]. ДСТУ “Видання. Основні види. Терміни та визначення 3017-95” дає таке тлумачення наукового видання – “Видання результатів теоретичних і експериментальних досліджень...” [10, c.14].

Наукові дослідження є інтелектуальною методикою створення нової наукової інформації та знань. Завдяки науковим виданням результати дослідницької праці включаються в науково-інформаційний потік і через соціальну мережу наукових комунікацій стають здобуттям вчених і фахівців. Без систематичного читання наукової літератури не може обійтися жоден справді творчий працівник, пов'язаний своєю працею з наукою [5, c.78].

Особливий фасет класифікації видань виділений “за ступенем аналітико-синтетичного перероблення інформації” у стандарті характеризується як останній вид, під назвою: “інформаційні видання”.

Його  визначення: “видання систематизованих чи узагальнених відомостей відносно опублікованих даних з першоджерел, випущене друком організаціями, що здійснюють науково-інформаційну діяльність”. «Видання. Основні види. Терміни та визначення» [10].

“Інформаційні видання” в стандарті поділяються  на такі різновиди: бібліографічне, реферативне, оглядове видання; дайджест.

Розрізняють такі стандартизовані визначення  видань:

бібліографічне видання − “інформаційне видання упорядкованої сукупності бібліографічних записів”;

 реферативне видання − “інформаційне видання сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами”;

оглядове видання − “інформаційне видання публікації одного чи декількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей  з різних джерел”;

дайджест − “видання публікації у вигляді добірки витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань”. ДСТУ “Видання. Основні види. Терміни та визначення 3017-95 [10].

Розгалуженість  науково-інформаційних видань свідчить про важливе значення цієї літератури у становленні особистості, вихованні  та навчанні читача, тому важливою є  обізнаність автора та редактора  з усіма аспектами поділу науково-інформаційної  літератури, спроможність правильно  обрати той або інший тип видання  для щонайкращого забезпечення призначення  тексту та виконання ним необхідних функцій.

 

 

 

 

 

1.2. Значеннєва структура терміну «культура видання»

Велике  значення при створенні науково-інформаційного видання має авторське та редакторське опрацювання мови в текстах. Наслідки мовної недбалості можуть бути дуже негативними, тому  будь-яке помилково написане слово сприймається як правильний варіант і запам’ятовується читачем.

Згодом  подібні граматично неправильні  слова, що колись були прочитані в  тексті, можуть довго не піддаватися  виправленню в особистому їх сприйнятті реципієнтом, тому важливою є проблема виявлення та виправлення помилок  у науково-інформаційній літературі [16; 4].

В. Ляхов  у своїх працях оперує такими термінами  як «мистецтво оформлення книги», «культура  книги», мистецтво книги». «Художня конструкція книги живиться не лише досягненням мистецтва, але і  за даними багатьох наук та наукових дисциплін-соціології психології, економіки, педагогіки, окремих  положень інформації, кібернетики і  теорії візуальних комунікації»[7;54].

Окрім названих вище спеціалістів, цілісність книги формують і поліграфісти. На думку, В. Ляхова, для того,щоб «підняти рівень культури книги, потрібно підняти рівень її видавничо-поліграфічного виробництва» [7;67]. Отож, «мистецтво книги» та «культура книги »− є поняття- синоніми.

Розуміння культури книги сучасними  науковцями здебільшого тлумачиться як єдність  змісту й форми.  Культура книги  пов′язується з якістю авторського  тексту, художнього оформлення та поліграфічного виконання. Це питання неодноразово розглядали  такі російські вчені, як А. Мільчин, В. Васильєв, В. Барикін.

У цілому науково-інформаційні видання відповідають нормативним вимогам. Але помилки і недоліки, звичайно ж, є. Так, наприклад, досліджуваному виданні «Жестова мова й сучасність» не вказані рецензенти, тому можливий прояв недовіри з боку читачів , так як рецензент є свого роду гарантією якості та правильності утримання. Також видавці не вказали обсяг видання в обліково-видавничих аркушах та гарнітуру.

Науково - інформаційні видання відіграють велику роль у становленні особистості, вихованні та навчанні читача, тому важливою є висока видавнича культура книги, яка буде задовольняти інформаційні запити вимогливого читача та покупця.

На думку  С. А. Пайчадзе, книжкова культура - це «рівень, досягнутий книжковою справою в поєднанні з історично складеними традиціями і реаліями відносно народу до книги (і друку в цілому) в конкретній країні (або регіонах) на певному щаблі розвитку суспільства.

По суті, книжкова культура є показником рівня технологічного розвитку держави і свідчить про інтелектуальний потенціал населення, в тому числі на окремих територіях його проживання »[13, c. 4].

На сьогоднішній день рівень технологічного розвитку видавничої справи дуже високий. Однак це не означає високий розвиток тільки книгодрукування і книгорозповсюдження (маємо на увазі не тільки культуру продажу друкованих книг в магазинах, але й культуру розповсюдження електронних і мережевих книг), в першу чергу потрібно звернути увагу на високий технологічний рівень підготовки книги - клопітку роботу коректора, редакторів, художників, дизайнерів.

І перш за все варто говорити про роботу редактора над книгою, так як жодна технологічна інновація книжкового дизайну не замінить педантичну роботу ерудованого редактора книги.

Культуру  науково-інформаційних видань можна  розглядати як доцільне поєднання основного тексту видання, якісно виконаних ілюстративних даних, покликаних унаочнювати та пояснювати поданий матеріал, а також гармонійно та ергономічно витриманого художнього оформлення та поліграфічного виконання.

 

Отже, особливості  культури  науково-інформаційних видань розгалужуються на певні аспекти та норми, яких слід дотримуватися при створенні цього виду видань. Важливе значення мають як граматичний, лексичний, стилістичний, морфологічний рівні, так і якість поліграфічного виробництва.