Поняття соціальної структури суспільства

Перші, переважно інтуїтивні за своїм характером, здогадки про інтегративну суть суспільства з’являються ще у давньогрецьких мислителів. У працях Платона (427-347рр. до н.е) міститься аналіз моделі суспільного устрою, здатної позбавити суспільство суперечностей між індивідом і державою, тобто об’єднати їх в одне органічне ціле. Аристотель (384-322рр. до н.е) так само акцентує увагу на державі-полісі, що виникає природно, як і всі живі організми, і складається з людей – істот політичних, соціальних. Для нього держава – це синтез усіх форм спілкування заради досягнення вищого блага; це ідеальна система, що має свою структуру й функції. Тому доцільним є накопичення і оформлення знань для оптимального забезпечення розвитку соціальної системи.