Наука и глобальные проблемы человечества

- Своєчасне передбачення і запобігання  різних негативних наслідків науково-технічної революції і раціональне, ефективне використання її досягнень на благо суспільства і особистості.

Такі найбільш важливі і нагальні глобальні проблеми сучасної епохи, перед обличчям яких опинилося людство на початку нового тисячоліття своєї історії. Список глобальних проблем, звичайно, не вичерпується перерахованими вище; багато вчених як у нашій країні, так і за кордоном з певним підставою включають в нього й інші: міжнародний тероризм, поширення наркоманії та алкоголізму, поширення СНІДу та інші проблеми охорони здоров'я, а також проблеми освіти і соціального забезпечення, культурної спадщини й моральних цінностей і т.д.

Принципове значення, втім, має  не складання скільки вичерпного списку глобальних проблем, а виявлення  їх походження, характеру й особливостей, а головне - пошуки науково обгрунтованих  і реалістичних у практичному  відношенні способів їх вирішення. Саме з цим пов'язаний цілий ряд загальнотеоретичних, соціально-філософських і методологічних питань в їх вивченні, які до теперішнього часу склалися в послідовну концепцію глобальних проблем сучасності, що спирається на теоретичну спадщину основоположників наукового світогляду, на досягнення сучасної науки і філософії, творчо адаптованої до сучасних умов.

Фіксація імовірнісного характеру  дослідження можливого напрямку розвитку економічних відносин і процесів вимагає доуточнення його з різних позицій з використанням різного інструментарію. Оцінити можливість реалізації  сценарію розвитку дозволяє і філософський інструментарій, про що свідчать футурологічних та прогностична функції філософії.

За допомогою філософського  аналізу визначаються ті розумові горизонти, на тлі яких і формується раціональне  відношення до виникаючих в житті  людини і суспільства проблемних ситуацій. Інакше кажучи, філософський аналіз дозволяє висловити мовою  понять і, отже, зробити предметом  розумного осмислення наші інтереси і стремління, нашу незадоволеність  самими собою і тим, що нас оточує, загалом, все те, що спонукає нас діяти, і діяти так, а не інакше. Саме на цій основі і може розроблятися, обгрунтовуватися і здійснюватися раціональний курс дій.

Особлива роль філософії в період революційного оновлення суспільства  визначається і тим, що філософський аналіз дає можливість побачити обумовленість  історичними обставинами, а значить, обмеженість багато чого з того, що уявлялося безумовним, що стало стереотипом, а то й просто догмою.

                                             ВИСНОВОК

Зараз як ніколи гостро постали глобальні  проблеми людства, виживання сучасної цивілізації. В умова світу, що динамічно розвивається, швидкість осмислення процесів, які відбуваються в суспільстві і вибір оптимального типу реагування на них нерідко означає єдиність вибору людством подальшого шляху розвитку.

Глобальними проблемами називають  ті проблеми, які, по-перше, стосуються всього людства, зачіпають інтереси і долі всіх країн, народів і соціальних верств, по-друге, призводять до значних економічних і соціальних втрат, а в разі їх загострення можуть загрожувати самому існуванню людської цивілізації, по-третє, вимагають для свого рішення співпраці в загальнопланетарному масштабі, спільних дій всіх країн і народів./12/

Ми вважаємо, що можна об'єднати всі глобальні проблеми в три групи:

1. Проблеми економічного і політичної  взаємодії держав (інтерсоціальние). Серед них найбільш злободенними є: глобальна безпека; глобалізація політичної влади і структури громадянського суспільства; подолання технологічної та економічної відсталості країн і встановлення нового міжнародного порядку.

2. Проблеми взаємодії суспільства  і природи (еколого-соціальні). У  першу чергу це: запобігання катастрофічного  забруднення навколишнього середовища; забезпечення людства необхідними  природними ресурсами (сировиною,  енергією, продовольством); освоєння  Світового океану і космічного простору.

3. Проблеми взаємовідносин людей  і суспільства (соціокультурні). Головні з них: проблема зростання народонаселення; проблема охорони і зміцнення здоров'я людей; проблеми освіти і культурного зростання.

Всі ці проблеми породжені роз'єднаністю людства, нерівномірністю його розвитку.  Негативні результати і наслідки неузгоджених, непродуманих дій країн, народів, окремих людей, накопичуючись в глобальних масштабах, стали потужним об'єктивним фактором світового економічного і соціального розвитку. Вони  усе більш істотно впливають на розвиток окремих країн і регіонів. Їх рішення передбачає об'єднання зусиль великої кількості держав і організацій на міжнародному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 4 / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А. И. Доватура. – М.: Мысль, 2001. – 830 с.
2. Барулин B.C. Социальная философия: Учебник. – М.: 2003.
3. Вернадский. В.И. Избранные произведения/ Под ред. акад. А.П. Виноградова. – М. Изд-во АН СССР, 1954-1960. Т.1-5.
4. Гвишиани Д. М. Наука и глобальные проблемы современности // Вопросы философии. – 2002, № 3.
5. Иванов Н.П. Глобализация и проблемы изменения парадигмы развития цивилизации // Глобальный мир. Клуб ученых. – 2001.
6. Краткий философский словарь // Под ред. А.П. Алексеева. – 2003.
7. Лешкевич Т.Г. Философия. Курс лекций: Учеб. пособие для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 239 с. – (Сер.: Высшее образование).
8. Лукашук И.И. Глобализация, государство, ХХI век. – М., 2000.
9. Новейший философский словарь. – Минск: 2003.
10. Петрова М.В. Методическое пособие по курсу «Философия» – Ижевск: ИжГТУ. – 2002.
11. Русская философия. Словарь // Под ред. М.А. Маслина. – М.: 2005.
12. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: 2001.
13. Философия: Учебник // Под ред. В.Н. Лавриненко В.Н. – М.: 2004.

14. Фролов И.Т., Загладин В.В. Глобальные проблемы современности: научный и социальный аспекты. – М.: Международные отношения, 2002. – 238 с.

15. Энгельгардт В.А. Наука в современном мире // Наука и жизнь. – М.: 2003, № 6.