Тропи та стилістичні фігури поезії Е. Бішоп

         2.1.4.   Роль гіперболи у створенні образу ліричного героя.    О. Потебня писав, що «гіпербола є наслідком якогось сп’яніння  в почуттях , що перешкоджає бачити речі в їхнії звичайних розмірах». В основі гіперболи лежить елемент повної абсурдності, різкого протиставлення здоровому глузду або суспільному досвіду. Вона завжди привертає до себе увагу, виступає як несподіванка, яка руйнує автоматизм читацького сприймання. Під час вживання гіперболи один предмет наче виростає і на тлі інших предметів, які не збільшились, починає набувати особливого вигляду, узагальненого значення.  Таке наростання почуттів можна спостерігати у поезії  «Простое  искусство»: «любимые теряла города, и реки, страны, континенты даже», «теряла реки я и города теряла , и континента целого громаду».   Отже, засобами гіперболи  у поезії Е. Бішоп створюються  складні образи для вираження душевного стану безнадії, душевної порожнечі, неймовірної втоми від життя.                                 2.2. Система стилістичних фігур мовлення у поезії  Е. Бішоп.                 Синтаксичні засоби увиразнення художньої мови складає група так  званих стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмінних форм синтаксичного впорядкування фрази: «стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини» (90, 357).               Стилістичні фігури урізноманітнюють оригінальними формами побудову речень. У тропах, фігурах найсильніше відбиваються особливості поетики митця. Скажімо,  фігури звукопису – алітерація, асонанс (за деякими класифікаціями їх відносять до фонетичних засобів) настільки специфічні у кожній національній літературі, що практично не піддаються перекладу іншою мовою. І не лише вони. Спостереження над перекладами поезії Е. Бішоп дають підстави стверджувати :щонайменше третина фігур не піддається перекладу.  Завдяки фігурам митці художнього слова намагаються досягнути більшої виразності. Стилістичні фігури у поезії Е. Бішоп  виконують наступні функції, такі як індивідуалізація та типізація мовлення, виділення окремих слів та частин фрази, особливо важливих у смисловому відношенні, композиційну, функцію емоційного увиразнення.                      2.2.1. Фігури, пов'язані з відхиленням від логіко-граматичних норм оформлення фрази (інверсія).         Інверсія індивідуалізує й емоційно увиразнює мовлення. Синтаксично інверсований порядок членів речення служить передусім меті виділення окремих, найвагоміших у контексті даного висловлювання слів. Інверсоване слово за рахунок того, що потрапляє в незвичну для нього синтаксичну позицію, мимоволі привертає й затримує на собі більше уваги.  Особливо яскраво ця функція інверсії виявляє себе у випадку,  коли інверсоване слово не просто змінює свою узвичаєну синтаксичну позицію, але при цьому ще й виділяється від члена речення, якому воно підпорядковане, іншими словами, - коли граматично зв’язані слова, інверсуючись, розводяться в межах речення, а інколи, суміжних речень. З особливою очевидністю ця тенденція виявляє себе у віршованих текста Е. Бішоп: «Близки, близки любовники» («Близки, близки»), «исчез подарок мамин без следа» («Простое искусство») .                 2.2.2. Фігури, пов'язані з відхиленням від логічно-смислових норм оформлення фрази (анафора, епіфора, ампліфікація,  оксиморон)   В межах даного типу виділяють три групи фігур: повтору , зіставлення та протиставлення слів та більших або менших мовних величин. У поезії  Е . Бішоп використовуються фігури усіх трьох груп.       Серед фігур повтору слід відзначити анафори та епіфори, які є невід’ємним  компонентом віршованого тексту поетеси.   Поезія «Простое искусство» має як кільцеву анафору ( «К утратам привыкаешь без труда») , так і епіфору («Потеря  - не беда», «Поехать обиралась. Не беда» , «Хоть вертится на языке – Беда!».  У поезії «Близки, близки»  також кільцеву анафору («Близки, близки»). Епіфора « Умением терять нетрудно овладеть» є важливим композиційним прийомом у вірші « Искусство терять».   Композиційні повтори у поезії Е. Бішоп не обмежуються підсилювально – смисловою функцією  і виконують композиційне завдання, виступаючи, закрема, сигналом початку та кінця фразових одиниць (строф).        Фігури зіставлння у поезії Е Бішоп постають на основі накопичення слів, яке видається, на перший погляд, зайвим, немотивованим нормами та вимогами логічного викладу, таким, що відволікає  та ускладнює сприйняття його фактологічної сутності. Такі фігури, як ампліфікація та градація,  акцентують увагу читача на ключових фразах.          Ампліфікація, тобто нанизування мовних засобів, – функціонально активна у поезії Е. Бішоп стилістична фігура. Ампліфікація допомагає вводити нову додаткову інформацію для вмотивування окремих думок. Вона може реалізуватися: на рівні лексики – нанизуванням синонімів, у т.ч. стійких словосполучень, на рівні синтаксису – нанизуванням конструкцій з протиставним значенням; однорідних членів речення, здебільшого присудків, виражених дієсловами, іменниками у називному відмунку та дієприкметниками; художніх означень і порівняльних конструкцій. Ампліфікація дає змогу читачеві запам'ятати той елемент тексту, який його найбільше вразить.  У поезії Е. Бішоп ампліфікація підкреслює, експресивно посилює думку твору: «Этот этюд Рафаэля – для фрески, для гобелена, для Папы – действительно выглядит Раем» («Морской пейзаж»), «Теряй часы и деньги, даже клады» («Искусство терять»).      З метою посилення або ж, навпаки, зниження емоційно-експресивної напруги вірша американскою поетесою Е. Бішоп використовується стилістичний прийом градації: « … и далеко – во все стороны ярусы, ярусы безупречнейших отражений», «Рай не такой, В раю не летают, не плавают…» («Морсокй пейзаж»), «Дальше  - больше, быстрее…»  («Искусство терять»).   У наведених прикладах Е Бішоп послуговується висхідною градацією, кожне наступне слово містить у собі підсилене інтонаційно-емоційне значення та надає поезіям динамізму.           Особливою фігурою є рекурсія, її вважають різновидом ампліфікації. Це повтор фрази з додаванням нового фрагменту. Класичним прикладом рекурсії є  англійська поезія у перекладі С. Маршака «Дом, который построил Джек».  Вказана стилістична фігура є ключовим композиціним прийомом побудови поезії Е. Бішоп «Посещение больницы Св. Елизаветы».  Вірш був написаний американською поетесою у той час, коли її близька подруга М. Мур знаходилася у лікарні в очікуванні  смерті.  За допомогою рекурсії поетеса  прагнула передати власні почуття, почуття безнадійності, «ходження по замкнутому колу», крик людської душі: « … а это солдат, пришедший с войны, увидевший вновь того малыша, который хочет понять этот мир, где плачет еврей в колпаке из газеты и пляшет устало вокруг тюрьмы, пока скрипит досками причал, и смотрит оцепенелый моряк, который носит эти часы, которые тикают, меря срок, который должен  мотать этот псих, который посажен в этот Бедлам».             Фігури протиставлення також  мають місце у поезії  Е. Бішоп.  Особливу увагу заслуговує оксиморон.  Словосполучення слів, що виражаються оксимороном, мають суперечливі поняття і, як результат, виникає смислове значення, яке збагачує новими нюансами сприйняття змісту поетичних творів. Оксиморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, він характеризує  складність, внутрішню суперечність описуваного  предмета або явища.  Е Бішоп  створює оксиморони,  які несуть ефект смислового парадоксу: «птичий помет изукрасил их мастерски» , «Рай с чернотою дело имеет» («Морской пейзаж»), «вот тогда и найдешь ничего не ища» («Простая наука»).           Отже, Е. Бішоп системно використовує інверсії, повтори, паралельні конструкції, тропи, синестезію та словесно-поетичні образи. Відповідно, індивідуально-авторська граматика Е. Бішоп базується на конвергенції стилістичних засобів і прийомів та концептуальних складових образів.                           

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

1. Англомовна поезія кінця ХХ - початку ХХІ ст. характеризується різноманітністю стилів і напрямів, а також великою кількістю талановитих поетів, творчість яких стала прекрасним набутком світової літератури.

2. У результаті дослідження поетики Е. Бішоп ми дійшли висновку про її унікальність, оскільки особливості поетичного стилю поетеси свідчать про те, що авторка не є заангажованою традиційним суспільним баченням канонів життя, а пропонує власний нестандартний погляд на створення  образів.

3. Експресивність та образність поетичних текстів Е. Бішоп досягаються завдяки авторській граматичній системі поетеси, де часте порушення загальноприйнятих норм англійської мови через присутність інверсій компенсується частотністю їх вживання. Паралельні конструкції, включаючи анафору та епіфору, антитезу, ампліфікацію, градацію, слугують ключовими стилістичними прийомами, що визначають ідіостиль Е.Бішоп, і таким чином є формуючими елементами її поетики.

4. Е. Бішоп системно використовує інверсії, повтори, паралельні конструкції, тропи та словесно-поетичні образи. Відповідно, індивідуально-авторська граматика Е. Дікінсон базується на конвергенції стилістичних засобів і прийомів та концептуальних складових образів.

5.. Для поетики Е.Дікінсон характерною є конвергенція мовленнєвих засобів та концептуальних образів. Це пояснюється тим, що її творчий підхід до віршотвору і поетична майстерність не дозволяють їй замислюватися про необхідність вживання слів, потрібних лише для дотримання рими та утворення правильних синтаксичних структур речень. Інакше це призвело б до втрати повноти змісту, котрий авторка прагне донести.                                              

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Аствицатуров А. Проблематика традиции в художественной системе Т.С. Элиота // Философ. и эстетич. традиции в зарубежн. литературах. − СПб.: Изд-во СПГУ, 1995. − 352 с.
2. Безбера Н. Ю. Засоби виразності в поезії Емілі Дікінсон як конституенти образу автора // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – Вип. 13. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 43-47.
3. Безбера Н. Ю. Концептуальні метафори авторського стилю Емілі Дікінсон: лінгвокогнітив¬ний аспект // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – Т. 46. – С. 168-176.
4. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / Лариса Іванівна Бєлєхова. – К., 2002. – 476 с.
5. Бродский И. Стихотворения. – Таллин, 1991. – 253 с.
6. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Лабіринтами слів: Англомовна експериментальна поезія в українському перекладі / [Пер. з англ. / Уклад. Ганна Скалевська]. – К.: Альтерпрес, 2013
7. Горчак Т.Ю. Словесний образ-символ в американській поезії XX століття: когнітивно-семіотичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Тетяна Юріївна Горчак. – Київ, 2008. – 20 с.
8. Дудова Л.В., Михальская Н.П., Трыков В.П. Модернизм в зарубежной литературе // Учебное пособие. М., 2004.
9. Жуковська В.В. Основи теорії та практики стилістики англійської мови: Навчальн. посібник. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. -240 с.
10. Зарубежная литература XX века: практические занятия / под ред. И.В. Кабановой, - М.: Флинта: Наука, 2007.
11. Зарубежная литература ХХ века : Учеб. для вузов / Л. Г. Андреев, А. В. Карельський, Н. С. Павлова и др.; под ред. Л. Г. Андреева. 2-е узд. испр. и доп. – М. : Высш. шк.; 2004. – 559 с.
12. Засурский Я. С.Элиот, поэт “Бесплодной земли” // Т.С.Элиот “Бесплодная земля” − М., 1971. − 256 с.
13. Ивашева В. В. Литература Великобретании ХХ века. – М., 1984.
14. Ионкис Г. Английская поэзия первой половины 20 века. − М.: Просв., 1967. − 97 с.
15. Киреева Н.В. Постмодернизм в зарубежной литературе: Учебный комплекс для студентов филологов. - М.: Флинта: Наука, 2004.
16. Коломієць Л.В. Сучасна американська поезія: орієнтири для вивчення та перекладу // Сучасна американська література: проблеми вивчення та викладання: Матеріали семінару. – Миколаїв: Вид. МДГУ ім. Петра Могили, 2002. – С. 90-104.
17. Красавченко Т. Английская литературная критика 20 века. − М.: Высш. шк., 1994. − 396 с.
18. Лурье С. Свобода последнего слова: [О творчестве И.Бродского] // Звезда. – 1990. – № 8. – С. 142 – 146.
19. Лурье С. Свобода последнего слова: [О творчестве И.Бродского] // Звезда. – 1990. – № 8. – С. 142 – 146.
20. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Мн.: Тетра Системс, 2004. – 256 с.
21. Морозова И.Б. Применение принципов гештальт-анализа в синтаксических исследованиях (на материале английского языка) / Ирина Борисовна Морозова // Записки з романо-германської філології. – Одеса : Фенікс, 2010. – № 25. – С. 164 – 167.
22. Редька І.А. Синестезійна образність поетичного тесту: лінгвокогнітивним аспект (на матеріалі американської жіночої поезії кінця XIX – початку XXI століття ) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / І.А. Редька. – Київ, 2009. -221 с.

Соловьёва Н., Кортес Л. Практическое пособие по интерпретации текста (поэзия): Уч. пособие для ин-тов и фак. Ин.. яз. – Мн.: Высш. шк., 1986. – 123 с.                                       

 

 

 

Додаток                                      Casabianca              

Кохання – це хлопчик на палубі,        Яка догорає вогнем.           І хвилям говорить: «Я плаваю         Й згораю в той самий момент».        Кохання – це син, що загинув,        Ковтав із повітрям слова.          А судно життя його спинить,        Ступнями торкаючись дна.          Кохання, як хлопчик, уперше,         як той корабель, що на дні.          І всі моряки ладні вмерти,          Аби дійти суші, землі,         Вернутися навіть  у школу          В звичайний навчальний ранок –        Матросам досвідченим – сором.         У них є й безглуздіші плани –         Горіти разом з кораблями,          Які ще палають в цю мить.          І знову кохання, кохання….          Кохання – юнак, що горить….

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

                         Система тропів у поезії  Е. Бішоп    

 

 

№	Назва тропу	Приклад
1	Епітети	«невесомый остров»,  «божественнй пейзаж» ,                   « декоративнейшие брызги»  «белые цапли - Ангелы», «скелетоподобный маяк»
2	Порівняння	«Как две страницы книги близки…», «они стали казаться изделиями из серебра»
3	Метафори	«приключаются пропажи», «деваются часы» , «теряем день», «бороздя планету» , «выпрыгнет рыба», «он (Рай) будет помнить крепкое слово…», (маяк) мыслит иначе», «извиватеся ад» , « к погибели стремятся мириады», «стереть из памяти»  «двух тел сплетение, «тел вращение» , «тьма вещей», «две реки земли моей» , «маяк в черно – белом моншеском платье», « цветок в брызгах из брызг» «нежных рук твоїх услада» «цыганский подол октября», «шляпка жолудя», «улица в прошлое», «дверь в день»
4	Гіпербола	«любимые теряла города, и реки, страны, континенты даже», «теряла реки я и города теряла , и континента целого громаду».

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Додаток 

 

               Система стилістичних фігур мовлення у поезії  Е. Бішоп. 

 

№	Назва тилістичної фігури	Приклад
1	Інверсія	«Близки, близки любовники» , «исчез подарок мамин без следа»
2	Анафора	«К утратам привыкаешь без  труда» , «Близки, близки»
3	Епіфора	«Потеря  - не беда», «Поехать обиралась. Не беда», « Умением терять нетрудно овладеть»
4	Ампліфікація	«Этот этюд Рафаэля – для фрески, для гобелена, для Папы – действительно выглядит Раем» «Теряй часы и деньги, даже клады»
5	Градація	« … и далеко – во все стороны ярусы, ярусы безупречнейших отражений», «Рай не такой, В  раю не летают, не плавают…» , «Дальше  - больше, быстрее…»
6	Рекурсія	« … а это солдат, пришедший с войны, увидевший вновь того малыша, который хочет понять этот мир, где плачет еврей в колпаке из газеты и пляшет устало вокруг тюрьмы, пока скрипит досками причал, и смотрит оцепенелый моряк, который носит эти часы, которые тикают, меря срок, который должен  мотать этот псих, который посажен в этот Бедлам».
7	Оксиморон	«птичий помет изукрасил их мастерски» , «Рай с чернотою дело имеет» , «вот тогда и найдешь ничего не ища»