Щоденник Тараса Шевченка як джерело автобіографічних свідчень і відомостей про епоху

Цілком очевидним є те, що в усі часи зберігалося тяжіння до ведення щоденника, але вершина його припадає на добу передромантизму та 19 ст. На певному соціально-історичному етапі він стає елементом духовного побуту і вступає у суперництво з епістолярним жанром. Його продуктивність була пов'язана з високим рівнем письменницької культури, зі зростанням освіченості у різних соціальних верствах, з інтересом до живого суспільного й приватного життя.