Семантика міфологічного сюжету в трагедії Софокла «Цар Едіп»

Подвійність, дуалістичність притаманна цьому світові в усьому. Ніч змінюється днем, все живе народжується та помирає, кохання існує поруч з ненавистю. Спільне існування речей, протилежних одна одній, було помічене людиною ще дуже давно – на цьому, власне, і почала будуватися релігія, що стала підґрунтям, основою для розвитку такого різнопланового та яскравого явища, притаманного лише людському суспільству, як культура. Звісно ж, усвідомлення та розкриття таких протилежностей було притаманне і міфологічному мисленню античної людини. За К. Леві-Стросом, «…міфологічне мислення виходить з усвідомлення низки опозицій і спрямовується на їх поступове «осереднення» (зближення)».

Вступ
Основні бінарні опозиції у трагедії «Цар Едіп» Софокла
Опозиція «життя-хвороба» (або «життя-смерть»)
Опозиція «щастя-нещастя»
Опозиція «знання-незнання»
Опозиція «вибір-доля»
Висновки