ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ В РОМАНІ ДЖУЛІАНА БАРНСА “ІСТОРІЯ СВІТУ В 10 1/2 РОЗДІЛАХ”

В термінах класифікації Ж. Жeнетта основним типом інтертекстуальності для текстів-прикладів є відношення власне інтертекстуальності.
Інтертекстуальність – це “створення мовних конструкцій, “текст в тексті” й “текст про текст”, що пов’язано з активною установкою автора тексту на діалогічність, яка дозволяє йому не обмежуватися лише сферою своєї суб’єктивної, індивідуальної свідомості, а вводити у текст водночас декількох суб’єктів висловлення, які є носіями різних художніх систем”