Національна історія в художній концепції Якова Щоголіва

У романтиків у творах на історичну тему минуле бачиться як ідеал без певних історичних ознак. Пошук періоду, який би засвідчував  сутнісні риси і пріоритети життя  українців, приводить романтиків до феномену козаччини. Козацьке минуле дає  ключ до відповідей на основні питання  доби: про витоки і специфіку національного  духу, про перспективи України  як етнічної спільноти й держави. Ідеалізація козаччини стає основою  розуміння сучасності і проектування майбутнього.

Козацтво в романтичній  поезії, зокрема у творчості Я. Щоголіва, зображається як приклад  ідеального стану українського життя, на перше місце висувається простий  козак як узагальнений типовий персонаж. Збройна боротьба козаків за волю становить основний зміст в історичній темі поезії цього часу. У текстах  звучить жаль за історичним минулим, яке усіляко поетизується й підноситься, протиставляється сучасності.

ВИСНОВКИ

У ході нашої роботи ми прийшли  до таких висновків.

Творчість Якова Щоголіва посідає чільне місце в українській  поезії другої половини XIX ст. Провідні тенденції її розвитку поет підтримав  у свій власний, тільки йому притаманний  спосіб: розгортаючи своє розуміння  світу, зокрема часоплину, намагаючись  поетично відтворити світ у багатстві  предметних подробиць, урізноманітнюючи форми вияву ліричного почуття.

Його творчості притаманні типові для романтизму риси:

• культ почуттів;
• звернення до історії українського народу, передусім до козачої доби, фольклору, природи;
• мотив скорботи та незадоволеність дійсністю.

Яків Щоголів у своїх  поезіях активно використовував характерну для романтиків лексику: символи, образи, порівняння, епітети  з українського фольклору і характерну для фольклору здрібнілу лексику. Творчість Я. Щоголіва заслуговує на увагу дослідників, хоча на практиці мало хто досліджує його творчість.

У художніх творах окреслилася  й відповідна естетика автора —  з непоквапливістю щодо «злоби дня» та в довершеності поетичного вислову  вбачати мету творчості.

У працях про Щоголіва  його поезію періоду формування збірок «Ворскло» та «Слобожанщина» дослідники не без підстав бачать продовженням традицій романтизму, зрештою, позиція  його героя (багато в чому тотожна  образові поета й позначена численними протиставленнями оточенню й часові) також може характеризувати його як «пізнього романтика».  Але  слід зазначити, що тема, яка видається  головною в його творчості, — тема тотальної й неуникної загибелі всього, що своєю чергою прийшло  на землю, й у тих аспектах, які  цікавлять Щоголіва, — своїм постанням  завдячує не романтизму. Цілком барокове звучання має, зокрема, й поетично викладувана Щоголівим думка про рівність усіх перед смертю, про марність найбільшої потуги і самовпевненості. У зазначеній темі Щоголів, таким чином, реанімує комплекс мотивів доромантичних, в усякому разі надаючи їм вислів дещо інший, ніж у типовій елегійній «думці» українських романтиків та в елегії трохи пізнішого часу.

Щодо світоглядної позиції  поета О. Білецький застосовував поняття «песимізм». Про поєднання  «глибокої закоханості в життя» та «безвихідного песимізму» зазначав А. Погрібний. Немає підстав позначати  творчість Щоголіва поняттям «песимізм» у його повсякденно-житейському  значенні, пов’язаному, як правило, з  ослабленням життєвої волі, пригніченням, жур-ливістю.

Отже, незважаючи на містку інкрустацію своїх сюжетів точними  й колоритними реалістично-натуралістичними деталями, Я. Щоголів у своїй збірці «Ворскло» виступив продовжувачем засад найбільш похмурого романтизму. Поет немов відділений від своїх персонажів незримою прірвою, яка допускає скорботу й жаль, тепле почуття, але виключає можливість пошуку іншого розвитку подій, крім визначених фатумом. Соціально-політичні, громадські інтереси людини не дуже цікавили поета. Він зображав людину переважно в натурфілософському, метафізичному плані – передусім у невідворотності вікових змін, прямуванні до смерті, втраті ілюзій, загибелі всього дорогого.

Список використаних джерел

1. Білецький О. До розуміння творчості Я. Щоголева // Білецький О. Зібрання творів : у 5 т. / О. І. Білецький. – Т. 2 : Українська література ХІХ – початку ХХ століття. – К., 1965. – С. 565–578.
2. Бондар М. Яків Щоголів // Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / [М.Г.Жулинський, М.П.Бондар, Т.І.Гундорова та ін.] ; за ред. М.Жулинського. – К. : Либідь, 2006. – Кн. 2. – С. 505–522.
3. Волинський П. Життя і творчість Я. І. Щоголева / П. К. Волинський // Щоголев Я. Твори / Яків Щоголев. – К. : Державне видавництво художньої літератури, 1961. – С. 3–30.
4. Горленко В. «Ворскло», лірна поезія Я. Щоголева / В. Горленко // Матеріали до вивчення історії української літератури : [у 5 т.]. – Т. 3 : Література другої половини ХІХ ст. / [упорядкув. М. Комишанченко]. – К. : Радянська школа, 1960. – С. 454–456.
5. Деркач Б. Талановитий майстер поетичного слова: [Рец.]/Деркач Б. – Вітчизна. – 1958. – № 11. – с. 195-197.
6. Єфремов С. Історія українського письменства / Сергій Єфремов. – К. : Феміна, 1995. – С. 688.
7. Зеров М. «Непривітаний співець» (Я.Щоголів) // Зеров М. Твори : у 2 т. / Микола Зеров. – Т. 2 : Історико-літературні та літературознавчі праці. – К. : Дніпро, 1990. – С. 294–323.
8. Історія української літератури ХІХ ст. (70–90-ті роки) : [у 2 кн. ; підручник] / [О.Д.Гнідан, Л.С.Дем’янівська, С.С.Кіраль та ін. ; за ред. О.Д.Гнідан]. – К. : Вища школа, 2003. – Кн. 2. – С. 439.
9. Камінчук О. Поетика української романтичної лірики: Проблеми просторової організації поетичного тексту / Ольга Камінчук. – К. : ТОВ "ЛДЛ", 1998. – С. 160.
10. Каспрук А. Яків Щоголів : нарис життя і творчості / А. А. Каспрук. – К. : Видавництво АН УРСР, 1958. – С. 119.

          11.     Куліш П. Первоцвіт Щоголева і Кузьменка / Пантелеймон Куліш // Історія української літературної критики та літературознавства.

Хрестоматія. У трьох книгах. Книга перша : Навч. посібник / [за ред. П. М. Федченка]. – К. : Либідь, 1996. – С. 301 – 303

12. Лапко О. А. Художня функція образу природи в поезії Якова Щоголева / О. А. Лапко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2009. – № 14. – С. 96 – 104.

13. Маланюк Є. Пізній лавр (Я. І. Щоголів) // Маланюк Є. Книга спостережень : статті про літературу /  / Євген Маланюк. – К. : Дніпро, 1997. – С. 167–177.

14. Олексієнко М. Яків Щоголів // Мол. більшовик, 1938. - № 5. С. 130 – 132.

15. Погребенник В. Видатний майстер поетичного відображення старожитностей України (До 170-річчя від дня народження Якова Щоголева) / Володимир Погребенник // Народна творчість та етнографія. – 1993. – № 5–6. – С. 13–19.

16. Погрібний А. Яків Щоголев : нарис життя і творчості / А.Погрібний. – К. : Дніпро, 1986. – 166 с.

17. Поліщук Я. Слобожанський хуторянин (Яків Щоголів) // Поліщук Я. Пейзажі людини : монографія / Ярослав Поліщук. – Х. : Акта, 2008. – С. 143–166.

18. Хоткевич Г. Яків  Іванович Щоголів (Огляд його  життя і діяльності) // Хоткевич  Г. Твори : у 2 т. / Гнат Хоткевич. – Т. 1 : Оповідання та нариси. Драматичні  твори. Статті та спогади. –  К. : Дніпро, 1966. – С. 369–394.

19. Щоголів Я. Поезії / Яків Щоголів. – К. : Радянський письменник, 1958. – 510 с.

20. Яценко М.  Романтизм / М. Т. Яценко // Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / [М.Г.Жулинський, М.П.Бондар, О.І.Гончар та ін.] ; за ред. М.Жулинського. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 230–285.