Функції синестезії в романі П. Зюскінда «Парфумер. Історія одного вбивці»

На думку Ліотара, modernity є останнім традиційним суспільством, заснованим на легітимації за допомогою метанарративів (grand narratives) - інакше кажучи, універсальних систем ціннісної орієнтації. Основні метанарративи modernity: по-перше, раціоналістичний світогляд як метанарратив пізнання і, по-друге, ліберальний прогрес, емансипація як метанарратив влади – вони, як доводить Ліотар, втратили в сучасному, постіндустріальному західному суспільстві кредит довіри, що породило делегітимаці. всієї системи [18].

Так, Гренуй творить диво. I тим, хто не знає, яку ціну було заплачено за створення його шедевра та справжню мету цієї людини – владу над iншими, його "твiр мистецтва" може здатися прекрасним. Та чи варте мистецтво такої цiни? Чи часто замислюємося ми, до яких особистих цiлей прагнуть деякi беззаперечнi генiї?

Мистецтво думки – теж мистецтво. Щоб зробити атомну бомбу, створити полiтичну iдеологiю i втiлити її в життя разом з концтаборами теж треба бути генiєм. Але будь-яка iдея –  художня, наукова, полiтична, що несе в собi необхiднiсть насильства надто схожа на парфуми Гренуя.

Його шедевром можна  захоплюватися, як будь-якими шедеврами  такого типу. Можна обожнювати його разом iз автором-вбивцею. Схожими  шедеврами ряснiє ХХ століття. Таланти знаходять прихильників. Але хiба легше вiд того жертвам відстороненої iдеї? Та й сам химерний митець, виявляється, не дiстає очiкуваного задоволення вiд того, що створив: "Те, чого вiн завжди пристрасно бажав, а саме щоб його любили iншi люди, у момент успiху стало йому нестерпним, бо сам вiн не любив їх, вiн їх ненавидiв" [1]. I зрештою його з'їдають у прямому (а насправді – символічному) значенні, саме тому, що вiн своїм генiєм викликав таку любов. Усе його високе мистецтво було суцільною оманою, iлюзiєю, як сам його образ в очах обдурених людей – цей генiй насправді не мав анi власного запаху, анi чогось людського в своїй природi. Не випадково П. Зюскiнд неодноразово порiвнював його з клiщем, тобто з паразитом. Анi собi, анi iншим нiчого реально хорошого не може принести подiбне мистецтво – така думка виникає, коли осмислюєш роман.

 

 

 

Висновок

 

Виконана робота дозволила  нам проаналізувати роман якомога глибше в контексті синестезії. Ми визначили поняття, концепцію, різновиди синестезії, виявили концепцію запаху, та з’ясували, в чому полягає іронічність технік синестезії.

Таким чином, можна виділити, що найбільш значущою для структурування авторської картини світу і розуміння його філософського підтексту є кореляція поняття «запах» з поняттями «краса», «душа» і «мова».

Також ми з’ясували, що кореляція поняття «запах» з поняттєвою областю «краса» здійснюється через тісний взаємозв'язок нюхової сфери зі світом емоцій і сексуальністю.

Кореляція метафор «запаху» і «мови» в романі грунтується на традиційному протиставленні емпіричних і інтелектуальних способів пізнання.

В основі кореляції понять «запах» і «душа» в романі, що аналізується, присутні чотири стихії: «повітря», «дихання», «життя», «смерть».

Зважаючи на всі ці фактори, можна зазначити, що П. Зюскінд  змалював особистість у вигляді  Жана-Батиста Гренуя, який має доволі парадоксальний погляд на світ. Він не розуміє цінності людського життя, але його приголомшує цінність парфумів та їх запахів. Гренуй має першокласний нюх від народження, але сам не має запаху. Він прагне створити парфум, завдяки якому всі люди будуть його любити, але ж він сам людей ненавидить.

 

 

 

 

 

 

Резюме

Популярність Патріка  Зюскінда та зокрема його творів, зростає  щодня. Та все ж таки найпопулярнішим  твором залишається роман «Парфумер. Історія одного вбивці», який було успішно  екранізовано. Актуальність цього роману і зумовила вибір теми курсової роботи: "Функції синестезії в романі П. Зюскінда "Парфумер. Історія одного вбивці".

Робота складається  зі вступу та двох розділів. Обсяг роботи складає 20 сторінок. У списку використаної літератури 18 джерел. У першому розділі даної роботи висвітлено поняття синестезії в контексті сучасної літератури. У другому розділі розкриті функції синестезії на прикладі зазначеного роману.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Summary

 

Patrick Suskind’s popularity and popularity of his works in the particular growing on a daily basis. Yet, his most popular work novel is "Perfume. Story of a Murderer ", which has recently been successfully filmed. The resonance of this novel, led me to the choice of this course paper topic: "Functions of synesthesia in P. Suskind's novel "Perfume. Story of a Murderer".

The work consists of an introduction and two chapters. The total number of pages is 28. In the list of references there are 18 sources. The first chapter of this paper deals with the concept of synesthesia in the context of contemporary literature. The second chapter presents the function of synesthesia in the novel.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. П. Зюскинд «Парфюмер. История одного убийцы» // изд. Азбука-Классика, Санкт-Петербург, 2012.
2. Петрюк П. Т., Бондаренко Л. И., Петрюк А. П. Вклад профессора Ивана Дмитриевича Ермакова в развитие психиатрии и психоанализа (к 130-летию со дня рождения) // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2005. — №2. — c. 143–147.
3. Ермаков И.Д. Синестезии. – В кн.: Труды психиатрической клиники Московского университета. - М., 1914, т.2 – с.249-269.
4. Matej H., Emilio G M. Synaesthesia: the existing state of affairs. – In Cognitive Neuropsychology. – 2008. – Volume: 25, Issue: 1. – c.93-117.
5. Программа конференции Синестетической Ассоциации Великобритании на официальном интернет-сайте Ассоциации: http://uksynaesthesia.com/UKSACONF.html
6. Сидоров (Дорсо) А.В. Антропология синестезии: универсальные контуры культуры. – На сайте Российского Синестетического Сообщества: http://www.synaesthesia.ru/intuition.html а также Речь на ощупь, красота на вес: возможное синестетическое обоснование ведущих культурно-феноменологических категорий – в кн: Синестезия: содружество чувств и синтез искусств: материалы международной научно-практической конференции, 3-8 ноября 2008 г. – Казань: Изд-во КГТУ. – с.50-55.
7. Martin J., Sugarman J., Thompson J. (2003) Psychology and the Question of Agency. – SUNY Press, NY. – c.103-128.
8. Cytowic, R., Eagleman, D. (2009). Wednesday is Indigo Blue: Discovering the Brain of Synesthesia. – Cambridge: MIT Press. c.309.
9. Thompson E., Varela F. J., (2001). Radical embodiment: Neural dynamics and consciousness. – In Trends in Cognitive Sciences. – 5(10) – c.418-425.
10. Лурия А. (1968). Маленькая книга о большой памяти (ум мнемониста). – М.: Изд-во МГУ. – c.16, 28 – 32.
11. Русские писатели о литературном труде. XVIII-XX вв. : в 4 т. Л., 1955. Т. 3.

 

12.  Пустовойт П.Г. От слова к образу. Киев., 1974

 

13.  Старостина Ю.А. Метафора как средство языковой реализации поняттяа «запах». Автореферат. Волгоград, 2010

 

14.  Патрік Зюскінд – життєвий та творчий шлях // Бібліотека школяра: URL: http://www.ukrtvory.com.ua/patr.html

 

15.  Балла О. (Гертман) Рефлексия // Сайт российского синестетического сообщества: URL: http://www.synaesthesia.ru/reflection.html

 

16.  Галеев Б.  «Цветной слух» - химера или чудо поэтического мышления? // Синестезия, СНИИ «Прометей», г.Казань: URL: http://synesthesia.prometheus.kai.ru/himera_r.htm

 

17.  Сафина Г. Можно ли «видеть» звуки и «слышать» запахи? // Синестезия, СНИИ «Прометей», г.Казань: http://synesthesia.prometheus.kai.ru/safina_r.htm

 

18.  Ліотар Ж. Стан постмодерну // Бібліотера Гумар – філософія: URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/liot/01.php

 

 

 

 

 

Додатки

 

Додаток 1

М. К. Чюрльоніс «Соната весни»:

 

1. Алегро

 

 

 

 

 

2. Анданте

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Скерцо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Фінале