Формування та функционуивання терминив у професийному мовленни филологив

Поряд з термінологізацією  побутових слів зустрічається переосмислення одиниць спеціальної лексики  з інших галузей науки. Так, у  математичній логіці стали вживатися  такі лінгвістичні терміни, як verb - дієслово, sentence - речення, predicate - предикат, syntax - синтаксис.

Характерною рисою термінологізації є наявність якої-небудь загальної  риси між об'єктом термінування й  предметом, чия назва використається як термін. Э. Ф. Скороходько вважає, що перенос назви можливий лише у випадку наявності точки дотику [14, с.19], тому семантичний спосіб найчастіше використається для називання предметів, - адже поняття про конкретні предмети завжди мають більше точок дотику. Однак результати наших досліджень свідчать про іншому. Математична логіка, як ми вже відзначали, оперує сугубо абстрактними поняттями, термінологія її не називає предмети, і в той же час у досліджуваній термінології значна кількість термінів утворена саме семантичним способом.

Часто процес термінологізації проходить в ІМ й ПМ паралельно, тобто в 66,46% випадків має місце  дзеркальне відбиття термінів зі збереженням  їхньої внутрішньої форми, або, як ми будемо називати це явище, паралельна термінологізація. Незначна кількість терминологизированных в ІМ одиниць (2,77%) конфронтуються в ПМ нетермінологізованими одиницями, причому переклад цих термінів ІМ здійснюється:

Ø  шляхом транслітерації: term - терм; consequent - консеквент; clause - клауза;

Ø  за допомогою більше «математичного» еквівалента: meet - множення, section - перетин, word problem - проблема еквівалентності.

Тут так називана внутрішня  форма термінів змінюється при перекладі. У ряді робіт із семантики внутрішня  форма висувається як доказ істотної відмінності мов і неперекладності. Ми розуміємо внутрішню форму як спосіб семантичної мотивації значення. Саме терміни математичної логіки переконують нас у тім, що аргумент не обґрунтований і спростовується комунікативним досвідом: обов'язковий супровід термінів строгими дефініціями в ІМ й ПМ, абсолютна тотожність денотатів при різному оформленні означаючі доводить іррелевантність внутрішньої форми в теоретичних міркуваннях про переклад науково-технічного тексту.

Розглянемо паралельну термінологізацію. Вона стосується як одно- так і двоелементних термінів: tree - дерево, normal form - нормальна форма.

Термінологізовані слова  означають, як правило, більше приватні поняття, чим вихідні слова загальнонародної мови. У результаті звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки при буквальному перекладі термінологізованого слова, навіть якщо буквальний переклад правильно відбиває сутність переданого поняття; gap - проміжок, union - об'єднання й т.д. У зв'язку з тим що системи значень загальнонародних слів національні й часто не збігаються, значення буквально переведеного термінологізованого слова в українській мові, наприклад секція, відбиває сукупність зовсім інших ознак, чим англійське section. Тому перекладач обрав не буквальний переклад даного терміна, а більше «математичний» еквівалент - перетин.

Вивчаючи структуру  термінів, лінгвісти виділяють такі типи термінів:

1) прості: непохідні (терміни,  які на синхронному зрізі не  мають мотиваційних слів, напр.: дуга, жила, лад) і похідні (терміни, у яких можемо виділити мотиваційні основи і словотворчі афікси, напр.: запобіжник, противага, затакт);

2) складні (терміни,  у яких можна виділити дві  основи, напр.: паротворення, теплострум, тискомір);

3) складені (терміни-словосполучення,  напр.: стала похибка, прискорення руху, рідкий стан тіла);

4) терміни-символи (♪  , +)  і терміни-напівсимволи (α-промені,  β-проміння, γ-еманація).

Більшість однослівних  термінів становлять іменники, оскільки номінація є носієм найважливіших змістів у пізнанні дійсності (атом, дифузія, струна). Термінами є також прикметники (переважно субстантивовані): зернові, парнокопитні, комічне, типове. У ролі термінів виступають також дієслова (інструментувати, абсорбувати, дестилювати) та прислівники (анданте, модерато, пристрасно).

Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. У складі української термінології є назви, утворені на питомому ґрунті: клітина, водень, добуток, присудок. Значна кількість  термінів української мови – слова іншомовного походження (запозичення): префікс, синус, ліцензія, модернізм. Негативним явищем в українській термінології ХХ ст. є значний спад активності дериваційних процесів (словотворення), адже втрачається баланс між основними джерелами збагачення української терміносистеми – між термінотворенням та використанням запозичень.

Важливими є ономасіологічні  проблеми термінології, адже термін є  одиницею найменування. Виникають та розвиваються терміни лише на ґрунті конкретної мови, а творцями термінології є носії цієї мови.

Склад української термінології поповнюється завдяки використанню вторинної  номінації, синтетичної й аналітичної  деривації та запозичень з чужих  мов.

Терміни поділяють на загальнонаукові (аксіома, ідея, гіпотеза, формула) і вузькоспеціальні, вживані в якійсь одній галузі науки (доданок, множник, ділене, від’ємник).

Від термінів необхідно  відрізняти номенклатурні знаки. Відмінність  полягає в тому, що в основі термінів закладено загальні поняття, а в  основі номенклатурної назви – одиничні. Номенклатура – це сукупність умовних символів, графічних позначок, греко-латинських назв на позначення певного маркування. До номенклатури зараховуємо серійні марки машин, верстатів, приладів, підприємств, організацій, установ, географічні назви. Наприклад, півострів, острів, море, гора – це терміни, а Крим, Корсика, Сардинія, Чорне море, Альпи, Карпати – номенклатурні назви. У машинобудуванні двигун, привід, кермо, важіль, глушник – це терміни, а джип, мерседес, тойота – номенклатурні назви.

Отже, термінологізація є продуктивним способом термінотворення.Процес термінологізації проходить більш  активно в терміносистемі ІМ, де термінологізованих одиниць налічується 644, тоді як у ПМ їх 407. У результаті терміносистема ІМ більш семантично мотивована, а в деякому змісті й більше точна. При зіставленні термінів, утворених семантичним способом в ІМ з їхніми еквівалентами в ПМ, виявлено, що більшість (66,46%) термінів ІМ конфронтуються в ПМ також термінологізованими лексичними одиницями. Це явище, назване паралельною термінологізацією, може бути обумовлене як одночасним термінуванням нових понять в ІМ й ПМ, так і буквальним перекладом терміна. При буквальному перекладі такого терміна, що має більше складну, чим інші, контекстну формулу, перекладач повинен бути особливо уважним: термінологізовані слова означають більше приватні поняття, чим вихідні слова загальнонародної мови, і внаслідок звуження значення можуть з'явитися додаткові відтінки значення при буквальному перекладі.

 

 

ВИСНОВКИ

Науково-технічний прогрес та інформатизація суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства. На сьогоднішній день природа наукового терміна у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці досліджена досить глибоко. Збільшення ролі окремих терміносистем в житті людей призводить до стирання чіткої грані між загальнолітературною лексикою та лексикою спеціального використання, що ускладнює вивчення термінологічної лексики та висуває певні проблеми в термінознавстві, а саме: співвідношення природнього та штучного у термінології, дослідження системності термінів, виявлення лексико-семантичних явищ полісемії, синонімії, омонімії та антонімії в межах термінологічної лексики, питання стилістичної нейтральності термінів, визначення їх лексико-граматичного статусу, дослідження специфіки окремих субмов науки і т.п.

 

Список використаних джерел

1. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Сборник статей по языковедению / Г.О.Винокур. – М., 1939. – Т.5. – С.3-54.

2. Городецкий Б.Ю., Раскин В.В. Термины с лингвистической точки зрения//Место терминологии в системе современных наук: тезисы докладов и сообщений / Б.Ю.Городецький. – М.: Изд-во Моск.ун-та., 1970. – С.134-141.

3. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов - терминов// Исследования по русской терминологии / В.П. Даниленко. – М.: Наука, 1971. – С.6-67.

4. Жук Т.В. Використання термінів у професійному мовленні // Наукові записки НДУ ім. Гоголя / Т.В. Жук . – Чернігів : Філологічні науки, 2010 – С. 38-40.

5. Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации/ Т.А.Журавлёва. – Донецк: Донбасс, 1998. – 252 с.

6. Зубченко И.В. Термин и слово // Структурно-семантические особенности отраслевой терминологии / И.В.Зубченко. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун.-та, 1982. – С.36-39.

7. Косов А.В. Некоторые различия системной организации терминологии по сравнению с организацией общей лексики // Термин и слово/ А.В.Косов. – Горький: ГГУ, 1980. – С. 13-22

8. Ламан Н.К. Технология - материалы - машины ( история, современность, перспективы) / Н.К. Ламан, Н.И. Корягин, В.И. Васильев и др. – М., 1994. – 176 с.

9. Лейчик В.М. Об относительности существования термина // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: научный симпозіум / В.М. Лейчик. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. – Ч.2. – С.436 - 442.

10. Масликова О.С. Філологічна термінологія Михайла Грушевського: дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецький національний ун-т. – Донецьк, 2004.

11. Моисеев А.И. К определению термина // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: научный симпозиум / А.И.Моисеев. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. – Ч.2. – С.336 -338.

12. Моисеев А.И. О языковой природе термина // Лингвистические проблемы научно - технической терминологии / А.И.Моисеев. – М.: Наука, 1970. – С.127-130.

13. Моисеев А.И. Специальные термины и языковая непрерывность // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: Научный симпозіум \ А.И.Моисеев. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. – Ч. 2. – С. 311-315.

14. Научно-техническая революция и развитие научного познания. – Выпуск 2. – Баку, 1989.

15. Овчаренко В.М. Формально-семантическая структура английских научно-технических терминов: Автореф. дис ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. пед. ин-т иностр. яз. – М., 1966. – 20 с.

16. Пиотровский Р.Г. Системное исследование лексики научного текста / Р.Г.Пиотровський, Н.П. Рабухо, М.С. Хижинская. – Кишинев: Штиинца, 1981. – 159 с.

17. Проблеми української термінології [http://referatz.org.ua]. – Режим доступу: http://referatz.org.ua/referat_3092.html – Рефераты.

18. Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А.Реформаторський. – М.: Просвещение, 1967. – 542 с.

19. Реформатский А.А. Термин как член лексической системы языка // Проблемы структурной лингвистики / А.АРеформаторський. – М. : Наука, 1967. – С. 103-126.

20. Реформаторский А.А. Что такое термин и терминология / А.А.Реформаторский. – М., 1961 – С. 46-62.

21. Степанов Г. В. Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук Союзных республік / Г.ВСтепанов. – М.: Наука, 1983.- 336 с.

22. Tермін і термінологія [http://bokov.net.ua] // Мовознавство. – Режим доступу: http://bokov.net.ua/index.php?pages=1&act=3&id=1052 -- bokov.net.ua.

23. Терміни та їх місце в діловому мовленні [http://www.dilovamova.com] // Українське ділове мовлення. – Режим доступу: http://www.dilovamova.com/index.php?page=4&dmua=40&tdmua – Ділова мова.

24. Функціонування термінів в англійській мові та способи їх перекладу на російську мову [http://ua-referat.com]. – Режим доступу: http://ua-referat.com/Функціонування_термінів_в_англійській_мові_та_способи_їх_перекладу_на_російську_мову_на_матеріалі – ua-referat.com.

25. Чередниченко О.І. Взаємодія мов, двомовність і мовленнєва культура // Мови європейського культурного ареалу, розвиток і взаємодія / О.І.Чередиченко. – К.: Довіра, 2000.

26. Шляхова В.В Переклад термінів я засіб формування лінгвістичної компетенції студентів [http://intellect-invest.org.ua] // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n1_2008_st_14/ – Портал сучасних педагогічних ресурсів.

 

 

Додаток А

ГЛОСАРІЙ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ