Вплив емпатіїї на соціалізацію особистості

Під емпатією, у вузькому сенсі слова, розуміється - співчуття, співпереживання, розуміння психологічних станів інших людей. Однак поняття емпатія має більш широке трактування і глибинне розуміння. По-перше, як нераціональне пізнання людиною внутрішнього світу інших людей. По-друге, емпатія представляється як емоційна чуйність людини на переживання іншої, різновид соціальних (моральних) емоцій. Термін "емпатія" ввів в психологію Е. Тітченер.
В аналітичній психології емпатія розглядається як процес переносу та захисту (З. Фрейд, К.Г.Юнг, Т. Ліпс). В.Вундт відносив емпатію до процессу асиміляції.
Перший радянський дослідник даної проблеми, Т.П. Гаврілова, вважала, що емпатія є стійкою властивістю особистості. Л.П Стрілкова і Т.П. Пащукова бачили в емпатії процес, та сконструювали модель (співпереживання, співчуття і реальне сприяння), яку А.Б. Орлов та М.А. Хазанова наділили динамічним характером.