Освічений абсолютизм Катерини II

Час царювання Катерина ІІ називають епохою освіченого абсолютизму. Сенс освіченого абсолютизму полягає у політиці прямування ідеям Просвітництва, яке виражається у проведенні реформ, знищували деякі найбільш застарілі феодальні інститути (інколи ж робили крок у бік буржуазного розвитку). Думка про державу із освіченим монархом, здатним перетворити громадське життя на нових, розумних засадах, отримало у вісімнадцятому сторіччі стала вельми поширеною. Самі монархи за умов розкладання феодалізму, визрівання капіталістичного укладу, поширення ідей Просвітництва змушені були стати на шлях реформ.