Діалектизми у творах Р.Іваничука

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Июня 2013 в 15:18, реферат

Описание работы

Роман Іванович Іваничук – український письменник, поет, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного Руху України, заслужений діяч культури України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990-94); лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1985), Літературної премії ім. А.Головка (1979), премії ім. І.Мазепи (1999). Герой України (2009).

Файлы: 1 файл

я. Діалектизми.docx

— 159.74 Кб (Скачать файл)

ЛІЦИТАЦІЯ, ї, ж., діал. Аукціон. [Т. 4, с. 533].

  1. «Набирали у відра, дійниці й цеберки холодної до ломоти води, а вона не вичерпувалася і не каламутилася, як ніколи  не каламутився спокій на плебанії й не вичерпувалися в пароха ласкаві слова, коли він проповідував за казальницею у сільській церкві.» [4, с. 9].

ПАРОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп [Т. 6, с. 76].

КАЗАЛЬНИЦЯ, і, ж., зах. Амвон. [Т. 4, с. 69].

  1. «У пам’яті старого крізь товсту повсть часу проглядав образ іншого юнака – його самого, він відганяв це видиво, яке розбурхувало в душі давно приспаний біль.»[4, с. 12].

ПОВСТЬ, і, ж. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін.

  1. «Я не пісні, не пісні записував у горах, а хлопські ридання і прокляття, — говорив Маркіян своєму сусідові по кімнаті..» [4, с. 17].

ХЛОПСЬКИЙ,  діал.. Чоловічий [Т. 11, с. 83].

  1. «У другій кімнаті «Пекелка», яка називалась чомусь читальнею, грали в карти і в шахи, а уболівальники за підказки й підрахунки ходів заробляли собі на тютюн або на гальбу пива» [4, с. 22].

ГАЛЬБА, и, ж., діал. Півлітровий кухоль [Т.2, с. 23].

  1. «Якусь хвилину читав повідомлення, скривився враз, склав газету, а тоді побачив, як із брами шістнадцятого номера, поважно викидаючи вперед гнуту паличку, виходив певний свого маєстату й гідності, підтягнутий, елегантний від капелюха до штиблет Олександр Фредро» [4, с. 25].

МАЄСТАТ, у, ч., зах. Велич, величчя [Т. 4, с. 593].

  1. «Педель дав знати ректорові — отцю Теліховському» [4, с. 31].

ПЕДЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії та за  кордоном — наглядач за студентами у вищих учбових закладах.

  1. «Враз іззаду, з боку Кам’яного мосту, пролунав поклик: «Розступись!» — в людську гурму врізалась трійка, запряжена в сани.» [4, с. 35].

ГУРМА, гурмй, ж., діал. Юрба, юрма, гурт (про людей) [Т. 2, с. 196].

  1. «Він стояв посеред дороги — кремезний, плечистий, у розстебнутом засмальцьованому киптарі, з-під високої крисані, обведеної замість стяжки блискучою бляхою, спадало на плечі смоляне волосся, за широким ременем стирчали два пістолі; стояв, розставивши широко ноги, обома руками  сперся на мосянжову бартку, притискаючи долонями до головки топірця держак гарапника, з якого звисало мало що не до землі переплетене дротом мотуззя, і, здавалось, принишкли перед цією зловісною постаттю з лівого боку Черемоша пологі Устєріки і Красноїлля, яке поп’ялося направо угору понад Дідушковою річкою, і навіть Голови. що ген у далекій імлі досягли неба лисими кичерами » [4, с. 39]

КИПТАРЬ, ря — кожух без рукавів [2, с. 93].

КИЧЕРА, и, ж., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини [Т. 4, с. 156].

  1. «Він стояв надто впевнений у своїй силі, так не міг поводитися опришко, який мав за собою тільки полохливі далекі недеї і мовчазних бідарів…» [4, с. 39].

НЕДЕЯ, ї, ж., діал. Дика вершина гори [Т. 5, с. 284].

  1. «…а в Розтоках Волоських появився новий ватаг з тридцятьма легінями – Мирон Штола…» [4, с. 41].

ЛЕГІНЬ, геня, ч., діал. Юнак, парубок [Т. 4, с. 461].

  1. «Народ понуро мовчав, а пісня, яку Маркіян з Іваном записали в Ясенові, німо дзвеніла повсюди, злітаючи з Німчиського перевалу понад важниць ким майданом з трьома шибеницями на пологий зарінок за Черемошем, завалений колодами і талбами» [4, с. 45].

ЗАРІНОК, нку, ч., діал. . Пологий берег річки, вкритий рінню [Т. 3, с. 292].

ТАЛБА (тальба, талпа), и 1. окрема частина дараби; 2. секція огорожі між двома стовпами [2, с. 180].

  1. «Що ж, правду кажуть: хто у двадцять років не є революціонером, той у сорок стане лайдаком» [4, с. 79].

ЛАЙДАК, а, ч., діал. Вбога бездомна людина [Т. 4, с. 437].

  1. «Притьмом підійшов і, кланяючись та запевняючи шинкарку, що холера в місті вже ущухла, хай спить спокійно, боком-боком згинався, ніби заправляв штанку в чобіт, врешті таки підняв монету: був це цілий гульден» [4, с. 103].

ШТАНКА, и, ж., діал. Штанина [Т. 11, с. 534].

  1. «Курковський згадав про державного утриманця Яся Сакрамента, накрив коней веретами і подався на Ринок, щоб порадитися з ним, як пережити цю люту зиму, бо ж звісно – Ясеві тепер велося набагато краще» [4, с. 103].

ВЕРЕТА, и, ж. 1. Те саме, що рядно, діал. Різнокольоровий килим з грубої вовни. [Т.1, с. 403].

  1. «— Я торгував тютюном. —І мав з того хосен? — Мав…» [4, с. 105].

ХОСЕН, хісна, ч., діал. Користь.[Т.11, с. 132]

  1. «Сани були миттю спорядженні, шкапи запряжені, деся<span class="List_0020Paragra

Информация о работе Діалектизми у творах Р.Іваничука