Історія становлення номінація як об’єкта лінгвістичних досліджень

Теорія номінації пов'язана, насамперед, із з'ясуванням того, як співвідносяться між собою понятійні  форми мислення, яким чином створюються, закріплюються і розподіляються найменування за різними фрагментами  об'єктивної реальності.

Найменування довгий час  вивчалося на рівні парадигматичних  відносин. У філософському періоді  античні мислителі встали на матеріалістичну  точку зору в розумінні механізму  номінації, визнавши в ній складне  різноманіття співвідношень між  словом, річчю і поняттям (Аристотель, Геракліт, Демокріт, Платон, Августин). У період визнання ономасіологіческого і семасіологіческого аспектів розгляду найменування особливе місце займає визнання умовної межі між поняттями "значення" і "позначення" при відсутності цілісного системного опису слів.

Представники Празького  лінгвістичного гуртка внесли вклад  в розвиток теорії номінації тим, що визначили мову як систему знаків, службовців для реалізації конкретної мети.

Об'єктом номінативного  аспекту знакової теорії мови є все  номінативні засоби мови, утворені різноманітними способами; у світлі теорії номінації досліджуються  питання системності слів не тільки в їх прямих, але і переносних значеннях.

Незважаючи на високу частотність  вживання терміну "номінація" в  сучасній лінгвістичній літературі, його зміст і досі залишається  багатозначним, що вносить деяку  плутанину.

По-перше, одне і те ж назву - номінація - позначає як процес створення, закріплення і розподілу найменування за різними фрагментами дійсності, так і значущу мовну одиницю, утворену в процесі називання.

По-друге, у різних дослідників  часто не збігається зміст термінів «первинна» і «вторинна» номінація. [12; c.55]

Тож, число закріплених за однією мовною формою значень, незважаючи на полісемію, як одну з фундаментальних властивостей мови, є обмеженим. У такому випадку при аналізі когнітивної сутності номінативного знака має сенс підкреслити необхідність звернення до питання його інтерпретації.

Список використаних джерел:

1. Антрушина Г.Б. Лексикология. - М.: Дрофа, 2000.
2. Апресян Ю.Д. Вибрані труди: том 1. - Лексична семантика. - М., 1995; том 2.
3. Бучко Д. Принципи номінації і класифікація українських ойконімів// Другий міжнародний конгрес україністів: Доповіді і повідомлення. Мовознавство. 22-28 серпня. Львів, 1993.
4. Ващенко Л.С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів. - Дніпропетровськ, 1979.
5. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография: Избранные труды. - М.: Наука, 1977.
6. Верещагин Е.М. Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова - М. : Рус.яз., 1980.
7. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Монография. Донецк: АООТ Торговый Дом “Донбасс“, 1998.
8. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986.
9. Ступин Л.П. Теория и практика английской лексикографии. - Л., 1982.
10. Ономасіологія // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл.ред.: В.Н. Ярцева. М.: Большая Росийская энциклопедия, 1998.
11. Ономасіологія // Українська мова. Енциклопедія / Авт.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, Н.П. Зяблюк та ін. К.: Укр.енцикл., 2002.
12. Уфимцева А.А. Лексическая номинация (первичная нейтральная) // Языковая номинация (Виды наименований) / Авт.: А.А. Уфимцева, Э.С. Азнаурова, Е.С. Кубрякова и др. М.: Наука, 1977.
13. Ж.А. Вардзелашвили. К вопросу о толковании термина «номинация» в лингвистических исследованиях http://vjanetta.narod.ru
14. Большая советская энциклопедия http://www.diclib.com
15. Вікіпедія http://uk.wikipedia.org
16. А.В. Малинка, О.В. Нагель  Лексикологическая номинация ономасиологический и когнитивный подходы http://www.lib.tsu.ru
17. О. Селіванова Моделювання процесів номінації: психолінгвістичний аспект http://www.nbuv.gov.ua