Порівняння

Серед мовних одиниць, що виконують прагматичну функцію, важливе місце посідають порівняння. Видається перспективним дослідження порівнянь на тлі цілого, яким є художній твір, пов'язаний з культурою, історією народу, тобто з картиною світу. У художньому творі відображено внутрішню індивідуальну модель світу автора, яка детермінує окреме висловлювання крізь текст як ціле. Порівняння ж не тільки фіксує елементи моделі світу, а й дає змогу простежити процес їх формування.
Порівняння вивчають у кількох напрямах: 1) граматичному, коли аналізують мовні (морфологічні, синтаксичні) властивості порівнянь (І.К.Кучеренко, Н.О.Широкова); 2) фразеологічному, коли описують стійкі порівняння (А.Г.Назарян); 3) ономасіологічному, коли порівняння аналізують з огляду на зв'язки його компонентів з позамовною дійсністю (В.І.Дьяконов, Х.Д.Леєметс); 4) семасіологічному, що вивчає семну структуру компонентів порівняння, їх взаємодію (Д.У.Ащурова, І.В.Шенько); 5) функціонально-стилістичному, коли описують функції порівнянь у різних стилях мовлення (В.П.Вомперський, Л.В.Голоюх,О.А.Некрасова). Але деякі аспекти цього стилістичного прийому вивчені недостатньо, тому тема нашої курсової роботи є актуальною.

Вступ
Розділ 1. Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності
Види тропів для створення образності в англійській мові
Семантична природа метафори та порівняння
Розділ 2. Порівняння як стилістичний прийом
2.1. Функції та класифікація порівнянь
2.2. Вживання порівнянь в художній літературі
2.3. Аналіз використання образних (предметних та ситуативних)
порівнянь в літературі
Висновки
Список використаної літератури