Переклада газетних заголовків з англійській мови на українську

ВСТУП

Робота присвячена перекладу газетних заголовків з англійській мови на українську.

Актуальність  нашого дослідження зумовлена високим соціально-культурним чинником. Новим явищем в газетних заголовках присвячено чимало досліджень, але питання про механізми та закономірності цих змін ще й досить залишається відкритим. Особливий інтерес представляє розширення можливостей англійського газетного заголовку та ускладнення його перекладу й адаптації в окремому менталітеті нації.

Газети та журнали грають важливу роль в житті людини. Вони допомагають орієнтуватись у навколишньому середовищі, дають інформацію о подіях, фактах. В наш час доволі актуально звучать слова американського автора Брайана Сміта: «Все, що я знаю - це те, що я бачу в газетах. Уважний читач всього за рік може дізнатись з газет все те, що більшість людей познають за роки, які вони проводять у бібліотеках».

Перше з чим стикається читач - це, звісно, заголовок. Саме цьому  автори статей або фільмів намагаються  якомога яскравіше підібрати  таку форму, яка би оптимально співпадала із прагматичними цілями як газетного так і кіно заголовку. Переклад заголовку можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від вирішення якої залежить у більший мірі доля всього тексту, який перекладається в інший культурі. Слід відзначити, що при перекладі заголовків газетних статей, перекладачу недостатньо лише перекласти його на іншу мови, але й зберегти основну функцію заголовку -  привернути увагу людини до проблеми, яка розкривається у статті, заінтригувати або пробудити її до ознайомлення з нею. Тому головною метою данної роботи є визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних заголовків на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних та граматичних відмінностей.

Поставлена мета передбачає розв язання наступних завдань:

1. Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків;
2. Перекласти заголовки англомовних газет на українську мову;
3. Проаналізувати переклад.

Об’єктом даного дослідження є заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметом дослідження є технології перекладу заголовків у сучасному публіцистичному дискурсі.

Для розв’язання поставлених  завдань використовувалися наступні методи та прийоми: дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; вивчення та аналіз джерел, газет, матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) на англійській, українській та російській мовах.

Робота складається  з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, його мета та завдання, описуються методи та об’єкт дослідження, викоритстані у роботі матеріали та структура роботи. У першому розділі розглядаються лексики-граматичні особливості англомовниз газетних заголовків У другому розділі досліджуються способи перекладу англомовних заголовків на українську мову.

У висновку сформульовані  основні висновки, до яких ми прийшли  в ході даного дослідження

 

РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ

 

Газетний заголовок як специфічне лінгвістичне явище - предмет багатьох наукових робіт. В якості об'єкта дослідження дуже часто привертає увагу англійський газетний заголовок. Переклад заголовку можна вважати окремою проблемою перекладознавства, від рішення якої, в більшій мірі, залежить «доля» всього іноземного тексту.

Проблема визначення англомовного газетного заголовку завжди була цікавим об'єктом для вивчення та дискусії багатьма вченими, такими як І.В. Арнольд, Е.А. Лазарева, Н.В. Шевченко та інші.

Отже, на перший план виходить визначення поняття «заголовок». Як вважає В.М. Ронгінський, «заголовок - це речення (або комплекс речень), які виконують функцію назви твору (або його частини), що стоять перед текстом твору й відображають деяку сторону його ідейно-тематичного змісту»

[8; c.15]. В. С. Мужев також не відокремлює назву від поняття «текст»: «Заголовок - це цілісна одиниця мови, яка стоїть перед тестом, яка вказує на зміст цього тексту та відокремлює даний відрізок мови від інших»[7; c. 87]. І.Р. Гальперін відносить заголовок до жанру газетної інформації на ряду з короткими зведеннями новин, реклами, об'явами та редакційними статтями [2; c. 45]. При цьому обговорюється можливість використання трьох або чотирьох заголовків до однієї статті. Кожний наступний при цьому друкується меншим шрифтом, ніж попередній та всі разом вони складають резюме до статті.

І. В. Арнольд зробила суттєвий внесок до розуміння та трактування ролі заголовку дослідження в області такого принципу висунення, як. сильна позиція [1; c. 28].

Багато лінгвістів, які  вивчали змістовну сторону заголовку, в один голос говорять о тісному зв'язку заголовку та тексту, о цілковитій залежності назви писемного твору від контексту [3; c. 56] та підкреслюють основні вехи тексту, які розкриваються вже в озаглавленому тексті [5; c. 45 ]. Крім цього, в науці розповсюджена точка зору про зміну ролі заголовку на різних етапах сприйняття тексту. Н.В. Шевченко вважає як обов'язковий признак завершеності тексту [9; c. 137]. На його думку, заголовок - це компонент тексту, який з одного боку, володіє можливістю обмежувати текст, а з іншого, наділяти його завершеністю. Це ведуча й найголовніша позиція заголовку, яке «не тільки являється сигналом, який направляє увагу читача на перспективне висловлення думки, але й ставить рамки такому висловленню»

[9; c. 140].

Е. А. Лазарева у своїй роботі «Заголовок в газеті» виказує думку, що «заголовок виступає як домінантна функція тексту», метою якої є надати чітке уявлення про зміст повідомлення та звернути на нього увагу. В газетному заголовку зосереджена вся дійсність та всі найважливіші пункти повідомлення в легкий та стиснутій формі [6; c. 78]. Відмічається також, що газетний заголовок повинен бути максимально коротким, помітним, не дуже ясним, для того, щоб заінтригувати читача, який бігло переглядає багато англомовних газет.

 

1.1. Структурно-граматичні  особливості газетних заголовків

Заголовок як головний засіб  привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним  накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу [26; с. 2]. Наприклад:

The British Economy

Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)

Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [26; с. 2]. Наприклад:

Ukraine's Presidential Election

An orange and two lemons

(The Economist, January 26, 2010)

No More Oil On Troubled Waters

The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal

ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling

(The Guardian, May 1, 2010)

Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох  різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів [26; с. 2].

Заголовок може бути виражений  односкладним реченням. Вони широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом [15; с. 34].

До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:

а) номінативні заголовки, ядерний  компонент яких виражений іменником:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2012)

The British Economy (The Economist, January 26, 2011)

б) віддієслівні заголовки, ядерний  компонент яких виражений інфінітивом : Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2012), оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.

Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.

Розглянемо номінативні заголовки  в аспекті їхньої структурної  організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [15; с. 34]:

Alcatraz (The Guardian, January 26, 2011)

Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2012)

Такі моделі є непоширеними та створюють  фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.

Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними  конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки" нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.

Для простих моделей номінативного  заголовка властивий безпосередній  зв’язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.

Прості та складні  моделі представлені в заголовках численністю  варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних  варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів [15; с. 35].

Відношення між елементами розгортання  можуть бути:

а) атрибутивні:

1. Adj + N:

Happy Days (The Guardian, January 26, 2012)

A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2012)

2. N2 + N1:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2012)

3. N’s + N:

Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2012)

4. Ven + N:

Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2012)

5. Num + N:

Seven Days (The Guardian, April 24, 2012)

6. N1 + of + N2:

The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2012)

б) об’єктні:

1. N1 + for + N2:

Headache For White House (The Times, March 28, 2012)

в) адвербіальні:

1. N1 + in + N2:

Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2012)

2. N1 + by + N2:

Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2012)

3. N1 + among + N2:

Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2011)

4. N1 + around + N2:

Word Around the World (The Guardian, April 24, 2011)

5. Pr + for + N:

All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2012)

6. N1 + over + N2:

Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2012)

Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2012)

Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох  ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:

а) N and N:

Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2012)

б) N, N and N:

This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2011)

в) N or N:

Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2011)

Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов’язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер

[15; с. 36].

Заголовок може бути виражений  двоскладним реченням. Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2012) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток"

 [15; с. 38].

Поширення ядерного речення  досягається шляхом відповідних  синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними:

Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2011)

б) адвербіальними: