Переклад фразеологізмів на прикладі художньої літератури

ПЛАН:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Мова є однією з  найважливіших складових, що будує  націю. Вона супроводжує людину з  перших днів її життя і до самої  смерті, вона розвивається разом із суспільством. Тому немає нічого дивного  в тому, що протягом сторіч багато вчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тільки мови в цілому, але й її окремих частин.

Знати мову – означає  володіти всіма її структурами та словами. Тому словник – це один із аспектів мови, який слід викладати в школі та у вищих навчальних закладах. Питання в тому, які слова та ідіоми учні та студенти мають запам'ятати. У зв'язку з цим слова слід уважно підбирати – в залежності від принципів підбору лінгвістичного матеріалу, умов викладання та вивчення іноземної мови.

Поза сумнівом, що знайомлячись з іноземним звиканням, засвоюючи, вивчаючи його, людина одночасно проникає в нову національну культуру, отримує  величезне духовне багатство, що зберігається мовою, що вивчається.

Фразеологія, як невід'ємна частина і своєрідна скарбниця будь-якої мови світу, може особливо сильно сприяти цьому залученню.

Фразеологія, один із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні  звороти. Об'єктом дослідження фразеології  як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх структура, семантика, походження та взаємозв'язок з іншими мовними одиницями. Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок та прислів'їв, афоризмів і анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше – з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови – народ.

Фразеологізми і поєднання  фразеологізмів відбивають багатовікову історію англійського народу, своєрідність його культури, побуту, традицій. Тому фразеологізми - високо інформативні одиниці англійської мови.

Що ж таке фразеологізм? З'ясуванню цього, а також видам  і причинам виникнення і перетворення фразеологізмів і присвячена робота.

Країнознавча цінність фразеологізмів складається з трьох  складових. По-перше, фразеологізми відбивають національну культуру розчленовано, одиницями свого складу. По-друге, англійські фразеологізми відбивають національну культуру не розчленовано, комплексно, усіма своїми елементами, узятими разом, тобто своїми значеннями фразеологізмів.

Нарешті, по-третє, фразеологізми  відбивають національну культуру своїми прототипами, оскільки генетично вільні словосполучення описували певні звичаї, традиції, особливості побуту і культури, історичні події і багато що інше.

У своїй більшості  ідіоматичні вирази створювалися народом, тому вони тісно пов'язані з інтересами і повсякденними заняттями простих  людей.

Багато фразеологізмів пов'язані з повір'ями і відданнями. Проте більшість англійських фразеологізмів виникли в професійній мові.

Національними британськими іграми вважаються футбол, крикет, скачки, більярд.

Багато фразеологізмів пов'язані із скачками, півнячими  боями, з боксом. Їм властиві гумор, життєва мудрість, їх змістом є наш світ, довкілля, а атмосферою - проникливий, твердий, позбавлений романтики здоровий глузд.

В центрі уваги знаходяться  удача і гроші. Задоволення, що доставляється  багатством і успіхом, виражається у багатьох фразеологізмах. Таким чином, англійські фразеологізми можуть дати нам ключ до національного характеру народу Великобританії, до його культури, історії і політичного життя.

Фразеологізми займають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічна структура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншого боку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиною культури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру, семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнути національний склад мислення носіїв мови.

Фразеологічні вирази вживаються майже в усіх галузях життя  сучасної людини. Вони часто зустрічаються  як в оригінальних творах класиків, так і у сучасних письменників, активно використовуються в засобах масової інформації та у повсякденному мовленні.

Актуальність  теми дослідження: полягає у вивченні способів перекладу фразеологічних одиниць та зворотів,а також тих труднощів, з якими можуть стикнутися перекладачі при виборі тих чи інших перекладацьких рішень.

Об’єкт дослідження: фразеологія та фразеологічні одиниці англійської мови.

Предмет дослідження: соціолінгвістичні особливості фразеологізмів англійської художньої літератури.

Мета дослідження:

Дослідити на практиці різноманітність  та способи перекладу фразеологізмів на прикладі твору С. Моема «Театр».

Завдання дослідження:

1. Розглядіти фразеологію  як об’єкт дослідження;

2. Вивчити поняття  фразеологічної одиниці та фразеологічного  звороту;

3. Дослідити класифікацію  фразеологічного звороту;

4. Розібратися у способах  перекладу фразеологізмів в художній  літературі;

5. Визначити на практиці  особливості перекладу фразеологізмів  у творі 

С. Моема «Театр».

Методи дослідження: теоретичний та практичний аналіз досягнень перекладацької діяльності у сфері мовознавства та дослідження перекладу фразеологічних одиниць на прикладі художньої літератури.

Наукова новизна: полягає в системному, цілісному аналізі соціолінгвістичних особливостей перекладу фразеологізмів англійської мови на матеріалі художнього твору С. Моема «Театр».

Практичне значення дослідження: розширити сучасні уявлення про соціолінгвістичні особливості перекладу фразеологізмів англійської мови на прикладі художньої літератури.

РОЗДІЛ І

Фразеологія як об’єкт дослідження в художній літературі

Фразеологія (грец. phrasis - "вираження", logos - "навчання") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається  також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, у мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору і т.д. Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла порівняно недавно. «Предмет і завдання, обсяг і методи вивчення її ще недостатньо чітко визначені, не отримали повного висвітлення». Передовсім увагу привертає те, що менше за інших розроблені питання про основні особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та співвідношення їх з частинами мови і т. д. У мовознавців не склалося єдиної думки про те, що таке фразеологізм, немає, отже, і єдності поглядів на склад цих одиниць у мові. Одні дослідники (Л. П. Сміт, В. П. Жуков, В. М. Телія, тощо)[19], [12], [21] включають до складу фразеології її стійкі поєднання, інші (Н. М. Амосова, А.М. Бабкін, А. І. Смирницький та ін.)[2], [4], [20] - тільки певні групи. Так, деякі лінгвісти (у тому числі й академік В. В. Виноградов)[7, c. 87-93] не включають в розряд фразеологізмів прислів'я, приказки та крилаті слова, вважаючи, що вони за своєю семантикою та синтаксичній структурі відрізняються від фразеологічних одиниць. В.В. Виноградов стверджував: «Прислів'я та приказки мають структуру пропозиції і не є семантичними еквівалентами слів». У завдання фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.

Особливої уваги потребує вивчення перекладу фразеологічних одиниць, особливо в художній літературі, що вимагає чималого досвіду у  сфері дослідження цієї дисципліни.

 Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення, класифікації.

 Предметом історії  фразеології є вивчення первинних,  вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їх джерел за всіма  доступними пам'ятників, виявлення  сфер їх вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної упорядкованості в ту чи іншу історичну епоху розвитку мови.

 На жаль, в англійській  та американській лінгвістичній  літературі мало робіт спеціально  присвячених теорії фразеології, але і в наявних найзначніших роботах (A. Маккея, У. Вейнрейха, Л. П. Сміта)[23], [9], [19] не ставляться такі фундаментальні питання, як науково обґрунтовані критерії виділення фразеологізмів, співвідношення ФЕ і слів, системність фразеології, фразеологічна варіативність, фразеоутворення, метод вивчення фразеології і ін.

 Також не ставиться  англійськими і американськими  вченими питання про фразеології  як про лінгвістичну науку.  Цим і пояснюється відсутність  в англійській мові назви для даної дисципліни.

Фразеологічні одиниці  заповнюють лакуни в лексичній системі  мови, яка не може повністю забезпечити  найменування пізнаних людиною нових  сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, станів, ситуацій і т.д. Освіта фразеологізмів послаблює суперечність між потребами мислення і обмеженими лексичними ресурсами мови. У тих же випадках, коли у фразеологізму є лексичний синонім, вони зазвичай різняться в стилістичному відношенні.

Фразеологія - це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури і побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з суто національними фразеологізмами в англійській фразеології є багато інтернаціональних фразеологізмів. Англійська фразеологічний фонд - складний конгломерат споконвічних і запозичених фразеологізмів з явною перевагою перших. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи - представники попередніх епох.

В.Г. Гак вносить істотний коректив у вислів Ш. Баллі: «Оскільки в центрі уваги людини знаходиться він сам, то звідси його постійне прагнення описувати навколишній світ за образом і подобою своєю. Мовний антропоморфізм є не пережитком первісного мислення, як це стверджують деякі філософи, але загальним законом розвитку засобів номінації у мові »[10, с. 274].

 В цілому, як правило при фразоутворенні величезну роль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмів пов'язано з людиною, з різноманітними сферами її діяльності. Фактор адресата є найважливішим елементом комунікації. Крім того, людина прагне наділити людськими рисами об'єкти зовнішнього світу, в тому числі і неживі. Ще Ш. Баллі стверджував: «Одвічне недосконалість людського розуму виявляється також і в тому, що людина завжди прагне одухотворити все, що його оточує. Він не може уявити собі, що природа мертва і бездушна, його уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це ще не все: людина постійно приписує усіх предметів зовнішнього світу риси і прагнення, властиві його особистості »[5, с. 221].

1. Поняття фразеологічної одиниці

1.1 Фразеологічний  зворот як одиниця мови

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло  загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Особливе місце у  мовознавстві займає семантична класифікація В.В. Виноградова. Опрацьована на ґрунті синтаксичних ідей О.О. Шахматова з  урахуванням результатів наукових досліджень швейцарського стиліста Баллі,[5] ця класифікація по суті започаткувала основи фразеології як лінгвістичної дисципліни. Термін "фразеологічна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В. Виноградова,[7] є основною ознакою фразеологізму. Б.О. Ларін [16, c. 125] під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. "Фразеологічна одиниця, – зазначає О.М. Бабкін, – це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів". С.Г. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів".[8] "Фразеологічна одиниця, – за твердженням М.М. Шанського, – це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою".[22] В.П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами".

На своєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматичних словосполук, які за своїм змістом є цілісні і не можуть бути передані іншими мовами без заміни схожого стилістичного забарвлення, вказував Л.А. Булаховський.[6, c. 15]

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він пише: "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю". Виділяючи ці характеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що перші дві з них є властиві мові, а третя – мовленню, що саме аналізом взаємодії кожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічного сполучення і обмежити обсяг фразеології.