Переклад Бібілії в Україні

Поява Хоменкового перекладу  Біблії усього через кілька років  після опублікування другого  повного українського перекладу  Івана Огієнка засвідчила активізацію  українсько-перекладацької діяльності з давніх мов взагалі, і біблійної зокрема. Хоч третій переклад це, насамперед, здобуток і заслуга Української Греко-Католицької Церкви і її найбільш вченого чернечого ордену Чину св. Василя Великого. Третім перекладом Біблії  користуються не тільки греко-католики, але й православні та протестанти.

Останній переклад Біблії

Над останнім перекладом Біблії українською мовою працювало  Українське Біблійне товариство, переклад здійснив архімандрит Греко-Католицької Церкви, доктор богослов'я і доктор літургіки, біблійний перекладач, ієромонах Студійського уставу, почесний професор і завідувач кафедри богослів’я Національного університету "Острозька академія" Рафаїл Турконяк. Його переклади, на відміну від попередніх трьох, були зроблені і опубліковані на Батьківщині народу, мовою якого вони перекладені.

Турконяків четвертий  повний переклад Святого Письма українською  мовою можна назвати новим  етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше українці отримали україномовний Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту сімдесятьох – Септуагінти. Також, це перший випадок україномовного біблійного перекладу, в якому подані всі 76 книг слов’янського канону і додержано порядок книг таким, яким він був у першому його виданні – в Острозькій Біблії.

Висновки

Шлях  Біблії українською мовою виявився достатньо довгим і не простим. Період від перших біблійно-перекладацьких починань в українських землях до отримання українським народом повного перекладу Біблії українською літературною мовою становить понад одне тисячоліття. А повний біблійний україномовний переклад, виданий на етнічній Батьківщині українців, вийшов у світ взагалі менше двадцяти років тому.

Були певні періоди в історії України, коли перекладацька справа певною мірою була загальмована, а були, коли вона особливо активізувалася.

Важливо зауважити, що найбільшого  поширення і популярності серед  читачів набувати ті переклади Святого Письма, які здійснювалися у співпраці представників різних конфесій. Так, переклад Куліша виконувався за участю православних і греко-католиків. Під час остаточної підготовки тексту до видання перекладу Івана Огієнка, в рецензуванні його праці брали активну участь православні, католики латинського та візантійського обряду, а також протестанти.

Можливість для українців  читати Святе Письмо рідною мовою  завдяки подвижницькій праці  його перекладачів, сприяє духовному  і культурному відродженню української нації, яка завжди тягнулася до Божого Слова. Свідченням цього є багато десятків спроб наблизити його до народу, переклавши українською мовою. Можливо, саме завдяки вірі в Бога українці, попри багато століть поневолень і репресій проти них, змогли зберегти себе як нація і, зрештою, отримати довгоочікувану незалежність.

На завершення залишається  зауважити, що в сфері біблеїстики  українцям ще залишається пройти довгий шлях.

Висловлюємо сподівання, що й сьогодні, так як це було в  минулому, у незалежній Україні знайдуться люди, які піднесуть науку біблеїстики до належної висоти і будуть в спромозі конкурувати із вченими на світовому рівні.

Список використаної літератури:

1. Головащенко С. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. – К.: Либідь, с. 100-101, 2001 р.
2. Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. – К.:Українське Біблійне Товариство, с. 30, 2003 р.
3. Історія Української Літератури: У 8 т. / За ред.. Б. С. Буряк, О. Є. Засенко, С. Д. Зубков, Є. П. Кирилюк, П. П. Колесник та ін.. – К.: Наукова думка,. – Т. 1. – с. 539, 1967 р.
4. Кузьміч О. Іван Огієнко / Благовісник. – с. 15, 2003 р.
5. Турконяк Р. Українські переклади Святого Письма / Конспект доповіді на конференції «Святе Письмо в житті українського народу». – Рим: Інститут св. Климента Папи. ––с.  2., 2010 р.
6. Хоменко І. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами. –Видавництво «Місіонер»,– с.117, 2007 р.
7. Черній А.М. Релігієзнавство.– К.: Академвидав, – с.148, 2003 р.