Життєвий цикл СТС і управління ним в екстремальних професіях

Загальновизнано, що безпека функціонування  складних технічних   систем є одною з найбільш актуальних проблем, що прямо залежить від так званого людського фактора. Коли говорять про поняття  «людський фактор», мова йде про вплив законів поведінки на правильність прийняття  рішення оператором, тобто про якість роботи регулятора [2].     Аналіз безпеки функціонування складних технічних систем багато в чому визначається  безпекою узагальненої системи «людина-техніка». Наявність людського фактора в сполученні з особливостями взаємодії інших факторів (техніка, середовище) вносить у процес аналізу та розроблення  рекомендацій щодо забезпечення  безпеки функціонування складних технічних  систем  певні складності.      Швидкоплинна зміна умов трудової діяльності та повільна біологічна перебудова організму людини спричиняють виникнення цілого ряду негативних явищ. Працюючи іноді на межі психофізіологічних можливостей та у несприятливому виробничому середовищі,  людина допускає помилки, «ціна»  яким у сучасному виробництві різко зросла.  У більшості випадків дії операторів виявляються неправильними не через низьку кваліфікацію,  а через невідповідність конструктивних особливостей техніки можливостям людини.            За наявними даними на частку людського фактора зараз доводиться від 40 до 70% всіх відмов техніки складних систем.  Відповідно до світової статистики від 64  до 80%  нещасних випадків відбувається у результаті помилок,  що називаються логічними та моральними.  Тому і виникає необхідність вивчення роботи машин (систем) і діяльності операторів у єдиному комплексі «людина-машина-середовище».     Насамперед зв'язки здійснюються через інформаційну взаємодію оператора з машиною,  яку можна розділити на три етапи.     1. Сприйняття інформації (перцепція) або шляхом безпосереднього спостереження виробничого процесу,  або у результаті спостереження за показниками контрольно-вимірювальних приладів,  що відображують параметри протікання виробничого процесу.  Перцепція здійснюється за допомогою органів почуттів, звідки отримана інформація передається у центральну нервову систему людини.        2. Переробка (трансформація) отриманої інформації, що здійснюється у центральній нервовій системі та призводить до прийняття певного рішення.  На характер рішення,  його правильність і швидкість прийняття впливає не тільки інформація, що надходить ззовні, але і внутрішня інформація.   3.  Надання ухваленого рішення виконавчим органом і виконання цього рішення. Даний етап називається управлінням і у системі  «людина-машина-середовище» здійснюється шляхом впливу на органи управління машини з метою внесення необхідних змін у процес,  що відбувається у системі. Виходом у цьому випадку є виконавчі органи людини, входом – органи управління машини.

ВИСНОВОК

Таким чином, підводячи підсумок всьому вищесказаному, необхідно зробити  ряд наступних висновків.

Інтервал часу від початку  створення технічного об'єкта до кінця  його експлуатації, називають життєвим циклом технічного об'єкта, при цьому  за початок життєвого циклу традиційно прийнято розуміти зародження ідеї про  необхідність створення системи, а  за кінець - зняття її з експлуатації. Життєвий цикл будь-якого технічного об'єкта можна розділити на три етапи: етап проектування, етап виробництва та етап експлуатації.  Кожна з цих стадій, у свою чергу складається з окремих етапів. Етапи технічного проектування і зміст виконуваних на них робіт строго визначені ГОСТом, чого не можна сказати про інші стадії.      Фактори, що впливають на показники надійності системи протягом її життєвого циклу, закладаються на етапі проектування.    При цьому необхідно так збалансувати витрати на розробку та проектування системи з витратами на її експлуатацію, щоб загальна сума витрат не перевищувала задану при забезпеченні найкращих характеристик системи.             У загальному випадку завдання з області надійності є задачами оптимізації. Точність вирішення таких завдань залежить від точності оцінюваних даних, у тому числі і від показників надійності.  Життєдіяльність будь-якого технічного об'єкта або системи протікає всередині організаційних систем, причому окремі її стадії і навіть етапи, часом забезпечуються різними організаціями.

Загальновизнано, що безпека функціонування  складних технічних   систем є одною з найбільш актуальних проблем, що прямо залежить від так званого людського фактора. Коли говорять про поняття  «людський фактор», мова йде про вплив законів поведінки на правильність прийняття  рішення оператором, тобто про якість роботи регулятора [2].     Аналіз безпеки функціонування складних технічних систем багато в чому визначається  безпекою узагальненої системи «людина-техніка». Наявність людського фактора в сполученні з особливостями взаємодії інших факторів (техніка, середовище) вносить у процес аналізу та розроблення  рекомендацій щодо забезпечення  безпеки функціонування складних технічних  систем  певні складності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афанасьева, О. В., Голик, Е. С. Первухин, Д. А. Теория и практика моделирования сложных технических систем: Учебное пособие/О. В. Афанасьева, Е. С. Голик, Д. А. Первухин.- Спб: СЗТУ, 2005.- 131с.
2. Бусленко Н.П. Моделирование сложных   систем / Н.П. Бусленко. – М.: Наука, 1968. – 356 с.
3. Воронин А.Н. Сложные технические системы:  методы исследования /  А.Н.  Воронин, Ю.К.  Зиатдинов,  А.В.  Харченко. – Х.:  Факт,  1997. – 240 с.
4. Вопросы кибернетики.  Управления развитием систем/  Под ред.  А.П.Реутова,  Р.М.Суслова.  -  Академия наук СССР.  Научный совет по комплексной проблеме Кибернетика. - 1979. - 230 с.
5. Годин, Э. М., Харнайсов, К. З., Сокольский М. Л., Системы автоматизированного проектирования и основы управления производством: Учебное пособие.- М.: МАИ, 2004.- 68с.
6. Голдштейн, Г. Я. Инновационный менеджмент/Г. Я. Гоштейн. Таганрог: Издательство ТРТУ, 1998.- 132с.
7. Гущин, В. Н. Управление разработками авиа и ракетно – космических комплексов: Учебное пособие.- М.: МАИ, 1999.- 76с.
8. Ивченко, Б. П., Мартыщенко, Л. А. Монастырский, М. Л. Теоретические основы информационно – статистического анализа сложных систем.- М.: ИНФРА – М, 2002.- 511с.
9. Лебедев, А. А. Введение в анализ и синтез систем: Учебное пособие/А. А. Лебедев.- М.: МАИ, 2001.- 352с.
10. Норенков, И. П. Основы автоматизированного проектирования/И. П. Норенков.- М.: Издательство МГТУ им. Баумана, 2000.- 360с.
11. Половинкин, А. И. Основы инженерного творчества: Учебное пособие/А. И. Половинкин – 3-е изд. Спб: Лань, 2007.- 368с.
12. Схиртладзе, А. Г., Ярушин, С. Г. Проектирование нестандартного оборудования: Учебник/А. Г. Схиртладзе, С. Г. Ярушин.- М.: Издательская группа «Новое знание», 2006.- 424с.
13.   Шорин В.Г.  и др.  Системный анализ и структуры управления. -  М.:  Знание, 1975. -  243 с.
14. Эшби У.Р. Исследования по общей теории систем /  У.Р.  Эшби. –  М.:  Прогресс, 1969. –  411 с.
15.   Чепіженко В.І. Формалізація структури функціонального рівня інформаційної системи супроводження експлуатації складних технічних систем /  В.І.  Чепіженко //  Зб.  наук.  пр.  Держ. н.-д. ін-ту авіації. – К.: ДНДІА, 2009. – № 5(12). – С. 193 – 198.