Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Володимира Даля

 Кафедра                            Охорони праці та БЖД

 

 

 

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА 

 

 

 

 з дисципліни                         Цивільний захист

 Студент                       Кабиш  А.А.                                         ___________

                                                                                                                                                      ^{(підпис)}

 Група                  ЕТ-291                     Варіант 14 

 Керівник роботи          Арнаут І.Н.                                          ___________

                                                                                                                                                      ^{(підпис)}

 

Захищено оцінкою      ___________

 

 

Дата  ________________

 

Луганск 2013 

Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

Залежно від існуючої або  прогнозованої обстановки, масштабів  і особливостей НС рішенням органу виконавчої влади у межах конкретної території можуть встановлюватися такі режими функціонування системи ЦЗ:

1. Режим повсякденного функціонування – за нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної обстановки. У цьому режимі провадять такі заходи:

– спостереження і контроль за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій;

– розробку і виконання  заходів щодо запобігання НС, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних утрат;

– створення і поновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС;

– постійне прогнозування  обстановки, погіршення якої може призвести  до НС.

2. Режим підвищеної готовності – у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної та іншої обстановки. У цьому режимі здійснюють заходи режиму повсякденного функціонування, і додатково:

– формування оперативних  груп для виявлення причини погіршення обстановки;

– посилення спостереження  і контролю за ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, а також  обстановкою, і прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів;

– здійснення заходів для  запобігання виникнення НС, захисту  населення і територій;

– приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів тощо.

3. Режим надзвичайної ситуації – у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС. У цьому режимі:

– організовують захист населення і територій;

– організовують роботу, пов’язану з локалізацією або ліквідацією наслідків НС;

– забезпечують стале функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

– постійно контролюють  стан довкілля тощо.

4. Режим надзвичайного стану – встановлюють відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Для своєчасного та ефективного  реагування на НС організовують взаємодію  органів управління та підпорядкованих  їм сил територіальних і функціональних підсистем на загальнодержавному, регіональному  рівнях під керівництвом відповідної  комісії з ТЕБ та НС.

Режим надзвичайного стану  спрямований на забезпечення безпеки  громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій та епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу у  разі масових порушень правопорядку або спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України через насильство.

Надзвичайний стан вводять  по всій території України або  в окремих регіонах постановою Верховної  Ради України з негайним повідомленням  Президента України або Указом Президента, який підлягає затвердженню Верховною  Радою України. Під час надзвичайного  стану держава може вжити таких  заходів:

– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також  обмеження свободи пересування;

– обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення а  також діяльність можливих об’єктів народного господарства;

– заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних та інших масових заходів;

– заборона страйків.

5. Режим воєнного стану встановлюється в умовах воєнних дій; порядок підпорядкування ЄС ЦЗ військовому командуванню визначається відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

 

 

Задача 2.2

Визначення стійкості  промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі  при вибуху газоповітряної суміші.

 

Вихідні дані:

• ємність з вуглеводневим газом Q=0.3 т;
• відстань від ємності з газоповітряною сумішшю до об’єкта r_III=120м;

Характеристика об’єкта:

• Будинок зі збірного залізобетону;
• Верстати важкі;
• Промислові роботи;
• Крани і кранове устаткування;
• Технологічні трубопроводи;  
• Кабельні наземні лінії.

 

Визначити:

1. Оцінити стійкість роботи промислового об’єкта до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

2. Скласти таблиці результатів оцінки стійкості до дії ударної хвилі вибуху.

3. В обраному масштабі накреслити схему зон осередку вибуху газоповітряної суміші (ГПС) з указанням в ній об’єкта.

 

Розв’язок

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

2. Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

r_ІІ=1,7·r_I =1,7·11,71=19,9 (м).

 

3. Визначаємо положення об’єкта в зонах осередку  вибуху шляхом порівняння відстані від ємності з газом з радіусами зон осередку вибуху. (рис. 2.1) Оскільки r>r_І і r>r_ІІ, робимо висновок, що дизель-генератор ел. станції знаходиться в зоні дії повітряної ударної хвилі r_ІІІ (III зона).

 

 

Рис. 2.1. Положення об’єкта в осередку хвилі вибуху газоповітряної суміші.

I – зона детонаційної хвилі з радіусом r_I;

II – зона дії продуктів вибуху з радіусом r_II;

III – зона повітряної ударної хвилі з радіусом r_III.

 

4. Визначаємо відносну величину Ψ за формулою:

5. Визначаємо надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для III зони при Ψ>2 за формулою:

6. Заносимо в табл. 1 «Результати оцінки стійкості промислового об’єкта до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші»

Таблиця 1 «Результати оцінки стійкості промислового об’єкта  до дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші»

Елементи об’єктів та його характеристики	Ступінь руйнування при DRf,кПа								Межа  стійкості,кПа			Доцілна межа підвищення стійкості об’єкта, кПа
	DRf max									Елемнів  кПа	Об’єкту, кПа
	10	20	30	40	50	60	70	80	90
Будинок зі збірного залізобетону										20	12	30
Верстати важкі										40
Промислові роботи										12
Крани і кранове устаткування										30
Технологічні трубопроводи										30
Кабельні наземні лінії										30

 

 

Руйнунвання:

слабкі -         ;  середні-         ;сильні-         ; повні-        .

 

 

7. Знаходимо для кожного елемента надлишковий тиск, який викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування і прямокутниками з умовним штрихуванням заносимо в табл. 1.

8. Визначаємо межу стійкості  кожного елемента об’єкта , беручи  за межу стійкості об’єкта  нижню межу середніх руйнувань.

9.Визначаємо межу стійкості, приймаючи мінімальну межу стійкості одного з елементів.

ΔРlim=12 кПа.

10. Визначаємо міру руйнувань об’єкта при очікуваному надлишку тиску ΔРmax=16,31 кПа, провівши вертикальну лінію через 16,31.

Слабкі руйнування отримали: будинок зі збірного залізобетону, кабельні наземні лінії;

Середні руйнування отримали: нічого;

Сильні руйнування отримали: промислові роботи;

Повні руйнування отримали: нічого.

 

Висновки: завчасне проведення інженерно-технічних заходів дозволяють підвищити стійкість роботи об’єкта при аварії на виробництві, пов’язаної з вибухом газоповітряної суміші, а своєчасне оповіщення виробничого персоналу про аварію дозволить швидко сховатися в укриття і забезпечити його надійний захист.