Засади кримінального процесу

Статтею 27 КПК «Гласність і відкритість судового провадження»

передбачено, що учасники кримінального  провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків установлених законом.

Кримінальне провадження  у судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального

провадження у закритому  судовому засіданні впродовж усього судового

провадження або його окремої  частини лише у випадках:

1) якщо обвинуваченим  є неповнолітній;

2) розгляду справи про  злочин проти статевої свободи  та статевої

недоторканості особи;

3) необхідності запобігти  розголошенню відомостей про  особисте та сімейне

життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження  у відкритому судовому засіданні  може

призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення  безпеки осіб, які беруть участь  у кримінальному

провадженні.

Особисті записи, листи, зміст  особистих телефонних розмов, телеграфних  та

інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо

слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у  закритому судовому

засіданні на підставі п. 3 ч. 2 ст. 27 КПК.

Кримінальне провадження  у закритому судовому засіданні  суд здійснює з

додержанням правил судочинства, передбачених КПК. На судовому розгляді в

закритому судовому засіданні  можуть бути присутні лише сторони та інші учасники судового провадження.

Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового

засідання за допомогою звукозаписувального  технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку,

передбаченому КПК.

Кожен, хто присутній в  залі судового засідання, може вести  стенограму,

робити нотатки, використовувати  портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення

в залі судового засідання  фотозйомки, відеозапису, транслювання судового

засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису  із застосуванням

стаціонарної апаратури  допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з

урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій  без шкоди для

судового розгляду.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується

прилюдно. Якщо судовий розгляд  відбувався у закритому судовому засіданні,

судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для

дослідження якої проводилося  закрите судове засідання та яка  на момент

проголошення судового рішення  підлягає подальшому захисту від розголошення.

Засада змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і

у доведенні перед  судом їх переконливості. Засада змагальності сторін – це

правове положення, згідно з  яким двом рівноправним сторонам (обвинувачення  і

захисту) забезпечується можливість брати активну участь у дослідженні  обставин

кримінальної справи перед  незалежним арбітром – судом, який не може здійснювати інших функцій, окрім функції правосудді.

Кримінальне провадження  здійснюється на основі змагальності, що

передбачає самостійне обстоювання  стороною обвинувачення і стороною захисту

їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами.

Сторони кримінального провадження  мають рівні права на збирання та

подання до суду клопотань, скарг, речей, документів, інших доказів, а також на

реалізацію інших процесуальних  прав, передбачених КПК.

Під час кримінального  провадження функції обвинувачення, захисту та

судового розгляду не можуть покладатися на один і той же орган  чи службову

особу.

Повідомлення особі про  підозру у вчиненні кримінального  правопорушення,

звернення з обвинувальним  актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених КПК, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.

Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або

законним представником.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні  умови

для реалізації сторонами  їхніх процесуальних прав та виконання  процесуальних

обов'язків.

Засада диспозитивності – це конституційно-правове положення, згідно з

яким суб’єктам кримінального  процесу надано та забезпечено можливість вільно в

межах закону обирати способи  поведінки для захисту своїх  кримінально-правових і

процесуальних прав, а також  впливати на хід та результати кримінально-

процесуальної діяльності ( п.4 ч.3 ст. 129; ч.1 ст.63 Конституції України, ст. 26

КПК).

Дія цієї засади забезпечується наступними положеннями:

1. Сторони кримінального  провадження є вільними у використанні  своїх прав

у межах та у спосіб, передбачених КПК.

2. Відмова прокурора від  підтримання обвинувачення тягне  за собою закриття

кримінального провадження  за винятком випадків, передбачених КПК.

3. Слідчий суддя, суд  у кримінальному провадженні  вирішує лише ті питання,

що винесені на його розгляд  сторонами та віднесені до його компетенції  КПК.

4. Кримінальне провадження  у формі приватного обвинувачення

розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у

випадках, передбачених КПК, – його представника від обвинувачення  є безумовною

підставою для закриття кримінального  провадження у формі приватного

обвинувачення.

Засада права  на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Зміст даної засади закріплений  в ст. 24 КПК України:

1. Кожному гарантується  право на оскарження процесуальних  рішень, дій чи

бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому

цим Кодексом.

145

2. Гарантується право  на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав,

свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим

Кодексом, незалежно від  того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Засада доступу  до правосуддя та обов’язковість судових рішень. Статтею

21 КПК України закріплено  засаду доступу до правосуддя, зміст якого полягає в

тому, що:

1. Кожному гарантується  право на справедливий розгляд  та вирішення справи

у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним  на підставі закону.

2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в  порядку, визначеному

КПК, є обов'язковими і  підлягають безумовному виконанню  на всій території

України.

3. Кожен має право на  участь у розгляді в суді  будь-якої інстанції справи, що

стосується його прав та обов'язків, у передбаченому КПК.

4. Якщо інше не передбачене  КПК, здійснення кримінального  провадження не

може бути перешкодою для  доступу особи до інших засобів  правового захисту у

випадку, якщо під час  кримінального провадження порушуються  її права,

гарантовані Конституцією України  та міжнародними договорами України.

Засада свободи  від самовикриття та право свідчити проти близьких

родичів та членів сім'ї .

Зміст даної засади полягає в тому, що:

1.Жодна особа не може  бути примушена визнати свою  винуватість у вчиненні

кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які

можуть стати підставою  для підозри, обвинувачення у  вчиненні нею кримінального

правопорушення.

2. Кожна особа має право  не говорити нічого з приводу  підозри чи

обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати  на

запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

3. Жодна особа не може  бути примушена давати пояснення,  показання, які

можуть стати підставою  для підозри, обвинувачення у  вчиненні її близькими

родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.

Засада недоторканості права власності

Зміст даної засади полягає  в тому, що:

1. Позбавлення або обмеження  права власності під час кримінального

провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення,

ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

2. На підставах та в  порядку, передбаченому КПК, допускається  тимчасове

вилучення майна без судового рішення (ст. 16, 167-169 КПК).

Засада заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за

одне і те саме правопорушення (ст. 19 КПК)

Зміст даної засади полягає  в тому, що:

1. Ніхто не може бути  двічі обвинуваченим або покараним  за кримінальне

правопорушення, за яким він  був виправданий або засуджений на підставі вироку

суду, що набрав законної сили.

2. Кримінальне провадження  підлягає негайному закриттю, якщо  стане

відомо, що по тому самомж обвинуваченню  існує вирок суду, який набрав законної

сили.

3. СПЕЦІАЛЬНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ТА ЇХ

ХАРАКТЕРИСТИКА

Засада публічності закріплена в ст. 25 КПК України та передбачає, що

прокурор, слідчий зобов'язані  в межах своєї компетенції розпочати досудове

розслідування в кожному  випадку безпосереднього виявлення  ознак кримінального

правопорушення (за виключенням  випадків, коли кримінальне провадження  може

бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або  в разі надходження заяви

про вчинення кримінального  правопорушення, а також вжити  всіх передбачених

законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи,

яка його вчинила.

Засада безпосередності дослідження показань, речей і документів

передбачає, що суд досліджує  докази безпосередньо. Показання учасників

кримінального провадження  суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами

відомості, що містяться  в показаннях, речах і документах, які не були предметом

безпосереднього дослідження  суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може

прийняти як доказ показання  осіб, які не дають їх безпосередньо  в судовому

засіданні, лише у випадках, передбачених КПК.

Сторона обвинуваченнязобовязана  забезпечити присутність під  час судового розгляду свідків обвинувачення  з метою реалізації права сторони  захиту на допит перед незалежним судом.

Засада розумних строків полягає в тому, що під час кримінального

провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення  повинні бути

виконані або прийняті у розумні строки. Розумними вважаються строки, що є

об'єктивно необхідними  для виконання процесуальних  дій та прийняття

процесуальних рішень. Розумні  строки не можуть перевищувати передбачені  КПК