Загальні положення досудового розслідування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2014 в 14:54, реферат

Описание работы

У науковій літературі сьогодні особливу увагу приділено новим процесуальним механізмам здійснення кримінального провадження.
19 листопада 2012 року вступить в дію новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Відповідно до його положень у кримінальне процесуальне законодавство України вводиться ряд нових інститутів. Зокрема, впроваджуються “кримінальні правопорушення” (які поділятимуться на злочини та кримінальні проступки), ліквідовуються стадія порушення кримінальної справи та інститут повернення кримінальної справи на додаткове розслідування; вводиться новий суб’єкт кримінального провадження – “слідчий суддя”; запроваджується дистанційне досудове розслідування тощо.

Содержание работы

Вступ
1. Учасники процесу. Повідомлення про злочин та досудове дізнання.
2. Досудове розслідування та стадія слідчіх (розшукових) дій.
3. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків.
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

кримінальний процес.doc

— 116.50 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ  
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «Кримінальне процесуальне право»

Тема: «Загальні положення досудового розслідування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

3 курсу, 7 групи

юридичного  факультету

заочної форми навчання

Марченко Ірина Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

Вступ

1. Учасники процесу. Повідомлення про злочин та досудове дізнання.

2. Досудове розслідування та стадія слідчіх (розшукових) дій.

3.  Особливості досудового розслідування кримінальних проступків.

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП    

У науковій літературі сьогодні особливу увагу приділено новим процесуальним механізмам здійснення кримінального провадження.

19 листопада 2012 року  вступить в дію новий Кримінальний  процесуальний кодекс України.  Відповідно до його положень  у кримінальне процесуальне законодавство  України вводиться ряд нових  інститутів. Зокрема, впроваджуються  “кримінальні правопорушення” (які поділятимуться на злочини та кримінальні проступки), ліквідовуються стадія порушення кримінальної справи та інститут повернення кримінальної справи на додаткове розслідування; вводиться новий суб’єкт кримінального провадження – “слідчий суддя”; запроваджується дистанційне досудове розслідування тощо.      

Важливою новелою нового Кримінального процесуального кодексу України є положення щодо відмови від інституту порушення кримінальної справи. За таких умов громадяни матимуть змогу реалізувати право на захист своїх інтересів відразу після надходження заяви чи повідомлення про злочин. Зазначене виключить “конфлікти” між працівниками правоохоронних органів та громадянами, оскільки кожна заява, кожне повідомлення громадянина буде розглянуте та, відповідно, буде прийнято рішення щодо них.     

 Відсутність інституту  дослідчої перевірки також дозволить  уникнути повторного проведення  деяких процесуальних дій, які  необхідно проводити в рамках  дослідчої перевірки (опитування  – допит). Тому, цілком зрозумілим є обурення громадян з цього приводу, адже їм необхідно двічі, а то й більше, з одного приводу з’являтися до правоохоронного органу. Аналогічна ситуація й по проведенню експертних досліджень – методика одна, а підсумкові документи лише змінюють назву – довідка спеціаліста (експерта) та висновок.

 

 

1. Учасники  процесу. Повідомлення про злочин  та досудове дізнання.

Відповідно до нового КПК України слідчий, прокурор не пізніше 24 годин після подання  заяви, повідомлення про кримінальне  правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень;      

 Слідчий відразу після вчинення  кримінального правопорушення матиме  можливість проводити повний  комплекс слідчих (розшукових) дій,  необхідних для повного, всебічного  та неупередженого досудового розслідування. Крім того, слідчий матиме право проводити негласні слідчі (розшукові) дії, які ще значно розширюють його процесуальні права та можливості.

Повідомлення про підозру  може існувати виключно у письмовій  формі. Воно вручається особі в день його складення слідчим або прокурором. 
КПК встановлено виключні випадки обов’язкового повідомлення про підозру:

1) затримання особи  на місці вчинення кримінального  правопорушення чи безпосередньо  після його вчинення;

2) обрання до особи  одного з передбачених Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх  доказів для підозри особи  у вчиненні кримінального правопорушення.  
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.  
Новим КПК  внесено зміни до порядку набуття статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Одночасно змінено момент набуття особою статусу обвинуваченого. Тобто на досудовому провадженні буде тільки один суб’єкт, щодо якого здійснюватиметься кримінальне переслідування, - підозрюваний.    

 Із заявою чи  повідомленням може звернутися  як заявник, так і потерпілий. Новий кримінальний процесуальний  закон розрізняє цих суб’єктів.  Більше того, він наділяє заявника  певними правами вже на стадії  реєстрації заяв (право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, підтверджувати факти викладені в заяві речами та документами, а також отримати інформацію про закінчення досудового розслідування). Відтак, заявник практично відразу матиме суттєвий арсенал прав для відстоювання своїх інтересів.     

За новим КПК України потерпілим може бути визнано й юридичну особу. Потерпілим, згідно положень нового КПК України є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Обсяг прав потерпілого значно ширший аніж у заявника, тому, не даремно законодавець передбачив необхідність вручення пам'ятки про його процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення    

 Ще одним приводом  до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку відповідного розслідування є самостійне виявлення працівником правоохоронного органу ознак кримінального правопорушення. Наприклад, при розслідуванні одного кримінального правопорушення слідчий виявлятиме ознаки іншого. У разі, якщо кримінальне правопорушення виявляється безпосередньо працівником правоохоронного органу, він складатиме рапорт з зазначенням відомостей, які вноситимуться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.    

 Позитивним положенням нового Кодексу є також те, що саме керівник органу досудового розслідування буде визначати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення та слідчого (слідчих), який буде здійснювати досудове розслідування. Наділення такого суб’єкту подібними повноваженнями стане надійною гарантією недопущення укриття кримінальних правопорушень від обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Досудове  розслідування та стадія слідчіх (розшукових) дій.

Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків . 
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Досудове розслідування  здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Досудове розслідування  повинно бути закінченоьпротягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Клопотання сторони  захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання  будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в  строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Сторона захисту, потерпілий одержали право на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування. 
Передбачається можливість відновлення зупиненого досудового розслідування у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

 Слідчий, прокурор  зобов’язаний за клопотанням  сторони захисту, потерпілого  надати їм матеріали досудового  розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Додатковими підставами для закриття  кримінального провадження, зокрема стали: не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. правопорушення здійснюється судом. 
Прокурор може направити до суду клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності тільки після ознайомлення з ним потерпілого та з’ясувавши його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. При розгляді клопотання суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. 
На прокурора або слідчого за його дорученням покладається обов’язок надання доступу до тих матеріалів досудового розслідування, які можуть містити докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.  
А на сторону захисту покладається обов’язок за запитом прокурора  надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. 
Сторони кримінального провадження обов’язковоповинні  письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них,  як докази.

Слідчі (розшукові) дії  є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

 Слідча (розшукова)  дія, що здійснюється за клопотанням  сторони захисту, потерпілого,  проводиться за участю особи,  яка її ініціювала, та (або) її  захисника чи представника, крім  випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити  питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити  не менше двох незаінтересованих  осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла  чи іншого володіння особи, обшук  особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно  від застосування технічних засобів  фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального  провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування  або в іншому місці за погодженням  із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків і не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.

Информация о работе Загальні положення досудового розслідування