Шпаргалка на "Криминальный процесс"

64.Підготовча  частина судового розгляду:Головуючий у призначений час відкриває судове засідання і оголошує про розгляд кримінального провадження.Секретар повідомляє про явку учасників судового засідання і про причини їх неявки.Після чого головуючим оголошується склад суду,прокурор,потерпілого,обвинуваченого,захисника,цивільного позивача,відповідача,перекладача,спеціаліста,секретаря судового засідання і роз’яснює їм правила відводу(суді прокурору,перекладачу,секретарю).Судовий розпорядник роздає усім учасникам памятку про їх права і обов’язки і головуючий зясовує чи зрозумілі їм права і обов’язки і в разі необхідності роз’яснює.Після чого головуючий дає розпорядження судовому розпоряднику про видалення свідків із зали судового засідання.

65.Процесуал.порядок допиту свідка,підсудного,потерпілого у суд.засіданні:- Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про права та обов'язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги. Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні". Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду. Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує, чи отримав потерпілий пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

66.Судові дебати,їх  суб.значення та порядок:1.У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.2. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.3. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів встановлює суд.4. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їх виступів у судових дебатах встановлює суд.5. Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.6. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.7. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.

67.Останнє слово  підсудного,його значення:-1.Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово.2.Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом.3.Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.4. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.

68.Суть і  значення судового вироку:-Вирок ухвали-це судове рішення які мають різне правове значення.Вирок-це судове рішення у якому суд визнає сутність кримінального провадження по суті з визначенням складу злочину з наявністю,відсутністю вини.Вирок ухвалюється судом в нарадчій кімнаті «Іменем України» після закінчення судового розгляду.Ухвала-це суд.рішення в якому вирішується інші питання що виникають під час судового розгляду.Судове рішення має бути законним,обґрунтованим і вмотивованим.Законне рішення-ухвалене компетентним судом з дотриманням вимог законодавства.Обгрунтованим-на підставі об’єктивно з’ясованих обставин,доказів у кримінальному провадженні.Вмотивованим-в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

69.Види вироків:-1.Виправдовувальний;2.Обвинувальний.Виправдовувальний(-якщо не доведено кримінальне правопорушення,-що вчинено воно обвинуваченим,-при відсутності складається правопорушення,-підстави для закриття справи.Обвинувальний(-коли особа визнається винуватою і для нього призначаються покарання,-або коли особа визнається винуватою,але звільняється покарання.

70.Пон-тя апеляційного провадження,його значення:З прийняттям закону «про судоустрій і статус суддів» змінились повноваження апеляційного суду який сьогодні є виключно апеляційною інстанцією(Раніше був судом 1-ї інстанції по розгляду кримінальних справ де розглядалися справи про довічне позбавлення волі).Апеляційний суд розглядає апеляційні скарги:-на вироки суддів 1-ї інстанції які не набрали законної сили,-на ухвалу 1-ї інстанції про застосування чи не застосування примусових заходів медичного чи вихивного характеру,-на ухвалу слідчого-судді.

71.Особи які  мають право подати апеляцію:- 1. Апеляційну скаргу мають право подати:1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;6) прокурор;7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

72.Порядок і  строки апеляційного оскарження.Зміст  апеляції:- 1. Апеляційна скарга подається:1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення;2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.3. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.4. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. . Апеляційна скарга подається в письмовій формі.  В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду апеляційної інстанції;2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;6) перелік матеріалів, які додаються.

73.Результати  розгляду справи в апеляційному суді:- 1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити вирок або ухвалу без змін;2) змінити вирок або ухвалу;3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;

74.Структура,зміст  та види ухвал апеляційного  суду:- Ухвала суду апеляційної інстанції складається з(ну вирок тож):1) вступної частини із зазначенням:дати і місця її постановлення;найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;найменування (номера) кримінального провадження; 
прізвища, ім’я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;імен (найменувань) учасників судового провадження;2) мотивувальної частини із зазначенням:короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;встановлених судом першої інстанції обставин;встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;3) резолютивної частини із зазначенням:висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;рішення щодо запобіжного заходу;розподілу процесуальних витрат;строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

75.Суть,завдання  касаційного провадження:-Касаційне провадження-це стадія кримінального процесу в якій суд вищ.інстанції на підставі касаційної скарги перевіряє законність вироків,ухвал після їх перегляду апеляційною інстанцією. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

76.Результати  розгляду справи касаційною інстанцією:- 1. Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.2. Після виконання дій, передбачених статтями 342 - 345 цього Кодексу, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.3. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлюють доводи учасники судового провадження зі сторони захисту. За ними висловлюють доводи інші учасники судового провадження. Суд має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою, касаційний розгляд відкладається.5. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

77.Пон-я і  під-ви перегляду суд.ріш.за нововиявлиними  обставинами:-Провадження за нововиявлиними обставинами-це стадія кримінального процесу змістом якої є перегляд за клопотанням сторін рішень,судів 1 інстанції,апеляційної які набрали законної сили у зв’язку з нововиявлиними обставинами.Підстави: 1) штучне створення або підроблення доказів2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

78.Підстави  для застосування примусових  заходів мед.хара-ру:-Стан осудності або обмеж.осуд-ті має величезне значення в крим.провадженні.Досуд.розслідування-у крм.прова-ні коли осб.визнана неосудною,слідчий закінчуючи ДР не склд.обвинувальний акт,а клопотання до суду щодо застосування до особи примусових заходів мед.хара-ру.ДР щодо осіб підозрюваних у вчиненні крим.правопорушення у стані обмежн.осудності завершується слідчим за загальним актом,тобто складається обвинувальний акт.Суд ухвалюючи вирок може врахувати стан обмеженої осудності як підс-ву для застосування зах.мед.хар-ру. 1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.3. Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.4. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.