Визначення рівня рухової (фізичної) підготовленості дошкільного віку

 

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

 

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

 

Денисюк Олена Олександрівна

студентка І курсу, 14 групи

факультету фізичного виховання

 

 

Визначення рівня рухової (фізичної) підготовленості дошкільного віку    

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

за спеціальністю 06 010201 «Фізичне виховання»

 

 

 

 

Науковий керівник: доц.,

канд. наук  фіз. вих. та спорту Марченко С.І.

 

 

Харків  2013 

 

ЗМІСТ

Вступ .....................................................................................................................3

Розділ 1. Особливості  розвитку рухової підготовленості дошкільного віку .........................................................................................................................5

            1.1 Ріст та розвиток …..............................................................................6

            1.2 Основні закономірності  розвитку  руховох активності ..................7

1.3  Анатомо-фізіологічні  особливості рухової підготовленості  дошкільного віку...................................................................................................9

Розділ 2.  Визначення рухової підготовленості дітей .................................11               

2.1 Оцінка рівня рухової підготовленості ...................................…...12

2. Філіпінський тест………...….........................................................17
3. Оцінка значення індексу Руф'є......................................................18

 

Висновок……………………………………………………………………..…22

Список використаної літератури………………………………..………….23

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

    Фізичне виховання  дошкільного віку посідає особливе  місце у системі Українського  виховання. Саме в дошкільному дитинстві в наслідок цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, загальна витривалість і працездатність, життєдіяльність, здійснюється найбільш інтенсивне зростання й розвитку найважливіших систем організму, що своїх функцій, закладається вся база для розвитку фізичних і духовних здібностей й те, що необхідне всебічного гармонійного розвитку особистості. І, як було вже вище сказано, фізичне виховання є основою розвитку дитини на роки життя, організовані фізкультурні заняття в яслах, дитсадках і сім'ях покращують діяльність всіх фізіологічних функцій організму дитини, цим, підвищуючи стійкість дитину до захворювань. У зв'язку з цим у системі фізичного виховання  дітей раннього і дошкільного віку здійснюється єдина мета - підготовка до життя, праці, оволодіння  запасом рухових навичок і умінь в останній момент вступу до школи, які допоможуть успішніше засвоїти шкільної програми наступних етапах навчання, прояви інтересу до самостійним занять фізичними вправами і зокрема всієї культурно-спортивної діяльності.

Актуальність роботи -  Проблема  визначення рівня рухової (фізичної) підготовленості дошкільного віку завжди була і залишається на сьогодні досить актуальною.

Об’єкт дослідження – діти дошкільного віку.

Мета дослідження – визначення рівня рухової (фізичної) підготовленості дошкільного віку.

Предмет дослідження – фізична діяльність дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження :

1. Вивчити стан рівня  фізичної підготовленості дітей.

2.Методом аналізу та  узагальнення зібрати всі відомості  що до візичної підготовленості дітей дошкільного віку.

 

Структура роботи. Робота викладена на 24 сторінках  і складається зі змісту, вступу, двох розділів  , висновку та списку використаної літератури. Перелік використаної літератури налічує 13 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ  РОЗВИТКУ РУХОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Саме в дошкільному віці закладаються основи гармонійного розвитку особистості, її фізичні досконалості - основи здоров’я, довголіття, формується багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості ( спритність, швидкість, сила та ін.). Своєчасне та успішне формування рухової функції людини, особливо в дошкільний період її життя, має першочергове значення для повноцінного фізичного розвитку.

Правильним фізичний розвиток - фізіологічний та педагогічний процес, спрямований на досягнення фізичної досконалості, зміцнення здоров’я, підготовку підростаючого покоління до дорослого життя та праці.

У процесі фізичного виховання створюються позитивні умови для успішного засвоєння дітьми стійких навичок поведінки. Зв’язок фізичного виховання з розумовим передбачає повідомлення дітям певних знань з фізичної культури, зокрема правил рухливих ігор, найраціональніших способів виконання рухів.

З особливою чіткістю виявляється зв’язок фізичного виховання з трудовим, адже в основі трудової діяльності лежать різноманітні рухи. Удосконалення рухового апарату дитини підвищує працездатність організму; розвиток фізичних та вольових якостей сприяє практичній та психологічній підготовці дошкільників до високопродуктивної праці в майбутньому.

Під час виконання фізичних вправ удосконалюються функції аналізаторів: зорового, слухового, рухового. Чіткішими стають оцінки простору, у дітей розвивається почуття ритму, підвищується точність і чіткість рухів та ін. Усе це створює необхідні передумови для кращого сприймання навколишнього середовища і певною мірою впливає на естетичний розвиток.

 

1.1 Ріст та розвиток 

Організм дитини відрізняється від організму дорослого, рядом особливостей в будові та функціях окремих органів та систем.

Перш за все організм дитини на відміну від організму дорослого знаходиться в стані безперервного росту та розвитку. Під ростом розуміють кількісні зміни організму, під розвитком – якісні, диференціювання органів та тканин. Кількісні зміни, постійно накопичуючись, переходять в якісні. Це і є єдність та взаємозалежність росту та розвитку.

В окремі вікові періоди процеси росту та розвитку проходять нерівномірно та неоднаково. Більш того, кожний орган, кожна система органів мають свої закономірності по відношенню до процесів росту та розвитку, причому інтенсивність їх виражена тим більше, чим менший вік.

Окремі тканини на протязі всього періоду розвитку підлягають безперервному та складному диференціюванню.

Збільшення маси тіла – ваги – проходить неоднаково із року в рік. Періоди швидкого темпу росту змінюються періодами його уповільнення. Під час уповільнення росту відмічаються великі прибавки ваги. Уповільнення та прискорення росту співпадають з тими крупними гістологічними змінами, під які підпадає кісткова система.

Важливу роль в процесах перебудови кісткової тканини грає харчування. Так, збіднення їжі мінеральними солями та вітамінами в період глибокої морфологічної перебудови кісткової тканини приводить до остеопорозу та значному уповільненню росту. Встановлено, що збільшення органів не йде пропорціонально загальному росту організму та паралельно процесам їх внутрішнього диференціювання. Остаточне формування структури органів, так як і їх ріст, закінчується в різні вікові періоди. Періоди бурного росту змінюються періодами уповільнення, на протязі яких проходить диференціювання його та вдосконалення функцій.

Ріст та розвиток окремих органів та систем органів пов’язані між собою. Так, наприклад, вдосконалення органів дихання благо приємно відображається на функціях серця та дихання, а діяльність органів кровообігу сприяє розвитку дихального апарата.

Формування функцій нервової системи позитивно впливають на розвиток рухової діяльності і, навпаки, розвиток м’язової системи сприяє вдосконаленню нервової діяльності.

Безперервний процес диференціювання тканин, незакінченість функціонального розвитку окремих органів та систем роблять організм дитини в порівнянні з організмом дорослого менш стійким до всілякого роду неблагоприємного впливу зовнішнього середовища. Тому у дітей нерідко виникають різні функціональні розлади та захворювання мають схильність до загострення.

Таким чином, в кожний віковий період організм характеризується визначеними морфологічними та фізіологічними особливостями та своєрідною властивістю реагувати на різні чинники зовнішнього середовища. Особливо це різко виражено у дітей під час вікової кризи.

 

 

 

1.2 Основні закономірності  розвитку руховох активності

 

Довжина тіла, вага та окружність грудної клітини являються основними показниками фізичного розвитку. Проте, даючи оцінку фізичному розвитку дитини, лікарі керуються не лише цими соматометричними величинами, а використовують також результати фізіометричних вимірів ( життєва ємність легень, сила тиснення рук та станова сила ) та стоматоскопічних показників ( розвиток кістково – м’язової системи, кровонаповнення, жировідкладення, статевий розвиток, різні відхилення в пропорціях тіла ). Лише керуючись сукупністю цих показників, можна встановити, який фізичний розвиток дитини. Довжина тіла ( основний показники фізичного розвитку ) служить разом з тим основою для правильності оцінки ваги та окружності грудної клітини; вага виражає масу тіла; окружність грудної клітини – розвиток органів дихання та скелету.

Саме інтенсивне збільшення довжини та ваги тіла проходить на протязі першого та другого років життя. За перший рік довжина тіла дитини збільшується на 25 см, а за другий – 10 – 15 см; вага на першому році збільшується на 6 – 7 кг, а на другому – на 2 – 3 кг; потім щорічний приріст довжини тіла знижується до 4 – 5 см, а вага – до 1,5 – 2 кг.

Збільшення темпів росту знову відмічається в 6 – 7 років та з початком статевого дозрівання 9 в 11 –12 років у дівчаток та в 13 – 14 років у хлопчиків).

В 6 – 7 років річний приріст довжини тіла складає 8 –10 см, а період початку статевого дозрівання та послідуючі 2 – 3 роки – 5 – 7 см при щорічному збільшенні ваги на 3 – 4 кг. До 16 – 17 років у дівчат та 18 – 19 років у юнаків темп зростання довжини тіла складає 1 –2 см, а вага – 2-3 кг, а в послідуючі роки, коли дозрівання закінчується, приріст довжини тіла доходить до декількох міліметрів.

Вважається, що збільшення довжини тіла, я правило, закінчується у жінок в 2- 22 роки, а у чоловіків в 23 – 25 років. Криві зміни середніх величин довжини тіла та ваги в зв’язку з віком та статтю мають характерну направленість та амплітуду.

Багато морфологічних та особливо функціональних показників ( життєва ємність легень, окружність грудної клітини, сила м’язів, витривалість до статичної напруги та до динамічної роботи, обмін речовин, енергетичні затрати організму ) у дівчаток всіх віків значно нижчі, ніж у хлопчиків цього ж періоду. Лише в період статевого дозрівання дівчаток спостерігається тенденція наближення деяких їх функціональних показників з такими ж у хлопчиків.

 

1.3  Анатомо-фізіологічні особливості рухової підготовленості дошкільного віку

 

Шкіра – орган із дуже складною будовою, вона грає в житті організму велику роль. Це покрів, не лише, відгороджуючий організм від неблагоприємного впливу зовнішнього середовища, але і тісно пов’язуючий його з цим середовищем, дякуючи багато чисельним нервовим рецепторам, які в ньому закладені. Тому різноманітний вплив оточуючого середовища може в значній мірі змінювати функцію шкіри, що тягне за собою зміни в усьому організмі.

Шкіра дитини по своїй будові та функціям багато в чому відрізняється від шкіри дорослого . Вона має менш розвинений роговий шар і більш багатша кровоносними судинами, ніж шкіра дорослої людини. В силу цього всілякий зовнішній, в т.ч. водні процедури, повітряні ванни, променева енергія сонця та штучних джерел, відображаються на функціях шкіри більше, ніж у дорослого.

У дітей ясельного та дошкільного віку шкіра відрізняється особливою ніжністю, тонкістю та легкою ранимістю. Ця обставина, а також недостатній опір шкіри до проникаючих в ранки мікробів зумовлюють особливості перебігу шкірних захворювань.

Шкіра – орган із дуже складною будовою, вона грає в житті організму велику роль. Це покрів, не лише, відгороджуючий організм від неблагоприємного впливу зовнішнього середовища, але і тісно пов’язуючий його з цим середовищем, дякуючи багато чисельним нервовим рецепторам, які в ньому закладені. Тому різноманітний вплив оточуючого середовища може в значній мірі змінювати функцію шкіри, що тягне за собою зміни в усьому організмі.

Шкіра дитини по своїй будові та функціям багато в чому відрізняється від шкіри дорослого . Вона має менш розвинений роговий шар і більш багатша кровоносними судинами, ніж шкіра дорослої людини. В силу цього всілякий зовнішній, в т.ч. водні процедури, повітряні ванни, променева енергія сонця та штучних джерел, відображаються на функціях шкіри більше, ніж у дорослого.

У дітей ясельного та дошкільного віку шкіра відрізняється особливою ніжністю, тонкістю та легкою ранимістю. Ця обставина, а також недостатній опір шкіри до проникаючих в ранки мікробів зумовлюють особливості перебігу шкірних захворювань.

Організм людини є складноорганізованою системою численних і тісно взаємозв'язаних елементів, об'єднаних в декілька структурних рівнів. Поняття про зростання і розвиток організму є одним з фундаментальних понять в біології. Під терміном "зростання" в даний час розуміють збільшення довжини, об'єму і маси тіла дітей і підлітків, пов'язане із збільшенням числа клітин і їх кількості. Під розвитком розуміють якісні зміни в дитячому організмі, що полягають в ускладненні його організації, тобто в ускладненні будови і функції всіх тканин і органів, ускладнення їх взаємин і процесів їх регуляції.