Метрологічне забезпечення контролю якості при виробництві прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590. 6.051002.100589.ПЗ

Для зниження концентрації пилу в повітрі пропонується застосування гідропридушення пилу дрібнодисперсним розпиленням води, у границях, які допускаються технологічним процесом.

Для зменшення загазованості необхідна ретельна герметизація устаткування. Для створення безпечних розумів роботи з електричними установками існує ряд захисних пристосувань:

1) огородження й блокування;

2) засобу, які ізолюють робітника  від землі;

3) застережливі написи й плакати;

4) сигналізація.

Як  огородження застосовують: ґрати, суцільні щитки, ящики, шафи, і т.п. Засобами, які служать для ізолювання робітника від землі, є ізолюючі підставки, гумові килимки, гумові чоботи й боти, гумові рукавички й інші засоби індивідуального захисту.

Для висвітлення вертикальних площин, ділянок машин і механізмів, недоступних для загального висвітлення, а також для посилення освітленості окремих робочих поверхонь застосовують місцеве висвітлення (у відповідності до ДБН В.2.5-28-2006 [18]). Для нього використають світильники з непросвічуючими відбивачами, із захисним кутом не менш 30 .

При огляді встаткування застосовуються переносні світильники з напругою 12-36 В.

 

3.3 Засоби індивідуального захисту

 

Спеціальний одяг і засоби індивідуального захисту служать для захисту працюючих від несприятливих впливів виробничого середовища й небезпек виробництва (згідно з ГОСТ 12.4.011-89 [21]).

Трудящі забезпечуються засобами індивідуального захисту згідно зі штатним розписом і одержують безкоштовний спеціальний одяг (табл.3.4).

 

Таблиця 3.4 - Засоби індивідуального захисту відділу якості

№	Професійна назва роботи	Кількість працівників	Найменування спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту	Строк носіння, мес.	Кількість одиниць засобів. на рік
	Механік ділянки	6	Костюм бавовняний Черевики кожані Руковиці комбіновані Навушники протишумові Каска На мокрих роботах додатково: Чоботи гумові На зовнішніх роботах узимку додатково: Куртка на утеплювальній прокладці Штани бавовняні на теплій прокладці	12 12 3 До зношування До зношування   12     24   24	2 2 2 1 1   1     1     1

 

 

3.4 Санітарно-гігієнічні й побутові приміщення

 

До числа побутових приміщень ставляться приміщення для задоволення санітарних і побутових потреб трудящих під година перебування їх на роботі: приміщення для прийому їжі, гардеробні, душові, умивальні, місця для паління, пральні й так далі.

Побутові приміщення розташовані в спеціально прибудованому до цеху будинку, пов'язаним з їм критим переходом.

Прокатний цех по санітарно - гігієнічній характеристиці згідно СП 44.13330.2011 [22] відноситься до II групи.

Для II групи передбачений наступний склад побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, пункти живлення, убиральні, пункти питного водопостачання, здравпункти.

У найбільш численну зміну працює 178 чоловік.

Гардеробна призначена для зберігання вуличного, домашнього й спеціального одягу робітників. Шкірному робітникові виділена одна подвійна шафа для домашнього й спеціального одягу. Кількість сіток у душових прийнято з розрахунку 1 душова сітка на 6 чоловік. Кількість кранів і вмивальників розраховано по нормі: 1 кран умивальника на 10 чоловік.

Для живлення працюючих є їдальня, кількість посадкових місць у якій розраховане по нормі: 1 місце на 5 чоловік.

Кількість джерел водопостачання: 1 на 21 чоловік.

Кількість санітарних приладів у вбиральнях визначається по нормі: 1 прилад для обслуговування 6 чоловік.

Забезпеченість цеху побутовими приміщеннями наведена в таблиці 3.5.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.5 - Забезпеченість цеху побутовими приміщеннями.

№	Найменування приміщення	Нормативне значення	Фактичне значення	Загальна кількість працюючих
1	Гардеробні (шафки)	760	731	770
2	Душова (сітка)	45	39
3	Умивальні	30	28
4	Їдальня (58 місць)	1	1
5	Убиральні	10	10
6	Здравпункт	1	1
7	Водопостачання	14	14

 

 

Убиральні розташовані від робочих місць на відстані, що не перевищує 75 метрів. Живлення робітників здійснюється у виробничих їдальнях, з обліком того, що одне місце розраховане на обслуговування чотирьох чоловік у зміну. Здравпункт працює цілодобово.

 

3.5 Пожежна профілактика

 

Згідно СНіП 2.09. 02-85 [23] цех відноситься до категорії Г пожежної небезпеки, тому що виробництво пов'язане з обробкою неспаленних речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум'я. Тверда речовина, рідини й гази утилізуються.

Основними факторами пожежної небезпеки в цеху широко розвинена мережа кабельного господарства, велика кількість електроустаткування, наявність мережі маслених трубопроводів застосування горючих газів печі.

Евакуаційні виходи призначені для забезпечення швидкої евакуації людей. У будинку цеху є 12 дверей, що досить із розрахунку 50 чоловік на вихід.

Для цілей зовнішнього пожежогасіння на трубопроводах питної води встановлені пожежні крани, а також гідранти для пожежних машин.

Відповідно до діючих норм для виявлення загоряння в маслопідвалах передбачена станція автоматичної пожежної з тепловими датчиками (за ГОСТ 12.1.004-91 [24]).

З метою попередження пожеж проектом передбачаються наступні профілактичні заходь:

- вчасно проводити профілактичні  оглянь електроустаткування, апаратури  і електромережі й своєчасне  усунення всіх порушень;

- передбачити закриття мережі  мастилопроводів;

- електродвигуни, світильники, проводку  очищати від пилку не рідше  чотирьох разів на місяць;

- пожежні крани не рідше чим  через кожні 7 місяців піддавати  технічному обслуговуванню.

Крім того, у цілях пожежної профілактики передбачається установка первинних засобів пожежогасіння: вогнегасники, розрахунок яких приведень нижче в табл. 3.6 (за ГОСТ 12.4.009-83 [25]).

 

Таблиця 3.6 - Розрахунок вогнегасників у цеху

Найменування приміщення	Площа м2	Пінні вогнегасники	Вуглекислотний вогнегасник типу
			ОУ-2	ОУ-5 ОУ-8	УП-1М УП-2М
Цех	1850	10	8	14	10

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Аналіз виробництва прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590 на ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» показав, що визначення контрольних точок технічного контролю і їх метрологічне забезпечення є актуальною проблемою.

Відповідно до завдання зроблено:

• аналіз технології виробництва прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590;
• аналіз вимог до прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590;
• проаналізовано дефекти прокату;
• розроблено технологічну схему технічного контролю;
• проаналізовано операції контролю, визначено види контролю, засоби контролю і об’єкти контролю;
• зроблено аналіз умов охорони праці;
• визначено собівартість виробництва продукції

Розробки дипломної роботи  є корисними для виробників прокату сталевого гарячекатаного круглого за ГОСТ 2590 в Україні.

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Грудев А.П., Машкин М.И., Ханин М.И. Технолгогия прокатного производства: Учебник для вузов. – М.:Арт – Бизнес – Центр, Металлургия, 1994. – 656 с.
2. Чекмарев А.П., Мутьев М.С., Машковцев Р.А. Калибровка прокатных валков: Учебник для вузов. – М.: Металлургия, 1971. – 512 с.
3. Чепчугов Ю.П. Себестоимость проката и пути ее снижения:               Уч. пособие. – М.: Металлургия, 1973. – 96 с.
4. Безнос М.П. Настройка сортовых прокатных станов: Уч. пособие. –   М.: Металлургия, 1974. – 152 с.
5. Ассер Я.И., Шапиро М.М., Шейман Э.Л. Настройка непрерывных проволочных и мелкосортных станов: Уч. пособие. – М.: Металлургия, 1966.–112 с.
6. Фастовский Б.Г. Справочник прокатчика: Справочн. пособие. –          М.: Металлургия, 1972. – 304 с.
7. Королев А.А. Конструкция и расчет машин и механизмов прокатных станов: Уч. пособие. – М.: Металлургия, 1969.– 464 с.
8. Королев А.А. Оборудование прокатных цехов: Уч. пособие. –              М.: Металлургия, 1969.– 464 с.
9. Закон України ″Про охорону праці″. Верховна Рада України;  Закон  вiд 14.10.1992  № 2694-XII– К.: Основа, 1993.
10. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. –      К.: Держстандарт, 1999.
11. ГОСТ 12.1.005-88. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно - гигиенические требования. − М.: Изд-во стандартов, 1990.  Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 645 с.
12. СН № 2527-82. Санитарные правила для предприятий черной металлургии. –М.: Минздрав СССР, 1982.СНиП 2.09.02-85. Производственные здания. – М.: Стройиздат, 1987. – 24 с.
13. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. Изменения 1989.
14. Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах. −СН №3223-85.− М.. Минздрав СССР, 1986.
15. ГОСТ 12.1.005-88. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно - гигиенические требования. − М.: Изд-во стандартов, 1990. 
16. ГОСТ 12.1.007-76. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.− М.: Изд-востандартов, 1977. 
17. ГОСТ 12.1.038-82.Электробезопасность. Предельнодопустимые значения напряжений прикосновения и токов. Изменения 1988.
18. ДБН В.2.5-28-2006. Інженернеобладнаннябудинків і споруд. Природне і штучнеосвітлення. – К.: Мінбуд.України, 2006.
19. СНіП II - 4 - 79/85.Нормыпроектирования. Естественное и искусственное освещение. − М.: Стройиздат, 1985.
20. СНіП 2.04.14-88.Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов./Введенв действие 1 января 1990 г./разработаны ВНИПИ ʺТеплопроектМинмонтажспецстроя СССРʺ, Госстрой России.− М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1998.
21. ГОСТ 12.4.011-89. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация. − М.: Изд-во стандартов, 2001.
22. СП 44.13330.2011. Административные и бытовые здания. − М.: Стройиздат, 1989.
23. СНіП 2.09.02-85. Производственные здания. – М.: Госстрой СССР, 1991.
24. ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования. - М.: Госстандарт, 1991.
25. ГОСТ 12.4.009-83. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание, 1984.