Противопожежна система корабля

Міністерство Оборони України

 

Академія ВМС імені П.С. Нахімова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

на  тему: противопожежна система корабля.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                    Виконав:

                                                                                                Воробйов Ю.М.

                                             Перевірив:

                                                                                                  Лещінський О.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Севастополь - 2013

 

1. Призначення водяної протипожежної системи і принцип її дії.

 

Виникаючі на кораблі пожежі приводять до зниження його боєздатності, втраті матеріальних цінностей, загибелі особового складу й навіть самого корабля. Найбільш доступним  і дешевим середовищем для гасіння пожеж є забортна вода, що при охолодженні вогнища пожежі створює довкола нього атмосферу з пари, яка не підтримує горіння і утворюється при випарі води. При атмосферному тиску й температурі 100°С вода має питому теплоту випару близько 2260 кДж/кг, що перевершує питому теплоту випару інших рідин.

Основною системою, що забезпечує гасіння пожеж забортною водою, є водяна протипожежна система.

Водяна протипожежна система призначена для гасіння  пожеж на кораблі шляхом подачі води через борт і забезпечення забортною  водою споживачів.

Дія водяної протипожежної системи заснована на принципі охолодження палаючого предмета струменями води з ручних або лафетних стволів.

Принципова  схема водяної протипожежної  системи з побудовою трубопроводів за лінійною схемою представлена на рис. 1.

Система складається  з електропожежних насосів 9, які через кінгстони 12 і пневмозатвори 10 подають забортну воду в трубопроводи системи й до її споживачів.

Рис. 1. Принципова схема водяної  протипожежної системи з побудовою трубопроводів за лінійною схемою:

1,18- пожежні ріжки; 2 - трубопровід  системи водяного захисту; 3-трубопровід  системи зрошення сходів і  шахт; 4 - трубопровід системи охолодження; 5 - трубопровід системи побутової  забортної води; 6-трубопровід обмивання  якірних ланцюгів; 7-трубопровід  системи зрошення; 8 - трубопровід  системи піногасіння; 9-електропожежні насоси; 10-пневмозатвори; 11- дросельні шайби; 12-кінгстони; 13-трубопровід системи водорозпилення; 14-водоструминні ежектори; 15 - водоохолоджувач; 16 - роз'єднувальні клапани; 17- водопідігрівник; 19 - трубопровід промивання ніш заспокоювача качки;

20-трубопровід промивання фекальних  і стічних цистерн

 

Споживачами забортної води від водяної протипожежної  системи є:

• пожежні ріжки 1 з умовним діаметром D_y = 50 мм, які використовують для гасіння пожеж і пожежні ріжки з умовним діаметром D_y = 65 мм для видачі на інший об'єкт забортної води і її прийому на корабель 18;
• трубопровід  системи водяного захисту 2;
• трубопровід  системи зрошення сходів і шахт 3;
• трубопровід  системи охолодження 4;
• трубопровід  системи побутової забортної води 5;
• трубопровід  обмивання якірних ланцюгів 6;
• трубопровід  системи зрошення 7;
• трубопровід  системи піногасіння 8;
• трубопровід  системи водорозпилення 13;
• водоструминні ежектори 14;
• водоохолоджувачі 15;
• водопідігрівники 17;
• трубопровід  промивання ніш заспокоювача качки 19;
• трубопровід  промивання фекальних і стічних цистерн 20.

Для зменшення  тиску води перед трубопроводом 4 системи охолодження й трубопроводом 5 системи побутової забортної  води встановлюють дросельні шайби 11.

За бойовими готовностями і тривогами водяну протипожежну систему за допомогою клапанів з дистанційним керуванням 16 роз'єднують на автономні ділянки.

Забортну  воду у водяну протипожежну систему  подають пожежні відцентрові  насоси типу НЦВ 160/80, НЦВ 220/100, які мають продуктивність відповідно 160 м³/год. й 220 м³/год. при напорі 0,8 мПа (8 кгс/см²) і 1,0 мПа (10 кгс/см²). Пожежні насоси, розміщені поза енергетичними відсіками, перебувають у спеціальних приміщеннях, які примусово вентилюються.

На рис. 2 представлена принципова схема трубопроводів  пожежного насоса, розміщеного поза енергетичними відсіками.

Схема складається  з електропожежного насоса 12, який по прийомному трубопроводу через пневмозатвор 20 і кінгстон 19 подає забортну воду з кінгстонного ящика 18 по напірному трубопроводу 16, через неповоротно-запірний клапан 13 і пневмозатвор 75 у магістральний трубопровід водяної протипожежної системи.

Для попередження перегріву гідравлічної частини працюючого насоса 12 при відсутності витрати води на споживачі, забортна вода видаляється за борт по трубопроводу «нульової витрати» 23 через неповоротно-запірний клапан 7. Цей трубопровід приєднують до напірного трубопроводу 16 перед неповоротно-запірним клапаном 13 і до трубопроводу 8 (видалення води за борт від повітроохолоджувача).

Рис. 2. Принципова схема трубопроводів  пожежного насоса:

1-повітряні трубопроводи; 2-головка  повітряного трубопроводу; 3 - вентилятор;

4 - повітроохолоджувач; 5, 7, 11, 13 - неповоротно-запірні  клапани; 6-дросельна шайба; 7 - трубопровід  видалення води за борт від  повітроохолоджувача; 9, 11 - реле тиску; 10, 21, 22 - клапани; 12 - пожежний насос; 14 - валиковий привод; 15, 20 - пневмозатвор; 16 - напірний трубопровід; 17 - паропровід обігріву кінгстона; 18 - кінгстонний ящик; 19 - кінгстон; 23 - трубопровід промивання кінгстонного ящика; 24 - трубопровід «нульової витрати»

 

При русі корабля заднім ходом і під час шторму в прийомний трубопровід попадає повітря. Для його видалення застосовують повітряні труби 1 з головкою 2, які приєднують до кінгстонного ящика 18 через клапан 22 і до прийомного трубопроводу насоса 12.

При плаванні корабля в арктичних умовах по трубопроводу 17 подають пару на обігрів кінгстонів 19, а по трубопроводу 23 через клапан 21 подають забортну воду для промивання кінгстонних ящиків 18.

З огляду на те, що кінгстони 19 установлені у  важкодоступних місцях, їх відкривання  й закривання здійснюють за допомогою  валикових приводів 14.

Для зниження температури повітря в приміщенні пожежного насоса встановлюють вентилятор 3 з повітроохолоджувачем 4, у який подають холодну воду через клапан 10 і дросельну шайбу 6, а відводять воду за борт по трубопроводу 8 через клапани 5 й 7.

Сигнал про  запуск електропожежного насоса 12 подає реле тиску 9, а сигнал про пуск додаткового електропожежного насоса при зниженні тиску забортної води в системі нижче 0,7 Мпа подає реле тиску 11.

На бойових  кораблях водяна протипожежна система  завжди перебуває під тиском, що припускає постійну роботу не менш одного пожежного насоса.

Забортну  воду подають до вогнища пожежі за допомогою пожежних рукавів і  приєднаних до них пожежних стволів. На відкритих ділянках палуби використають рукава, довжиною 20 м, а у внутрішніх приміщеннях - довжиною 10 м.

Якщо корабель повністю знеструмлюється й робота електропожежних насосів неможлива, подачу забортної води до пожежних стволів і рукавів для гасіння пожежі забезпечують за допомогою переносних мотонасосних агрегатів типу НПБ 40/7.

Керування арматурою для роз'єднання системи на автономні ділянки й насосами для їх пуску, зупинки або перекладу на режим автоматичного запуску з пульта керування, здійснюють дистанційно.

Систему використовують на наступних основних режимах:

1. Робота насосів у межах автономних ділянок.
2. Робота насосів на основні споживачі корабля.
3. Робота насосів при включених ділянках системи водяного захисту.

Звичайно  для забезпечення пожежної безпеки (при відсутності на кораблі спецбоєзапасу) в дії перебуває один насос і два насоси підготовлені до автоматичного пуску при зниженні тиску забортної води в системі.

По тривозі  вводять у дію по одному пожежному  насосу на кожній автономній ділянці, а всі інші насоси встановлюють на режим «автоматичний пуск».

При використанні системи водяного захисту вводять  у дію всі пожежні насоси, а  водяну протипожежну систему роз'єднують  на автономні ділянки.

Варто пам'ятати, що на всіх режимах обертовий резерв потужності генераторів повинен  забезпечувати можливість включення пожежних насосів, підготовлених до автоматичного пуску.

Для забезпечення пожежної безпеки при тривалій бездіяльності  корабля і при відсутності  спецбоєзапасу, воду в пожежну магістраль можуть приймати з берега. Подача води повинна бути не менш 100 м³/год. при напорі не менш 0,6 МПа (6 кгс/см²). При цьому один з пожежних насосів повинен бути готовий до негайного пуску.

Прийом води до водяної протипожежної системи  й видачі води із цієї системи на інший об'єкт здійснюють через  ріжки й пожежні рукави діаметром 66 мм.

1. Водяна противопожежна система кораблю проекту 1134.

Водяна протипожежна система (ВППС) - є основною системою протипожежного захисту корабля і призначена для:

• забезпечення забортної водою високого тиску споживачів комплексу систем боротьби за живучість (БЗЖ) - систем зрошення і водорозпилення, системи захисту вахт і сходів;

• забезпечення забортної водою високого тиску в якості робочої води ежекторів системи осушення трюмів;

• забезпечення забортної водою системи "забортної води", призначеної для обслуговування митьевой системи при санобробці о / с і обслуговування змиву в гальюні.

ВППС виконана по кільцевій схемі (див. рис.3) з сімома бойовими перемичками і складається з:

Рис. 3. Водяна противопожежна систем а корабля проекту 1134.

• трьох турбонасосів ТПЖН-150/10 продуктивністю 150 куб.м / год і напором 10 м.вод.ст , розташованих в носовому машино - котельному відділенні ( МКО ) , приміщенні допоміжного котла (ПВК ) і кормовому МКО і службовців для подачі забортної води в бойові перемички № 3 , 4 і 5 ;

 
          • чотирьох електронасосів НЦВ-160/80 продуктивністю 160 куб.м / год і напором 80 м.вод.ст , розташованих попарно в насосних відділеннях № 1 і 2 та службовців для подачі забортної води в бойові перемички № 1,2,6 і 7 ;

 
         • семи бойових перемичок , до кожної з яких підключений один пожежний насос. Відбір води на споживачі , зазначені вище виробляється ТІЛЬКИ від перемичок ;

 
         • вісімнадцяти головних роз'єднувальних клапанів з дистанційним управлінням з посту енергетики та живучості ( ПЕЖ ) за допомогою електроприводу , службовців для роз'єднання ВППС в бойовому режимі і перемикання ділянок ВППС для подачі води в інші перемички при виході з ладу будь-яких насосів або ділянок системи . Ці клапани позначені на схемі знаком оклику ;

 

• системи дистанційного контролю та управління , що складається з місцевих контрольних манометрів , розташованих у насосів , дистанційних манометрів , розташованих на мнемосхемі в ПЕЖ і запасному ПЕЖ ( ПДУ КМКТ ) , а також датчиків тиску , підключених до кожної перемичці і службовців для автоматичного запуску чергового електропожарного насоса при падінні тиску в ВППС до 6 кГс / кв.см в повсякденному режимі . Крім того , в систему дистанційного контролю і управління входить пускорегулююча апаратура електропожарних насосів. 
ВППС працює в двох режимах;

 
        • бойовий режим - в цьому режимі всі головні роз'єднувальні клапани ЗАКРИТІ і працюють ВСІ сім насосів. При цьому забезпечується автономне живлення перемичок з їх споживачами . При виході з ладу насоса , обслуговуючого перемичку і справному стані будь бортовий гілки " кільця " за допомогою перемикання відповідних клапанів неробоча перемичка підключається до працюючих .

 
        • повсякденний режим - в цьому режимі на стоянці працює ТПЖН № 2 , на ходу - ТПЖН № 1 і 3. Всі електронасоси , не перебувають у планово - попереджувальному огляді або ремонті (ППО та ППР ) знаходяться в чергуванні - готовності до автоматичного запуску при падінні тиску в ВППС до 6 кГс / кв.см .

 
        Нормальне значення тиску в ВППС становить 7-8 кГс / кв.см . 
У цілому дане конструктивне виконання ВППС вважається класичним і найбільш надійним навіть порівняно з виконанням аналогічної системи на кораблях пізніших проектів . Найбільш сильними сторонами такого рішення є: 
        • дуже короткі бойові перемички , розташовані впоперек корпусу корабля ( мінімізований обсяг потенційного критичного пошкодження) ; 
        • наявність трьох турбопожарних насосів. Виходячи з концепції забезпечення працездатності паросилова енергетичної установки ( ПСУ ) при відсутності електроенергії на кораблі ( повне самозабезпечення ) , подача води в ВППС так само буде відбуватися незважаючи на відсутність електроенергії. 
        Слабким місцем конструктивного рішення є низьке розташування бойових перемичок і бортових гілок "кільця" , т.е бойові перемички разом з відводами до споживачів потрапляють у битий об'єм при підводних вибухах . При розташуванні перемичок поблизу або на рівні палуби непотоплюваності (нижньої палуби ) цей недолік міг би бути викорінено .