Механізована рота в бою

Оборона

 

Рота першого ешелону  батальйону підготовляє опорний пункт на першій і другій траншеях з метою завдати противнику ураження вогнем усіх засобів і не допустити прориву ним переднього краю.

 

Рота другого ешелону  батальйону підготовляє опорний пункт на третій, а іноді і на четвертій траншеї з метою не допустити прориву противником першої позиції, а при сприятливих умовах і знищити контратакою його підрозділи, які прорвалися через першу та другу траншею.

 

Рота, яка виділена в  резерв, займає район зосередження, в якому підготовляє для оборони опорний пункт і знаходиться в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

 

При відсутності смуги забезпечення рота може оборонятися на передовій позиції, створеній на відстані 4-6 км від переднього краю оборони, з метою:

- ввести противника в оману  відносного зображення переднього  краю і побудови оборони, 

- не допустити раптового нападу  противника на підрозділи першого  ешелону;

- відбити його розвідку боєм;

- змусити передчасно розгорнути свої головні сили.

 

Рота призначена у протидесантний резерв,

- займає вказаний їй район, 

- веде розвідку повітряного  противника,

- обладнує протидесантні загородження,

- підготовляє вогневі засади  та знаходиться в готовності  до знищення повітряних десантів  противника в районах можливої висадки та на ймовірних напрямках їх дій

 

 

Траншеї і  ходи сполучення повинні забезпечувати зручність ведення вогню, особливо флангового і перехресного, укрите  розташування особового складу і вогневих засобів, швидкий і прихований маневр підрозділів по фронту і в глибину, а також ускладнювати  противнику розкриття бойового порядку.

 

Перша траншея першої позиції є переднім краєм оборони. Перед нею створюються протитанкові й протипіхотні загородження. Передній край призначається старшим командиром і уточнюється на місцевості командиром батальйону. Перша траншея вибирається, якщо можливо, за природними протитанковими перешкодами і повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення суцільного вогню всіх видів.

 

Друга траншея обладнується на віддаленні 400 – 600 м від першої з таким розрахунком, щоб підрозділи, які її обороняють, могли своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

 

Третя (четверта) траншея обладнується на віддаленні 600 – 1000 м від другої (400 – 600 м від третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб підрозділи, які її обороняють, могли вести вогонь у проміжках між другою і третьою (третьою-четвертою) траншеями, а також використовувати її як вихідний рубіж для маневру на загрозливому  напрямку.

ТЕМА 7

ЗАНЯТТЯ №1

“Механізована рота в  бою”

 

Перше навчальне питання: "Місце, роль, бойовий порядок та засоби посилення механізованої роти в обороні".

 

Механізована рота може оборонятися в:

- першому або другому ешелоні  батальйону;

- у смузі забезпечення або  на передовій позиції;

- складати загальновійськовий  резерв або знаходитися у протидесантному  резерві. 

Під час виходу з бою та відходу рота може бути призначена у:

- тилову (бокову) похідну заставу;

- або для дій як підрозділ  прикриття.

 

Рота першого ешелону  батальйону підготовляє опорний пункт на першій і другій траншеях з метою завдати противнику ураження вогнем усіх засобів і не допустити прориву ним переднього краю.

 

Рота другого ешелону  батальйону підготовляє опорний пункт на третій, а іноді і на четвертій траншеї з метою не допустити прориву противником першої позиції, а при сприятливих умовах і знищити контратакою його підрозділи, які прорвалися через першу та другу траншею.

 

Рота, яка виділена в  резерв, займає район зосередження, в якому підготовляє для оборони опорний пункт і знаходиться в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

 

При відсутності смуги забезпечення рота може оборонятися на передовій позиції, створеній на відстані 4-6 км від переднього краю оборони, з метою:

- ввести противника в оману  відносного зображення переднього  краю і побудови оборони, 

- не допустити раптового нападу  противника на підрозділи першого ешелону;

- відбити його розвідку боєм;

-  і змусити передчасно розгорнути  свої головні сили.

 

Рота призначена у протидесантний резерв,

- займає вказаний їй район, 

- веде розвідку повітряного  противника,

- обладнує протидесантні загородження,

- підготовляє вогневі засади та знаходиться в готовності до знищення повітряних десантів противника в районах можливої висадки) та на йовірних напрямках їх дій.

 

Механізованій роті, яка  обороняється в першому ешелоні  на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, можуть додаватися:

- артилерійська батарея;

- танковий (механізований)  взвод;

- протитанковий взвод;

- гранатометний взвод;

- інженерно-саперне відділення;

- зенітне ракетне відділення.

Ширина батальйонного району оборони 3-5 км, глибина – 2-2,5 км. Рота займає опорний пункт 1-1,5 км по фронту та до 1 км у глибину, а взвод – до 400 м по фронту та до 300 м у глибину.

Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а між  опорними пунктами взводів – до 300 м.

Побудова оборони роти включає:

- бойовий порядок роти;

- систему опорних пунктів і  вогневих позицій;

- систему вогню;

- систему інженерних загороджень.

 

1. Бойовий порядок  роти будується в:

- один або два ешелони.

Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті роти можуть розташовуватися:

- кутом назад,

- уступом та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію  системи вогню. 

 

Бойовий порядок включає:

 

- I-й ешелон;

- II- й ешелон;

- бронегрупу;

- вогневу засідку.

Одноешелонна побудова застосовується за нестачі сил і засобів, на важкодоступній для дій противника місцевості, під час оборони у другому ешелоні батальйону.

В один ешелон може будуватися оборона:

- під час дій у складі батальйону  в глибині оборони, 

- а також на другорядному  напрямку,

- під час бою в смузі забезпечення  або на передовій позиції. 

Побудова бойового порядку роти в один ешелон дозволяє залучити до одночасної участі в бою більшу кількість  сил і засобів роти, що забезпечує максимальне використання вогневих можливостей і створення високоефективної системи вогню.

Під час оборони роти на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, який доступний для дій танків, бойовий порядок будується звичайно в два ешелони.

Перший ешелон призначений для:

- завдання противнику максимального ураження вогнем усіх засобів перед переднім краєм оборони;

- та для стійкого утримання  важливих ділянок місцевості (об'єктів)  на передньому краї. До його  складу входять механізовані (танкові)  взводи із засобами посилення.

 

Другий ешелон механізованої (танкової) роти призначений головним чином для:

- стійкого утримання ділянок  місцевості (об'єктів) у глибині  оборони;

- та для знищення противника, який прорвався в глибину ротного  опорного пункту. Своє завдання  він звичайно виконує вогнем  із займаного опорного пункту, а за сприятливих умов і проведенням контратак спільно з другим ешелоном старшого командира (начальника).

За одноешелонної побудови бойового порядку роти до його складу будуть входити всі механізовані (танкові) взводи із засобами посилення.

За двоешелонної побудови бойового порядку в складі першого ешелону  роти будуть два взводи, а в другому  ешелоні — один взвод. Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої (танкової) роти можуть розташовуватися кутом назад, мати уступне або інше розташування

Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті Механізованої  роти можуть розташовуватися:

- кутом назад;

- уступом та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію  системи вогню перед фронтом  і на флангах опорного пункту.

 

Бронегрупа  роти утворюється з метою:

- підвищення активності оборони  та своєчасного посилення її  стійкості на найбільше загрозливих  напрямках;

- закриття проломів, які з’явилися  в результаті вогневих ударів  противника, і вирішення інших завдань, що потребують стрімких, маневрових дій і ефективного вогневого ураження противника;

- а також більш повного використання  бойових можливостей танків, БМП  і БТР.   

До її складу можуть входити декілька танків і бойових машин піхоти, бронетранспортерів (як правило, без десанту), які виділені з підрозділів першого й другого ешелонів та обороняються поза напрямками зосередження основних зусиль. Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери), призначені для дій у складі бронегрупи, із зайняттям оборони можуть спочатку розташовуватися й готуватися до бою у своїх взводних опорних пунктах. У встановлений час вони зосереджуються в районі, який має надійні захисні властивості (у ярах, на зворотних схилах висот, у лісі та інших прихованих місцях), ретельно маскуються й готуються до виконання поставлених бронегрупі завдань або зайняття оборони у своїх взводних опорних пунктах. Командиром бронегрупи може бути призначений: у батальйоні - один з командирів взводів роти другого ешелону, у роті — один із заступників командирів взводів.

 

Вогнева засідка виставляється з метою завдання противнику максимального ураження раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. У вогневу засідку може виділятися взвод (відділення, танк), посилений вогнеметниками й саперами. Підрозділ, виділений у вогневу засідку, завчасно займає позицію й ретельно маскується. Позиції вогневої засідки вибираються, як правило, на танконебезпечних напрямках у районах оборони (опорних пунктах), проміжках між ними або на флангах. Найвигіднішими місцями для позицій вогневої засідки є зворотні схили висот, складки місцевості, околиці населених пунктів, узлісся й чагарник.

2. Система  опорних пунктів i вогневих позицій роти включає:

 

- опорні пункти взводів;

- вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних вогневих засобів;

- вогневі позиції приданих вогневих засобів;

-  траншеї i ходи сполучення.

     Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями і складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, пов’язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення у межах опорного пункту роти.

Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а між опорними пунктами взводів - до 300 м. Проміжки між опорними пунктами повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним вогнем всіх засобів, особливо протитанкових.

Траншеї і  ходи сполучення повинні забезпечувати зручність ведення вогню, особливо флангового і перехресного, укрите  розташування особового складу і вогневих засобів, швидкий і прихований маневр підрозділів по фронту і в глибину, а також ускладнювати  противнику розкриття бойового порядку.

Перша траншея першої позиції є переднім краєм оборони. Перед нею створюються протитанкові й протипіхотні загородження. Передній край призначається старшим командиром і уточнюється на місцевості командиром батальйону. Перша траншея вибирається, якщо можливо, за природними протитанковими перешкодами і повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення суцільного вогню всіх видів.

Друга траншея обладнується на віддаленні 400 – 600 м від першої з таким розрахунком, щоб підрозділи, які її обороняють, могли своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.