Розвиток і розміщення продуктивних сил Подільського району

ПЛАН

1. Вступ.  
 
2. Природні умови і ресурси.  
 
3. Населення.  
 
4. Промисловість.  
 
5. Сільске господарство.  
 
6. Транспортна система.  
 
7. Переспективи розвитку.  
 
8. Висновки.  
 
9. Характеристика  Південно – Західної залізниці

10. Література

1.Вступ.

            Подільский економічний район 
 
          До складу Подільського економічного району входять три області Тернопільська, Хмельницька та Вінницька. Загальною площею 60,9 тис. км²; чисельністю жителів 4,3 млн.осіб. Значна частина території району в минулому входила до складу могутнього Галицького- Волинського князівства, яке продовжило українську державність до середини XIV ст. Річка Збруч, яка зараз тече по межі Тернопільської і Хмельницької областей, розділяла до 1939 року УРСР і Західну Україну, що входила до складу Польщі. 
          Район межує з Молдовою, а також п’ятьма економічними районами України. Розміщений він між двома важливими паливно-сировинними базами країни: Передкарпаттям та Придніпрв’ям. Подільський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі: залізниці, шосейні дороги, трубопроводи. 
          Подільсько-економічний район має зручне економіко-географічне положення, зокрема, такі його характеристики, як централізованість, сусідство з відносно розвинутими Столичним і Зіхідним економічними районами, вигідне траспортно-географічне положення. За розмірами території район посідає четверте місце серед економічних районів України, що впливає на можливості його комплексного економічного і соціального розвитку.    

          Протяжність території з півночі на південь 240 км., із заходу на схід – 370 км. Економічний район розташований у центральній частині Правобережної України, на Подільській і Придніпровській височинах й зоні з родучими грунтами і достатнім зволоженням, що сприяє розвитку агропромислових комплексів. Транспортна мережа має добрі, можливості для економічних і культурних зв’язків з Карпатським, Волинським, Столичним, Центральноукраїнським і Причорноморським економічними районами та республікою Молдовою. Близькість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі і виробництва, продукція яких експортується або може експортуватися у ці країни.

           Район поділений на 64 адмінистративно-територіальні райони, які мають свої особливості для комплексного економічного і соціального розвитку, зумовлені природними, так і соціально-економічними факторами. Тут є 46 міст, 73 селища міського типу та 1709 сільських Рад. 

2.Природні умови  і ресурси.  
          До природніх ресурсів Подільсько-економічного району, що мають комплексотворний характер належать сільськогосподарські і часткові лісові, а також мінеральні, водні та рекреаційні ресурси. Природні сільськогосподарські ресурси нині є основою формування виробничих комплексів, їх структури, типу розселення і рівня освоєння території. Переважання різних типів чорноземних і сірих лісових грунтів зумовило дуже високий рівень освоєння земельних ресурсів. Із загальної земельної площі (6096 тис. га) 80,6 % становлять землі сільськогосподарських підприємств, орендарів та інших землекористувачів, на яких ведеться сільське господарство. Найвища частка таких земель у південній і південно-східній частинах економічного району – 91- 93 %, а найнижча на півночі та крайному заході – 74-78 %.

          Сільськогосподарські угіддя становлять 71 % земельної площі, що вище від показника в Україні і свідчить про високий рівень сільскогосподарського освоєння району. Частка орних земель становить 84,4%. В умовах високої розораності, значного розчленування поверхні території зростає кількость ерозованих земель. Частка пасовищ і сіножатей є найвищою у північній частині економічного району.В умовах високої розораності, значного розчленування поверхні території зростає кількість еродованих земель. У деяких місцях району, особливо на заході, показник еродованості доходить до 60 %, що зменшує збирання сільськогосподарських культур на 15—50 %. 
            Територія Подільського економічного району характеризується помірно-континентальним кліматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з найбільшою кількістю опадів у травні — липні. 
Середньорічні температури коливаються в межах 7,0—8,9 °С у північній і південно-східній частинах. Влітку температура може підвищуватися до 38 °С, а взимку знижуватися до —34 °С. Пересічна температура січня від —4 °С до —6 °С, липня — від 18,6 °С до 20,5 °С. Період з температурою понад 10°С становить 155—185 днів, вегетаційний — майже 200 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 700 мм до 500 мм, зменшуючись з північного заходу на південний схід економічного району. 
              Густа мережа річок, що належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу й Дністра, серед яких найбільші Серет, Збруч, Стрипа, Смотрич, Ушиця, Соб, Удич, Гуйва, Рось. Річки частково використовують для одержання електроенергії і зрошення. В межах економічного району понад 5500 ставків, які використовують для риборозведення. 
             Лісові ресурси району становлять 800,5 тис. га, або 11,5 % його території. На півдні ростуть соснові ліси з домішкою берези та осики, клена, липи, ясеня, бука. Показник лісистості території зростає, але ще не досяг оптимальної відмітки, розрахованої для цього регіону (17,8 %). Ліси економічного району мають велике грунтово-захисне, водоохоронне, рекреаційне значення. В загайних запасах деревини твердолистяні породи займають майже 80 %, хвойні — 17, м'яколистяні — 3 %. Обсяг рубання лісу щороку незначний — це переважно догляд за лісом, під час якого заготовляють деревину на паливо. 
          Серед мінеральних ресурсів Подільсько-економічного району провідне місце належить групі корисних копалин, зокрема природних будівельних матеріалів: сировини для виробництва цементу, в’язких матеріалів, скла, цегли, церепиці, щебеню, облицювальних плиток кераміки. .

         Значні поклади гранітів та гнейсів знаходяться вздовж річок Случі, Буку, Хамори. Родовища червоного граніту є в Шепетівському, а в Кам’янець-Подільському районі в деяких місцях на поверхню виходить марганець. 
Величезні запаси карбонатних порід є в придніпровських районах Тернопільської і Хмельницької областей; у Бережанському, Гусятинському, Зборівському районах Тернопільщини зосереджені значні запаси мергелів, придатних для виробництва цементу.Крейда є в центральній та  
північній частинах Тернопільщини. Родовища гіпсу, матеріалу для  
внутрішнього облицювання споруд є в Борщівському, Кам’янець-  
Подільському та Ново-Улицькому районах. В Хмельницькій та Вінницькій  
областях відомі родовища первинного каоліну, який використовується у  
фарфоровій, паперовій, гумовій промисловості.Поклади пісковиків є у Тернопільській (Теребовлянський, Бучацький, Збаразький райони), Вінницькій областях (Могилів-Подільський, Барський, Ямпільський райони). 
Найбільші родовища гіпсу, матеріалу для внутрішнього облицювання будівель і споруд є у Борщівському (Тернопільська обл.), Кам'янець-Подільському і Ново-Ушицькому (Хмельницька обл.) районах. 
На території Хмельницької і Вінницької областей відомий цілий ряд родовищ первинного каоліну і вогнетривких глин, серед яких найкращими є Майдан-Вільське (Хмельницька обл.), Турбівське (Вінницька обл.). Поклади виходять тут на поверхню і їх розробляють відкритим способом. Каоліни використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, гумовій, парфумерній промисловості.На всій території Поділля поширені лісовидні суглинки і глини, придатні для виробництва цегли і черепиці.  
             У Вінницькій області є 0,8 млрд т прогнозових запасів залізних рцд. У Придністров’ї загалягають поклади фосворитів, які поки що не мають промислового значення.

            Джерела мінеральних лікувальних вод відомі у Гусятинському (Тернопільська обл.),Сатанівському, Полонському (Хмельницька обл.), Хмільникськському, Козятинському, Липовецькому, Немирівському (Вінницька обл.) районах.Мінеральні райони Поділля є основою розвитку промисловості будівельних матеріалів міжрайонного значення. Серед інших видів корисних копалин, поширених в економічному районі, слід назвати пеліканіт із запасами 170 млн. т. Це єдина в Європі сировина, яка використовується для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, кахельних плит, перліту, піноскла, цементно-деревини, кольорового бетону тощо. Невелликі поклади сірки відомі біля селища міського типу Микулинці, бурого вугілля у Кременецькому, Славутському та Погребищенському районах, а в Придністров’ї – горючих сланців, які поки що не розробляються.

3. Населення. 
           Середня густота населення 74,9 чол./ км2. Найгустіше заселене  
Придністров’я ( 117 чол./ км2), рідше – північна частина. Подільский район  
є одним з найменш населених районів України. Подільський район є одним з найменш населених районів України. Станом на 1 січня 1996 р. на його території проживало 4560,2 тис.чол. (шосте місце в країні).

Сучасна чисельність населеня досі нижча від довоєнного рівня, що є наслідком значних втрат  у роки Другої світової війни, а також  після воєнних міграційних процесів.

 За останні десять років вона зменшилась на 13%, що визначається демографічними процесами, які характеризуються поступовим зниження темпів природного приросту населення. Тепер Подільсько-економічний район належить до районів з від’ємними показниками природного приросту населення. Причини цього : висока зайнятість жинок у суспілному виробництві, зростання кількості розлучень, невисокі доходи, висока смертніть та інтенсивні процеси старіння у сільських населених пунктах впливають на сукупність соціально-економічних умов, для міських поселень ще характерний додатний приріст населення. 
 Трудові ресурси економічного району становлять понад половину загальної чисельності населення, але ця частка поступово знижується. Дуже зменшується працездатне населення у сільських місцевостях, що впливає на зростання демографічного навантаження на зайняте населення. 
Найбільше зайнятих працює у промисловості й державних установах та організаціях. Понад 10 % працездатного населення працює в сільскому господарстві, і майже 1/3 трудових ресурсів Поділля – в невиробничій сфері.              

Аналіз зайнятості трудових ресурсів свідчить про те, що в економічному районі, насамперед у містах, є певні надлишки працездатного населення, що  
приводить до безробіття. Основна частина населення ( 53,3 % ) проживає  
в сільській місцевості. Разом з тим Поділля є одним з найменш  
урбанізованих районів країни. Міські поселення економічного району  
залежно від чисельності населення та географічного положення  
виконують різні функції : промислові, транспортні, соціальні,  
будівельні, але найважливішими з них є промислові, де зайнято 25 –  
46 % трудових ресурсів. 

Досі основні потоки мігрантів, особливо молоді, формуються на селі, що сприяє підвищенню темпів його депопуляції. Значними є маятникові міграції, чому сприяє недостатній вибір професії, низький рівень механізації виробництва, порівняно низький рівень розвитку соціальної сфери в селах 
Згідно з даними за 1999—2008 pp. кількість працівників народного господарства району зменшилася на 436,4 тис. чол., що є наслідком кризових явищ в економіці району і країни. Найбільше зайнятих (65,9 %) працює у промисловості й державних установах та організаціях. 
 
 
 
 
4. Промисловість. 

Соціально-економічний комплекс Подільсько-економічного рацону формувався під впливом різноманітних факторів, серед яких основним є природно-ресурсне середовище, розселення населення, виробництво й невиробнича сфера. Провідну роль у виробничій сфері займає промисловість. У сукупній вартості товарної продукції промисловості і сільського господарства на цю галузь припадає майже 52%.  

Виробництво промислової продукції з розрахунку на 1 чол.відстає від середнього показника в Україні на 37,2 %, а сільськогосподарської перевищує цей показник на 44,5 %. Поділля спеціалізується на виробництві  
сілбськогосподарської продукції і її промисловій переробці, тому  
основною галуззю промисловості є харчова. В районі діють 64  
цукрових заводів, серед яких найбільші Гайсинський, Кирнасівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам’янець-Подыльський, Волочинський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чорткывський (Тернопільська обл.). Відходи цукроваріння використовують 23 заводи (Немирівський )спиртово-горілчаної промисловості.

Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька  обл.), Кам'янці-Подільському, Новій  Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмельницька  обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській, Копичинцях, Заліщиках (Тернопільська  обл.).  

М’ясна промисловість  представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька  обл.), Хмельницьким, Кам’нець-Подільським  і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським (Тернопільська  обл.), м’ясокомбінатами, а також  птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.).

Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. Основна продукція – сир, масло, молочні продукти, сухе знежирене молоко. В районі діють 10 підприємств сухого знежиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області.  

Широкого розвитку набула борошномельне-круп’яне  
виробництво у Вінниці, Вапнярці, Богданівці, Полонному, Тернополі,  
Чорткові, Кременці; кондитирське ( Вінниця, Чортків ); олійне-жирове (  
Вінниця ); пивоварене ( Вінниця, Тивров, Чернятин).

  Машинобудування в основному створено в післявоєнні роки і має ряд підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільського господарства і харчової промисловості, є також підприємства приладо- і верстатобудування. Це підприємства для виробництва електротехнічної, інструментальної продукції. Вінницький завод тракторних агрегатів виробляє вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів, Калинівський — устаткування для цукрових заводів, Тернопільський — бурякоцукрові комбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковальсько-пресове устаткування — у Хмельницькому, сільськогосподарські машини, деревообробний інструмент — в Кам'янці-Подільському, електроапаратуру — у Тернополі (виробниче об'єднання "Ватра"), тракторні деталі — у Шепетівці. У Могилеві-Подільському та Барі функціонують машинобудівні підприємства, а в Сутиськах (Вінницька обл.) — завод авто-електроапаратури. Технологічне устаткування для харчової промисловості організоване у Красилові. В 1993 р. впроваджено у дію невеликої потужності автобусний завод у Старокостянтинові.