Проблеми та основні напрямки соціально-економічного розвитку регіонів обласного рангу Херсонської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 15:32, реферат

Описание работы

Мета дослідження соціально-економічних особливостей Херсонської області.
Завдання:
1. дати загальну характеристику Херсонської області;
2. охарактеризувати природно-ресурсний і соціально-економічний потенціал регіону;
3. описати cтруктуру господарського комплексу області;
4. проаналізувати розвиток і розміщення галузей господарського комплексу;
5. виявити екологічні проблеми та обгрунтувати шляхи їх вирішення;
6. вивчити основні напрямки соціально-економічного розвитку.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ТА ЙОГО МІСЦЕ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ……………………………….4
1.1 Економіко-географічне положення…………………………………...4
1.2 Агрокліматичні умови…………………………………………………5
1.3 Грунтовий покрив……………………………………………………...6
1.4 Населення……………………………………………………………….7
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ……………………………...8
2.1. Природно-ресурсний потенціал………………………………………8
2.1.1. Земельні ресурси…………………………………………………8
2.1. 2. Водні ресурси……………………………………………………9
2.1.3. Лісові ресурси…………………………………………………...10
2.1.4. Рекреаційні ресурси…………………………………………….12
2.1.5. Мінеральні ресурси……………………………………………..13
2.2. Людський потенціал…………………………………………………..14
2.2.1. Демографічний потенціал………………………………………14
2.2.2. Розселення населення…………………………………………...15
2.2.3. Трудоресурсний потенціал……………………………………..16
2.3. Науково-технічний потенціал……………………………………….16
2.4. Виробничий потенціал……………………………………………….17
РОЗДІЛ 3. ТЕМПИ, ПРОПОРЦІЇ І СТРУКТУРА ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ………………………………………………………..19
3.1. Темпи виробництва………………………………………………………19
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ…………………………………………..20
4.1. Промисловість регіону………………………………………………….20
4.1.1. Електроенергетика області………………………………………20
4.1.2. Паливна промисловість…………………………………………..20
4.1.3. Машинобудівний комплекс……………………………………...21
4.1.4. Хімічна і нафтохімічна промисловість………………………….22
4.1.5. Легка промисловість……………………………………………..23
4.2. Агропромисловий комплекс……………………………………………..23
4.2.1. Сільське господарство…………………………………………...24
4.2.2. Харчова і переробна промисловість…………………….............25
4.3. Транспорт і зв’язок………………………………………………………28
4.3.1. Автомобільний транспорт……………………………………….28
4.3.2. Залізничний транспорт…………………………………………...29
4.3.3. Річковий(морський) транспорт………………………………….29
4.3.6. Зв’язок……………………………………………………………...30
4.4. Зовнішньоекономічна діяльність………………………………………32
РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ,………………………………………..33
6.1. Екологічні проблеми…………………………………………………...33
6.2. Перспективи вирішення екологічних проблем……………………….34
РОЗДІЛ 6. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ……………………………………………………………………….35
7.1. Основні завдання соціального розвитку області …………………….35
7.2. Основні завдання економічного розвитку області…………………...36
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… …..38
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..40
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………….41

Файлы: 1 файл

EKONOMIChNIJ_POTENTsIAL.docx

— 75.51 Кб (Скачать файл)

В області працюють 108 докторів наук , 29 осіб мають вчений ступінь  академіка , 10 - члена - кореспондента , 88 - професори , 8 - доцента.

Для залучення наукового  потенціалу області до ефективного  вирішення завдань міського і  регіонального розвитку , у т.ч. розвитку підприємництва , підготовки якісних  фахівців та реалізації потенціалу талановитої  молоді , у вересні - грудні поточного  року за сприяння управління освіти і  науки обласної державної адміністрації  серед студентів вищих навчальних закладів області проведено IV конкурс  дипломних робіт « Місто і  наука» , організатор якого - Херсонська міська громадська організація « Розвиток» .

 

          2.4. Виробничий потенціал

 

На розвиток економіки  Херсонської області впливає наявний виробничий потенціал. У загальній структурі основних фондів регіону виробничі і невиробничі фонди становлять відповідно 60,6 та 39,4 % (в Україні - 63,1 та 36,9 %). Провідне місце належить промисловості (32,7 %). Питома вага у структурі основних фондів сільського господарства, транспорту та зв'язку,загалом характеризує високий рівень розвитку сільського господарства у регіоні.

Найбільшу питому вагу в  структурі основних невиробничих фондів має житлове господарство (43,7 %); на другому місці - комунальне господарство і побутове обслуговування населення [15].

Як і в цілому в Україні в області спостерігається тенденція фізичного і морального старіння основних виробничих фондів, зменшення їх активної частини та збереження рівня низького їх відновлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ТЕМПИ, ПРОПОРЦІЇ  І СТРУКТУРА ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ  РЕГІОНУ

 

            3.1.Темпи виробництва

 

Обсяги виробництва промислової  продукції підприємствами Херсонської області за січень-жовтень 2012 року збільшилися на 8,6% у порівнянні з відповідним періодом 2010 року, повідомили сьогодні у прес-службі ОДА.

За даними управління промисловості  та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, найбільше  наростили обсяги виробництва промислової  продукції у галузях легкої промисловості - на 32,8% (при запланованому річному  темпі приросту 1,2%), целюлозно-паперової  і поліграфічної промисловості  та видавничої справи - на 24,5% (при запланованому  річному темпі приросту 7,2%), хімічної та нафтохімічної промисловості - на 48,3% (при запланованому річному  темпі приросту 2,8%).

Збільшили обсяги виробництва  промислової продукції підприємства міст Нова Каховка (на 13,1%), Каховка (на 6,5%), Херсон (на 8,7%) та 2 районів області - Білозерського (на 13,5%) та Цюрупинського (на 63,6%) [12].

Зростання обсягів виробництва  промислової продукції, у порівнянні з відповідним періодом 2010 року, відбулося на провідних промислових підприємствах області. А саме: ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" - у 2,6 раза, ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" - на 27,5%, філія ВАТ "Миронівський завод з виготовлення круп та комбікормів" - на 13,5%. ЗАТ "Херсонська кондитерська фабрика" - на 11,6%, філія ЗАТ АТ "Каргілл" - на 6,7%, ТОВ "Полімер-Лак" - на 31,9%, ТОВ ФПК "Корабел" - на 65,6%, ВАТ "Завод карданних валів" - на 55,4%, ВАТ "Суднобудівний завод" - на 26,0%, ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" - на 22,2%, ВАТ "Завод "Укргідромех" - на 21,8%, ТОВ "Механічний завод" на 4,1%.

 

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

 

 

  4.1. Промисловість регіону

 

      4.1.1. Електроенергетика області

 

Господарство Херсонської  області входить до Херсонського економічно адміністративного району. На території області розташована Каховська ГЕС, що встала до ладу в 1955 р. дає електричну енергію для господарства області.

На Херсонщині продовжують  успішно реалізовувати стратегію  розвитку альтернативної енергетики. Протягом першого півріччя 2013 року в Херсонській області підприємствами альтернативної енергетики вироблено 13 221,508 тис кВт*годин електричної енергії та 14 607,67 тонн паливних брикетів, що більше на 15% та на 10% відповідно, ніж за аналогічний період минулого року[9].

 

         4.1.2. Паливна промисловість

 

Другою провідною галуззю  у Херсоні є паливна. Її представляє  нині акціонерне товариство "Херсоннафтопереробка" - третє в Україні підприємство за потужністю переробки нафти. Завдяки  інвестиціям казахської компанії "Казмунайгаз" і російської "Групи "Альянс" проводиться реконструкція заводу. За технічними параметрами він доводиться до сучасного рівня[8].

 

 

 

 

       4.1.3. Машинобудівний комплекс

 

У Херсонському регіоні випускаються електромашини великої потужності, спеціальне зварювальне обладнання, сільськогосподарська техніка (комбайни і трактори), грейдери і автонавантажувачі, легкі одномоторні літаки, гідротехнічні  споруди, запасні частини до тепловозних  дизелів, насосне обладнання та мисливські боєприпаси. У регіоні працюють підприємства з виробництва будівельних сумішей, будівельних матеріалів (цегла, газобетон) і будівельного обладнання.

Досить потужний у місті  машинобудівний і металообробний потенціал. Цю галузь представляють 30 підприємств. Найбільше з них акціонерне товариство "Херсонські комбайни", що веде свій родовід ще з 1887 року, коли були засновані  чавуноливарні майстерні приватним  підприємцем Гуревичем. І понині завод залишається монопольним  виробником кукурудзозбиральних комбайнів. Єдиними спеціалізованими підприємствами в Україні є заводи карданних  валів та електромашинобудівний, які  забезпечують виробництво важливих деталей для автомобілів, тракторів, комбайнів та іншої техніки. В  Херсоні складають російські  легкові автомобілі "Жигулі" на наймолодшому підприємстві "АнтоРус", спортивні літаки на спільному українсько-німецькому підприємстві "Ост-Вест-Консалтінг", а на колишньому ремонтно-механічному  заводі освоєно сучасне виробництво  алюмінієвих сплавів, що йдуть на експорт [15].

Від самого зародження Херсон пов'язаний з морем суднобудуванням  і судноплавством, які і сьогодні є провідними в місті. Їх представляють 5 підприємств. Найбільшим з них є  суднобудівний завод, зведений у  середині минулого століття. З його стапелів вирушали в далекі морські  дороги найсучасніші танкери, суховантажі, ліхтеровози, криголамні, транспортні, наукові судна, немало з них в  експортному виконанні. На його базі тепер створено підприємство "Херсонсудносервіс". На ньому вже споруджено за замовленням  голландської фірми судно-молюсколов. На іншому підприємстві, створеному на тому ж колишньому велетні, активно  займаються ремонтом сучасних суден.

Примножують морську традицію суднобудівний та cyдноремонтний завод  імені Комінтерну і судноремонтний імені Куйбишева. Перший зведений у  Херсоні ще в 1797 році, як купецька верф, на котрій споруджували торговельні  судна. Тільки за повоєнний період з 1944 року на цьому заводі було побудовано майже 1000 суден за 38 проектами. Нині він займається судноремонтом. Завод  імені Куйбишева займався ремонтом риболовецьких траулерів колишньої  флотилії "Радянська Україна". Нині також продовжує цю традицію. На іншому заводі "Паллада" продовжують  будувати плавучі доки. Унікальні  композитні плавучі доки вантажопідйомністю від 7 до 28 тисяч тонн добре знають у світі. Спущено їх на воду вже  понад 60. Вони досі не мають аналогів у світі [13].

 

      4.1.4. Хімічна і нафтохімічна промисловість

 

Підприємства хімічної промисловості  виготовляють широкий асортимент продукції, а саме: фармацевтичні препарати  та матеріали, лаки і фарби, різні  вироби з пластмас, пластикові вікна  та двері, поліпропіленові мішки, гумотехнічні вироби та багато іншого. Підприємства целюлозно-паперової галузі випускають фільтрувальний папір для автомобільної промисловості, а новий завод австрійської компанії «Дунапак» планує виробляти 120 мільйонів квадратних метрів високоякісної гофрокартонної продукції на рік.       

  На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість. В Херсонський області є один з найпотужніших нафтопереробних заводів України – ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс» з потужністю первинної переробки нафти 7,1 млн т за рік. Зараз діє проект щодо модернізації та реконструкції підприємства із залученням інвестиційних коштів [2].

Хімічна і нафтохімічна промисловість - це 46 підприємств, на які приходиться 5,3% об'єму промислового виробництва області і 7,2% від виробництва даної продукції в Україні. Чисельність працюючих - 21,6 тис. чол (ДОДАТОК Е).

 

         4.1.7. Легка промисловість

 

Важливе місце в промисловому комплексі міста займає легка  промисловість. Її представляють найбільший у Європі бавовняний комбінат. Легка промисловість представлена підприємствами текстильної, швейної, шкіряної та взуттєвої підгалузей. Найбільшими представниками цієї галузі є ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" - унікальне підприємство у своїй галузі, яке виробляє бавовняні, бавовнянолляні тканини, а також в суміші з іншими волокнами (більш 100 найменувань). Тільки на цьому підприємстві на Україні діє закінчений цикл виробництва гребінної тканини. Потенційна потужність комбінату - 147 млн. метрів тканин на рік [3].

ЗАТ "Фірма "Красень" спеціалізується по пошиву костюмів, піджаків, брюк із вовняних тканин, постійно збільшуючи обсяги виробництва високоякісних  товарів народного споживання за рахунок вдосконалення та впровадження у виробництво нових технологій по розкрою та пошиву одягу, а саме системи САПР.  Поставляє чоловічий та жіночий одяг замовникам США, Німеччини, Словенії та інших зарубіжних країн. На реформованому шкірзаводі, що тепер носить назву "Платан", налагоджено випуск модельного жіночого, чоловічого та дитячого взуття [14].

 

         4.2. Агропромисловий комплекс

 

 

4.2.1. Сільське господарство

 

Херсонщина – регіон з  добре розвиненим сільськогосподарським  виробництвом. Територія області  займає майже 2 млн. га сільськогосподарських  угідь, що є найбільшою площею орних  земель України. Загальна площа сільськогосподарських  угідь області становить 1969,5 тис. га. З них 1776,8 тис. га – рілля, 26,6 тис. га – багаторічні насадження, 10,4 тис. га - сінокоси, 155,7 тис. га – пасовища.

У галузевій структурі  валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву. Область є національним лідером  з виробництва овочевих і баштанних  культур, яких у 2012 р. вирощено і зібрано  понад 2 млн. тонн. Серед овочевих культур  в Херсонській області найбільше  значення мають помідори, капуста, цибуля, перець солодкий, баклажани. Далеко за межами області як знак якості відомі херсонські кавуни та томати – це своєрідна  візитна картка нашого краю. Іншими стратегічно важливими для області  культурами є соняшник і соя. Також  Херсонщина славиться фруктовими садами, де вирощуються соковиті абрикоси, персики, вишні, яблука та сливи [15].

Серед зернових культур традиційним  є вирощування в області пшениці, в тому числі озимої, жита, вівса, ячменю і проса. Найбільші площі  зернових культур розташовані в  Бериславському – 58,2 тис. га, Новотроїцькому та Генічеському районах – 62,9 тис. га. Найбільші площі озимих зернових під урожай 2013 посіяно в Генічеському (53,7 тис. га), Новотроїцькому (44,8 тис. га) і Нижньосірогозькому (42,9 тис. га) районах.

Площа зрошуваних сільськогосподарських  угідь в Херсонській області  – 426,8 тис. гектарів, або 21,6% від загальної  площі сільгоспугідь, у тому числі  від державних зрошувальних систем – 384,5 тис. га, з них від Каховської зрошувальної системи – 243,1 тис. га, Північно-Кримського каналу і Краснознам'янської  зрошувальної системи – 102 тис. га, Інгулецької  зрошувальної системи – 18,2 тис. га, локальні зрошувальні системи – 21,2 тис. га, місцеве зрошення – 42,3 тис. га.

Херсонська область славиться  і як тваринницький край: активно  розвиваються свинарські, молочні та птахоферми. У 2011 р. у всіх категоріях господарств збільшено виробництво м'яса на 1,3%, яєць – на 9,9%. За обсягами виробництва вовни по всіх категоріях господарств область посідала 4 місце по Україні, по середньому настригу вовни від однієї вівці – 2 місце. В розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь в області у 2011 році вироблено 171,5 центнера молока, 39,0 центнерів м'яса худоби і птиці, 9,3 кг вовни, у 2009 році – відповідно 161,8, 33,8, 9,4.

 

   4.2.2. Харчова  і переробна промисловість

 

Харчова та переробна  промисловість  – одна з провідних галузей  агропромислового комплексу області. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки  та продовольча безпека, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, а також  рівень життя населення регіону.

Станом на 01 червня 2012 року індекс промислової продукції по виробництву харчових продуктів  та напоїв склав 104,9%, що на 4,9% більше в  порівнянні із відповідним періодом минулого року.

Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської  продукції налічує 90 великих та понад 300 середніх і малих підприємств, які працюють стабільно, нарощують  темпи виробництва, розширюють асортимент, підвищують конкурентоспроможність продукції. Проте споживчий попит став більш  вимогливим до якості продуктів харчування, до умов їх зберігання та реалізації. І  головним завданням переробних підприємств  харчової галузі є впровадження системи  якості, сертифікованої за міжнародними стандартами.

Сьогодні є доцільним  відновлення функціонування великих  сучасних підприємств харчової індустрії  у м'ясній, молочній та консервній галузях. Лише їх виробничі потужності в змозі  забезпечити попит і, таким чином, стимулювати розвиток тваринництва та плодоовочівництва у великих  масштабах. В області продовжується  залучення інвестиційних та власних  коштів на оновлення та модернізацію матеріально-технічної бази підприємств, що забезпечує  підвищення технічного рівня і поліпшують приріст потужностей  діючих виробництв[1].

Информация о работе Проблеми та основні напрямки соціально-економічного розвитку регіонів обласного рангу Херсонської області