.Удосконалення обліку доходів і витрат

Зміст

Вступ 3

1.Сутність, визнання, класифікація та оцінка доходів і витрат підприємства 5

2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури 20

3.Коротка організаційно- економічна характериска підприємства 26

4.Документальне оформлення доходів і витрат підприємства 29

5.Синтетичний і аналітичний облік доходів і витрат підприємства 33

6.Удосконалення обліку доходів і витрат 39

Висновки 47

Література 49

 

 

 

Вступ

 

Характерною особливістю  сучасного розвитку економіки України  є глобальні економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкові відносини  вимагають перегляду системи  бухгалтерського та фінансового  обліку, одним із центральних елементів  яких є облік  доходів та витрат. Сучасні умови господарювання вимагають  вирішення цілого ряду нерозв’язних облікових питань. Зокрема це є  теоретичні та методологічні аспекти  обліку доходів і витрат.

Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює  зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагає нових  підходів до визначення місця і ролі підприємства в розвитку суспільного  виробництва. В перехідний період виникають  та отримують розвиток принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних  відносин з державою, власниками, господарським  партнерами, працівниками.

Реалізація фінансової стратегії  підприємства значною мірою залежить від рівня управління його доходами та витратами, метою якого є отримання  прибутку. Доходи і витрати можуть розглядатися як відносно самостійні об’єкти управління, аналіз складу та динаміки яких дозволяє оцінити  відповідність змін, що відбулися  у звітному періоді, стратегічним намірам  підприємства. Загальний аналіз прибутку передбачає попередній розподіл доходів  за джерелами їх утворення, а витрат – за напрямами витрачання коштів відповідно до змісту операційної, інвестиційної  або фінансової діяльності, наслідком  якої є утворення тієї чи іншої  складової прибутку.

Актуальність  теми зумовлена тим, що основною метою підприємства в умовах ринку стає одержання максимального прибутку при мінімальних витратах з паралельним підвищенням якості обслуговування споживачів. Засобом досягнення цієї мети є максимізація товарообігу, валового доходу та оптимізація витрат обігу.

На підставі вищезазначеного  метою виконання курсової роботи є вивчення організації та методики обліку доходів і витрат.

Відповідно мети у курсовій роботі поставлені та підлягають розв’язанню наступні завдання:

- розглянути облікову  сутність доходів і витрат;

- дослідити нормативно-правове  регулювання та провести огляд  спеціальної літератури з обліку  та доходів і витрат;

- розглянути організаційно-економічну  характеристику базового підприємства;

- дослідити методику бухгалтерського  обліку доходів, витрат на базовому  підприємстві;

- визначити та обґрунтувати  напрямки удосконалення методики  обліку доходів, витрат на підприємстві  «Максімус-С».

В процесі  проведення досліджень і при оформленні їх результатів використана чинна  нормативно-законодавча база з питань юридичного стану підприємств, організації  фінансово-аналітичної роботи, формування кінцевих результатів діяльності, порядку  обліку і звітності підприємств.

При підготовці курсової роботи використані праці  провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, статті у періодичних  виданнях з питань організації обліку доходів і витрат.

Як основний метод дослідження у курсовій роботі застосований системний підхід до вивчення економічних процесів у їх взаємозв’язку та взаємозалежності з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків.

Об’єктом дослідження визначені доходи, витрати та фінансові результати діяльності ПП „Максімус-С”.

Структура курсової роботи визначена метою і завданнями і включає в себе вступ, 5 розділів, висновки та пропозиції, список використаної літератури та додатки.

 

 

 

1.Сутність, визнання, класифікація та оцінка доходів і витрат підприємства

 

В першому розділі ми розглянемо бухгалтерську сутність окремо доходів  і витрат. Першими розглянемо сутність доходу:

Згідно з Господарським Кодексом України в умовах ринкової економіки  підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку).

Отримання доходів ─ виручки  від реалізації продукції (робіт, послуг) ─ свідчить про те, що продукція  підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціоналними характеристиками та властивостями. Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для  покриття витрат підприємства з реалізаціії  товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед  бюджетом та утворення чистого прибутку.

Управління доходами торговельного  підприємства, спрямоване на максимізацію їх розміру, визначає необхідність їх системної класифікації, яка може бути проведена за певними ознаками.

Доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної  діяльності (рис.1.1).

Склад доходів, що відносяться що відповідної  групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 „Звіт  про фінансові результати” (рис.1.2).

Відповідно до вимог П(С) БО 15 „Дохід”  доходи підприємства класифікуються за різними ознаками. З метою визнання доходу та визначення його суми в обліку розрізняють дохід від:

„- реалізації продукції, товарів, інших  активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);

- надання послуг;

- використання активів підприємства  іншими фізичними та юридичними  особами, результатом яких є  отримання відсотків, дивідендів, роялті” [ ]

Рис.1.1. Класифікація видів діяльності підприємства

 

Найбільшу питому вагу в доходах  торговельного підприємства займають доходи від основної діяльності ─ торговельної. Ці доходи для торговельного підприємства отримали назву валового доходу.

У зв’язку з тим, що в торгівлі нова споживча вартість не створюється, доход від реалізації товарів  являє собою плату за надання  торговельно-посередницької послуги (доведення  товарів до споживачів та їх реалізація), яка становить частину виручки  торговельного підприємства.

Необхідність отримання доходів  від торговельної діяльності підприємства обумовлена потребою відшкодування  витрат на ведення діяльності і отримання  певної суми прибутку, яка забезпезпечує  досягнення стратегічної мети підприємства.

Основними джерелами доходів від  продажу товарів є:

• торговельна надбавка до ціни придбання товарів;
• торговельна знижка з продажної ціни товару.

За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють  собою ціну на послуги торговельного  підприємства. Їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки  залежить:

- з одного боку, від співвідношення  між попитом та пропозицією  на торговельні послуги, ступеня  конкуренції та товарному ринку,  якості послуг, що надаються, і  рівня цін закупівлі та продажу  товарів;

- з іншого боку, від витратомісткості  реалізації товарів і норми  прибутку, яка відповідає стратегії  розвитку підприємства.

Різниця між ціною продажу та купівлі товарів на різних стадіях  реалізації товару являє собою доход  торговельного підприємства з одиниці  реалізованого товару. Валовий доход  торговельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів.

В оптовій торгівлі валовий доход  утворюється також у вигляді  різниці між ціною придбання  та продажу товарів. Його розмір залежить від розміру надбавки, яка диференціюється  за формами оптового товарообороту, виходячи з їх витратомісткості.

Методологічні засади формування у  бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте їх необхідно застосовувати до окремих  елементів однієї операції, або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції.

Доходи  включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування  та відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів у момент їх виникнення незалежно від дати надходження  або сплати грошових коштів. Наприклад, якщо відвантаження продукції здійснюється в одному звітному періоді, а оплата буде здійснюватись в наступному звітному періоді, то дохід визнається і відображається в обліку на дату відвантаження продукції.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом порівняння доходів звітного періоду з втратами цього ж  періоду, понесеними для отримання  цих доходів. Наприклад, при відображенні в обліку визнаного доходу від  реалізації продукції одночасно  визначаються і відображаються в  обліку її собівартість і всі витрати, пов’язані з такою реалізацією.

Порядок визнання доходів від звичайної  діяльності відповідно до класифікаційних  груп представлений в табл.1.1.

 

Таблиця 1.1 Порядок визнання доходів  від звичайної діяльності

№ з/п	Групи класифікації доходів	Особливості визнання
		окремі	загальні
1	2	3	4
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	-передача  покупцю ризиків та вигод, пов’язаних  з правом власності на продукцію  (товар, інший актив); -втрата підприємством подальшого  контролю та управління за  реалізо-ваною продукцією (товарами, іншими активами); -можливість достовірного визначен-ня  витрат, пов’язаних з даною операцією.	-сума  доходу може бути достовірно  визначена; -існує ймовірність збільшення  економічних вигод внаслідок  операції.
2.	Дохід від надання послуг	-можливість  достовірної оцінки ступеня завершеності  надання послуг на дату балансу; -можливість визначення витрат, пов’язаних з наданням послуг та необхідних для їх завершення	-сума  доходу може бути достовірно  визначена; -існує ймовірність збільшення  економічних вигод внаслідок  операції
3.	Дохід від використання активів  іншими підприємствами	-відсотки визначються у тому  звітному періоді, до якого  вони належать, виходячи із бази  їх нарахування та терміну  користування відповідними активами; - роялті визнаються за принципом  нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди; - дивіденди визнаються у періоді  прийняття рішення про їх виплату	- сума доходу може бути достовірно  визначена;   - існує ймовірність надходження економічних вигод, внаслідок операції

 

При цьому згідно з п.15 П(С)БО 15 визнаний дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується  на величину пов’язаної з ним суми безнадійної або сумнівної заборгованості, сума якої визнається витратами підприємства. Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі  визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує імовірності відшкодування  вказаних витрат, то дохід не визнається, а вказані витрати відносяться  до витрат облікового періоду.

Дане Положення (пп.16-19) також визначає порядок визнання або невизнання в обліку отриманих сум, як цільове  фінансування (табл. 1.2).

 

Таблиця 1.2 Порядок визнання доходів  у вигляді цільового фінансування

№ з/п	Дохід у вигляді цільового  фінансування
	Вид доходу	Порядок визнання	Порядок невизнання
1	2	3	4
1.	Цільове фінансування	Визнається  доходом, якщо є підтвердження того, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови такого фінансування	Не  визнається доходом доти, доки немає  підтвердження, що воно буде отримане, і підприємство виконає умови  такого фінансування
2.	Цільове фінансування у вигляді: -компенсації збитків, що їх  підприємство вже має; -або з метою термінової фінан	Визнається  доходом того періоду, в якому  виникла дебіторська заборгованість, по-в’язана з цим фінансуванням	Не  визнається доходом того періоду, у  якому не виникла дебіторська  заборгованість, пов’язана з цим  фінансуванням
	сової підтримки підприємства без майбутніх  витрат пов’язаних з цим
3.	Отримане  цільове фінансування	Визнається  доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов’язані з  використанням умов цільового фінансування	Не  визнається доходом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов’язаних з використанням умов цільового фінансування
4.	Цільове фінансування капітальних інвестицій	Визнається  доходом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів,нематеріальних активів) пропорційно сумам нарахованої  амортизації цих об’єктів	Не  визнається доходом періоду, у якому  немає корисного використання відповідних  об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів)