Бізнес план туристичного агентства

Практика створення таких спеціалізованих підрозділів існує в багатьох країнах світу і рекомендується Всесвітньою туристською організацією.

Культурно-пізнавальний туризм у м. Києві ґрунтується  на неослабному інтересі до величезного  пізнавального потенціалу столиці, що охоплює численні пам'ятки архітектури, історії, літератури, археології, включення в програму перебування участь у святах, обрядах і т. ін.

Сучасний етап формування м. Києва як центру культурно-пізнавального  туризму обумовлений новаціями  в житті суспільства та спадкоємними традиціями. Це ставить високі вимоги до його організації, що має забезпечити створення у м. Києві національного адміністративного, ділового, культурно-освітнього центру, який відповідатиме міжнародним стандартам якості та комфорту міського середовища; збереження унікального архітектурно-ландшафтного комплексу історичного центру м. Києва, вдосконалення функціонально-планувальної організації згідно з сучасними тенденціями та перспективами розвитку туризму; відтворення та реконструкцію історичних містоформуючих ансамблів, що є найбільш привабливими для туристів.

Удосконалення культурно-просвітницького  обслуговування як місцевого населення, так і туристів є одним із провідних  завдань, що постають сьогодні перед  містом-столицею.

Враховуючи значний культурний потенціал м. Києва, слід реформувати в культурно-просвітницькі центри більшість спеціалізованих культурно-просвітніх комплексів, таких як "Софійський музей" (Державний архітектурно-історичний заповідник з філіями - Кирилівським монастирем та Андріївською церквою), Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, "Китаїв" (у межах колишнього монастиря), Київська фортеця та Лисогірський форт, "Церковщина", "Голосіївська пустинь", "Феофанівська пустинь", Видубицький монастир, Пирогівське городище.

Врахування історико-культурної значущості території м. Києва дає  можливість обґрунтовано визначити  заходи щодо її реконструкції та узгодити процес розвитку міста з вимогами охорони і використання його багатої  культурної і природної спадщини. Для цього необхідно підтримувати належний технічний стан пам'яток і об'єктів показу, проводити історико-архітектурну оцінку об'єктів показу, використовувати об'єкти історичної спадщини при формуванні туристичних програм.

Виходячи з головної мети трансформації міського середовища Києва в галузі відтворення сфери туризму, передбачено планувальне закріплення та регулювання 21 туристичної зони поза межами чотирьох великомасштабних рекреаційних зон, а також Вишгородської туристичної зони в перспективних межах міста.

З метою залучення  потенційних відвідувачів до ознайомлення з національними традиціями, обрядами, творчістю і культурою необхідно  сприяти розвитку етнічного туризму. Найбільш перспективним у цьому  напрямі є використання історичних споруд як готових декорацій для проведення заходів, пов'язаних з елементами народної культури і побуту.

Розвиток подієвого  туризму ґрунтується на залученні  широкого контингенту туристів, мотивом  подорожі яких є події культурного  або спортивного життя міста. Розробка і проведення важливих знакових заходів культурного, наукового, спортивного характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, "круглих столів" привернуть велику кількість учасників і гостей з України, країн близького та далекого зарубіжжя.

Основними спеціалізованими видами туризму, здатними забезпечити резерв туристичного розвитку м. Києва, є науковий, освітній та релігійний туризм.

Залишаються невирішеними питання щодо створення туристичної  смуги за міжнародними стандартами  для проведення змагань різного рівня, організації міського (районних) клубів туристів та пунктів прокату туристсько-спортивного спорядження. Необхідно активізувати роботу зі створення міських шкіл для підготовки керівників походів, тренерів, інструкторів, суддів туристських змагань. З метою дотримання безпеки туристів потрібно передбачити створення міської аварійно-рятувальної служби.

Подальший розвиток туристичної  галузі за рахунок активного розвитку соціального туризму в цілому відповідає інтересам Києва.

Позитивним моментом у розвитку соціального туризму на сучасному етапі може бути визнано те, що зміни, які відбулися останнім часом у економічному і політичному житті м. Києва, дали змогу значно розширити пропозиції у сфері туризму, максимально наблизивши їх до наявного попиту.

Структурна перебудова економіки в цілому дає змогу  говорити і про можливість подальшого розвитку туристичної сфери, насамперед шляхом зміни пріоритетів переходу від орієнтації на виключно елітарний  туризм до зацікавленості в розвитку недорогих масових видів туризму.

Дитячо-юнацький та молодіжний туризм є ефективним засобом активного  відпочинку, естетичного і патріотичного  виховання та розвитку людини, що базується  на реальному знайомстві з життям, історією, культурою і звичаями регіонів країни.

Розвиток програми "Міжнародні студентські, шкільні і вчительські посвідчення ISIC, ITIC", підготовка і проведення заходів за участю Міжнародної конфедерації студентського туризму і Міжнародної асоціації молодіжного туризму, забезпечення гарантованого рівня міжнародних знижок за послуги та інформацію в столиці мають виключно важливе значення для формування іміджу м. Києва як центру світового туризму. Нині посвідчення ISIC розповсюджуються в 95 країнах світу і надають понад 17 тис. знижок і пільг їх власникам, відкриваючи школярам і студентам доступ до недорогих і різноманітних подорожей. Наприклад, програма ISIC дістала підтримку з боку уряду Москви, завдяки чому власники посвідчень отримали понад 500 знижок і пільг.

Ще одним заходом  щодо залучення до туристичного руху молоді столиці має стати створення Асоціації студентського туризму м. Києва.

Потребує вирішення  питання розміщення дітей та молоді у дешевих готелях м. Києва  з мінімальним сервісом за європейським зразком. Втілення гнучкої системи  пільг на послуги харчування, транспортне та культурно-екскурсійне обслуговування сприятиме розвитку системи дитячого та молодіжного туризму.

Створення нових продуктів  для більшості фірм є необхідною умовою їхнього виживання в конкурентній боротьбі. При цьому слід зауважити, що зовсім не обов’язково для успішної конкуренції, щоб фірма весь час була лідером у відновленні продукції. Є дві стратегії виходу фірми на ринок з новим продуктом: виходити на ринок раніше від інших фірм чи в числі перших; виходити на ринок тоді, коли новий продукт уже міцно закріпився на ринку.

Перші фірми звичайно вважаються новаторами у відповідній  галузі, Другі – послідовниками. Фірма має право обирати свою стратегію нового продукту. Однак, незалежно  від того, яку стратегію відновлення  продукту має фірма, загальним є те, що вона мусить в будь-якому випадку створювати новий продукт.

Розглянемо застосування даної методики на прикладі досліджуваної  туристичної фірми. Простежимо динаміку величини на прогнозуванні до впровадження двох нових маршрутів по стадіях життєвого циклу у відповідності з даною методикою (табл. 3.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1

Початкові дані для аналізу  витрат за стадіями життєвого циклу  турфірми «Тревел»

Назва продукту	Сума витрат за стадіями життєвого  циклу
	створення	зростання		зрілість	спад	Всього
Західна Україна (Розважальні заклади  Львову,Ужгороду)	4000	13700		20500	11200	49400
Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд  місцевості	5000	13000		24500	8400	50900
Зокрема на рекламу і маркетинг
Західна Україна (Розважальні заклади  Львову, Ужгороду)	4000	1200	500		1200	6900
Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд  місцевості	5000	1000	500		400	6900

 

Перший турпродукт називається «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» і пов’язаний з відвідуванням клубів, кафе, що знаходяться в Карпатах. Окрім історичного ознайомлення з містами туристам може бути запропонована екскурсія по тематичним кафе, ознайомлення з місцевою кухнею.

Другий маршрут  називається «Чехія (пивний тур + пізнавальний огляд місцевості», який розрахований на 2 дні і включає відвідини пивних заводів Чехії. Згідно матриці формування витрат на стадіях життєвого циклу турпродукту, витрати на рекламу і маркетинг до стадії спаду значно скорочуються, хоча можуть робитися спроби відновити маршрут за рахунок масової реклами. У випадку з тур продуктом «Західна Україна (Розважальні заклади Львову, Ужгороду)» зростання витрат на маркетинг і рекламу пов’язано з Розробкою модифікації даного маршруту, покликаного збільшити попит і відновити інтерес до даного напряму.

У цілому, не дивлячись на однакові рівні витрат на рекламу і маркетинг, слід зазначити меншу величину сумарних витрат по всіх стадіях життєвого циклу турпродукту «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» на 1,5 тис. грн. в порівнянні з

 

маршрутом «Чехія (пивний тур + огляд місцевості».

Проте слід проаналізувати також співвідношення даних витрат з доходами, які можна одержати на всіх стадіях життєвого циклу  і оцінити внесок кожного виду турпродукту в загальний фінансовий результат (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Вихідні дані аналізу  витрат за стадіями життєвого циклу  турпродуктів фірми «Тревел»

Назва турпродукту	Сума витрат за стадіями життєвого  циклу
	створення	зростання	зрілість	спад	Всього
Західна Україна (Розважальні заклади  Львову,Ужгороду)	4000	13700	20500	11200	49400
Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд  місцевості	5000	13000	24500	8400	50900
Оцінка доходів за стадіями життєвого  циклу
Західна Україна (Розважальні заклади  Львову,Ужгороду)	–	14400	29000	12400	55800
Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд  місцевості	–	13700	36500	8800	59000
Фінансовий результат за стадіями життєвого циклу
Західна Україна (Розважальні заклади  Львову,Ужгороду)	- 4000	700	8500	1200	6400
Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд місцевості	- 5000	700	12000	400	8100

 

Таким чином, не дивлячись на високий рівень витрат по маршруту «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» у порівнянні з маршрутом «Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд місцевості» рівень доходів і відповідно прибутку також значно вищий. Тому менеджери турагенства можуть ухвалити рішення про вибір на користь туру «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)».

Застосування  системи обліку і управління витратами  на туристичних підприємствах дозволить краще оцінити ефективність схвалюваних управлінських рішень з використання ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу продукції; виявити причини, у результаті яких були ухвалені економічні рішення (або фактичні витрати виявилися вище намічених); істотно підвищити якість інформаційного забезпечення; посилити увагу до питань витрат діяльності підприємства керівників і виконавців; підвищити глибину і достовірність економічних розробок туристичного продукту.

 

 

 

 

3. Опис продукції

 

Аналіз туристичного ринку вважаємо за доцільне розпочати з динаміки основних показників ринку туристичних послуг з 2009 року по 2012 рік. Кількість іноземних громадян, що відвідали Україну, мала тенденцію до збільшення з 2009 по 2012 рік (з 16453,7 тис. чол. до 17334,7 тис. чол.). Але вже у 2012 році кількість іноземних туристів почала поступово знижуватись і становила 15498,6 тис. чол.

Зменшення кількості туристів зумовлене початком світової фінансової кризи і відповідно наступними чинниками у світовій економіці:

— початок скорочень на підприємствах;

— економія коштів населенням унаслідок зниження розміру заробітних плат;

— негативні очікування і відповідно прагнення до заощаджень.

У той же час кількість  туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності, зберегла динаміку до зростання і за 2012 рік склала 3041,7 тис. осіб.

Якщо розглядати склад  туристів, що були обслуговані (внутрішні туристи, іноземні туристи, туристи-громадяни України,що виїжджали за кордон), то всі показники теж мають тенденцію до збільшення, окрім 2009 року, коли показники внутрішнього туризму мали значні зміни у бік збільшення, а виїзний туризм у бік зменшення. Однією з причин таких змін у 2008 році була активна реклама та популяризація внутрішнього туризму шляхом проведення акції «Сім чудес України».

Важливим показником впливу туризму на економіку країни є показник частки у валовому внутрішньому продукті країни. Частка туристичного бізнесу у валовому внутрішньому продукті протягом періоду з 2009 по 2012 роки мала майже незмінний показник (1,6 % у 2009 році і 1,5 % у 2012 році), з цього можна констатувати, що динаміка росту туризму співпадала з динамікою зростання ВВП України.