Основні вимоги пожежної безпеки та оснащення первинними засобами пожежегасіння об'єктів річного призначення

Практичне заняття №9

ТЕМА: Основні вимоги пожежної безпеки та оснащення первинними засобами пожежегасіння об'єктів річного призначення

МЕТА: Закріпити теоретичні знання з правил пожежної безпеки в Україні, введених в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України, від 22.06.1995 р. № 400. Вміти, розрахувати первинні засоби пожежегасіння відповідних об'єктів

 9.1     Особливості     пожежної    безпеки     на     промислових підприємствах

Технологічне  обладнання за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей та аварій необхідно передбачити захисні заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.

Технологічні  процеси необхідно проводити  відповідно до регламентів та іншої затвердженої в установленому порядку нормативно-технічної та експлуатаційної документації.

Спільне застосування (якщо це не передбачено технологічним процесом), зберігання І транспортування речовин та матеріалів, котрі в результаті взаємодії одне з одним викликають займання, вибух або утворюють горючі токсичні гази (суміші), не дозволяється.

У вибухонебезпечних  та пожежонебезпечних приміщеннях (дільницях, майстернях, цехах тощо) та на устаткуванні, що становить небезпеку займання, необхідно вивішувати знаки, які забороняють користуватися відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності займистих чи вибухових речовин.

Виробництво, де перебувають в обігу пожежовибухонебезпечні 
речовини і матеріали, повинно бути оснащене автоматичними засобами 
контролю параметрів, значення яких визначають

пожежовибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій.

Технологічне  устаткування, апарати і трубопроводи, в яких утворюються речовини, що виділяють пожежовибухо небезпечні пари, гази та пил, повинні бути герметичними. Двері та люки пилозбиральних камер і циклонів під час їх експлуатації мають бути зачинені, горючі відходи, зібрані в камерах та циклонах, треба своєчасно видаляти. У пожежовибухонебезпечних приміщеннях (цехах, дільницях тощо) слід застосовувати інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопоже ж о небезпечному виконанні.

Покриття  підлог у приміщеннях категорій  за вибухопожежонебезпекою А і Б повинно виконуватися з негорючих матеріалів та таких, що під час ударів не дають іскор.

У приміщеннях, де є виділення горючого пилу, стружки  тощо, підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування повинні систематично прибиратися. Періодичність прибирання встановлюється в інструкціях, затверджених адміністрацією підприємства.

Лакофарбові матеріали повинні подаватися на робочі місця в готовому вигляді централізовано (у тарі, що герметичне закривається, або по трубах) і не більше змінної потреби. Складання й розведення всіх видів лаків та фарб слід здійснювати на відкритому майданчику або у спеціально виділеному ізольованому приміщенні, розташованому біля зовнішньої стіни з віконними отворами. Це приміщення повинно мати самостійний евакуаційний вихід.

У деревообробних підрозділах не допускається:

• зберігати лісоматеріали в кількості, що перевищує змінну 
  потребу;
• залишати по закінченні роботи неприбраними готову продукцію, 
  стружки, тирсу, деревний пил, мастила, оліфу, лаки клей та інші горючі 
  рідини й матеріали;
• експлуатувати лісопильні рами, фрезерно пило в і та інші верстати 
  й агрегати в разі торкання пил до огорожі, перекосу рамки пили. 
  ослаблення   та   неправильної   підгонки   повзунів,   несправних   систем 
  охолодження і змащення, нагрівання підшипників вище 70°С, вимкнення 
  систем місцевої вентиляції або за їхньої відсутності, а також коли 
  порушена герметичність повітропроводів.

Мешкання  людей у виробничих будівлях, на складах та територіях підприємств не дозволяється.

 

9.2 Первинні засоби пожежегасіння на об'єктах різною призначення (згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні)

До первинних  засобів пожежегасіння відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Для визначення видів та кількості первинних  засобів пожежегасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідну кількість  первинних засобів пожежегасіння  визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в  одному приміщенні знаходиться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами. усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежегасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Покривала (з  матеріалів, вказаних у п.1 цього  розділу) повинні мати розмір не менше як їм х їм. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2м х 1,5 м, 2м х 2м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів «А», «Б», «С».

Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночків тощо. їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м²захищувальної площі.

Бочки для зберігання води з метою пожежегасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м³ і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0.008 м .

 Пожежні ішли (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м .

До комплекту засобів пожежегасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2м х 2м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

Ящики для піску повинні  мати місткість 0,5; 1,0 або 3.0 м та бути укомплектованими совковою лопатою.

Вмістилища  для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м³. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.

Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати

збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежегасіння, виходячи з місцевих умов.

Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння з розрахунку:

• на 200 м² площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху 
  менша 200 м² - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з 
  піском;
• на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) - один вогнегасник 
  (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - 
  бочка з водою;
• на 200 м² площі перекриття з горючим утеплювачем або горючими 
  покрівлями - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;
• на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два 
  вогнегасники;
• у місці встановлення тепло генераторів, калориферів два вогнегасники та 
  ящик з піском на кожний агрегат.

У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) - мак відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього розділу.

На території  будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюють пожежні щити (стенди) та бочки з водою.

 

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників.

Вибір типу та визначення потрібної кількості  вогнегасників здійснюється згідно з таблицями 7.1 або 7.2 в залежності від їх вогнегасної спроможності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у захищуваному приміщенні або на об'єкті (стандарт 150 №3941-77):

• клас А - пожежі твердих речовин, переважно органічного 
  походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, 
  текстиль, папір);
• клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;
• клас С - пожежі газів.
• клас D - пожежі металів та їх сплавів;
• клас (Е) - додатковий клас, прийнятий для позначення пожеж, 
  пов'язаних з горінням електроустановок.

 

Громадські  будівлі та споруди повинні мати на кожному поверсі не менше двох переносних вогнегасників.

Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасник речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням граничне допустимої концентрації вогнегасної речовини.

Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 м". Необхідність установлення вогнегасників у таких приміщеннях визначають керівники підприємств.

Відстань  від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; ЗО м - для приміщень категорій А.Б>В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорій В,Г; 70 м - для приміщень категорій Д.

За наявності  декількох невеликих приміщень  з однаковим рівнем пожежонебезпеки  кількість необхідних вогнегасників  визначається за таблицями 7.1 або 7.2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

У місцях наявності  великої кількості ЛЗР, ГР та легкогорючих матеріалів (каучук, гума тощо) доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100, ОУ-25, ОУ-80, ОП-100, ОПА-100, ОП-250іт.п.

Приміщення. обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежегасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50%. виходячи з їх розрахункової кількості.