Нормування працы

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»

 

 

 

 

Кафедра економіки

промисловості та

організації виробництва

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему: «Нормування праці на підприємстві»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                        Виконала:

                                                                                              студентка гр. 4-Н-93

                                                                                                        Максименко А.В.

                                                                               Перевірив: 

                                                                                                        д-р техн. наук

                                                                                 Прялін М.А.

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2013

План

 

Вступ

1. Сутність,функції та значення нормування праці

2. Норми і нормативи праці. Класифікація нормативного матеріалу.

3. Принципи нормування праці.

4. Методи нормування праці.

5.Вдосконалення нормування праці в процесі організації праці.

Висновок

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 
   Праця являє собою доцільну діяльність людей, ціллю якої є створення 
матеріальних і духовних благ. Затрати праці на створення цих цінностей 
повинні мати кількісну оцінку, тому, що в масштабі суспільства дістають 
визнання тільки ті з них, що відповідають суспільно необхідному часу, тобто 
часу, необхідному на виготовлення даного виробу при суспільно нормальних 
умовах виробництва при середньому рівні цілісності й інтенсивності праці. 
   Безпосередньо на рівні підприємств суспільно необхідний час виступає як  
необхідний час - робочий час що необхідний для виготовлення одиниці 
продукції в конкретних організаційно-технічних умовах даного підприємства 
робітниками відповідної кваліфікації при нормальній інтенсивності праці. 
   Ці умови на підприємствах різноманітні, тому різняться і необхідні 
затрати часу, рівень яких може бути вище або нижче суспільно необхідних 
затрат. Відповідно будуть різноманітними і фактичні витрати. 
   Нормування праці це визначення її необхідних затрат на виготовлення 
одиниці продукції в конкретних організаційно технічних умовах. Ціллю 
нормування праці є найбільш точне визначення необхідних затрат, а 
відповідно і результатів праці і їх відбиток у нормах праці.

Нормування є складовим  елементом організації праці.

 

Сутність,функції та значення нормування праці

 

Нормування праці  є складовою частиною (функцією) управління виробництвом і включає  визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення одиниці  продукції) окремими робітниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці.

Необхідними визнаються витрати, що відповідають ефективному  для конкретних умов виробництва  використанню трудових та матеріальних ресурсів в умовах дотримання науково  обгрунтованих режимів праці  та відпочинку.

Нормування праці  є невід’ємним елементом оцінки її результатів та нарахування заробітної плати більшості категорій працівників.

Праця- це фізичні і розумові здібності людей, яки використовуються при виробництві товарів, виконанні робіт та наданні послуг.

Процес нормування праці  на підприємстві - це визначення максимально  припустимої кількості часу для  виконання конкретної работи або  операції в умовах конкретного виробництва  або мінімально припустимої кількості  продукції, яка повинна бути вироблена  працівником або бригадою за одиницю  часу. 
    Процес нормування праці - це різновид управлінської діяльності , метою якої є встановлення необхідних витрат та результатів праці ,а також необхідних співвідношень між чисельністю працівників окремих груп та кількістю одиниць обладнання.

Нормування праці виконує  такі функції :

1. Собівартість продукції ,а разом з нею прибуток, рентабільність та інші показники неможливо розрахувати без визначення норм часу (трудомісткості) ,бо в калькуляції собівартості обов’язково є стаття ‘Основна заробітна плата’, а також ‘Додаткова заробітна плата’ , ‘Відрахування на соціальні заходи’.
2. Норми по праці (трудові норми) слугують основою для визначення кількості тих чи інших працівників, а також організаційної структури підприємства.
3. Норми по праці дозволяють визначити потужності окремих різновидів обладнання, виробничих дільниць, цехів та підприємства в цілому, а виробничі потужності є базові для встановлення виробничої програми, тобто плану виробництва.
4. Нормування праці є невід’ємним елементом організації заробітньої плати.

Значення нормування праці полягає в тому, що:

• нормування праці є ефективним засобом раціонального використання трудових, земельних і матеріально-технічних ресурсів та підвищення продуктивності праці;
• норми праці служать основою раціональної організації трудових процесів;
• рівень виконання норм праці є важливим оперативним показником ефективності використання трудових ресурсів та технічних засобів, раціональної організації трудових процесів;
• норми праці використовують для обліку праці окремих категорій працівників і трудових колективів;
• норми праці забезпечують об'єктивність поточного та оперативного планування в частині оплати праці, трудомісткості продукції, використання трудових ресурсів.

 

Норми і нормативи  праці. Класифікація нормативного матеріалу

        

Організовуючи працю, слід визначити, яка її кількість потрібна для  виконання кожної конкретної роботи і якою має бути якість. Норми  праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурси, визначення виробничих потужностей.                  На кожному підприємстві норми праці використовуються у процесі здійснення планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складаються бізнес-плани підприємств, плануються обсяги виробництва цехів і дільниць, розраховується завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів, бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечується рівномірність і ритмічність виробничого процесу.                                                                                                                         

Норми праці на підприємстві можуть використовуватися для визначення трудомісткості окремих видів продукції  і відповідних затрат праці для  виконання виробничої програми. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так  і міри винагороди за працю залежно  від її кількості та якості.

    Норма праці - це науково обґрунтована міра затрат праці на виконання певного обсягу роботи, обслуговування засобів виробництва, виготовлення продукції.

До норм праці відносяться:

-норми виробітку;

-норми часу;

-норми обслуговування;

-норми чисельності працівників;

-норми управління;

-комплексні норми праці;

-сезонні норми виробітку.

Вони встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Норма виробітку - (Н_в) - це науково обґрунтований обсяг роботи або кількість продукції, які необхідно виконати за одиницю робочого часу (за зміну чи робочий день). Залежно від виду виконуваної роботи норми виробітку визначають в гектарах, тоннах, центнерах, штуках. їх в основному використовують при організації механізованих, ручних, транспортних робіт, а також робіт, які виконують стаціонарними машинами і механізмами та окремих робіт.

   Норма часу - (Н_ч) — це науково обґрунтована кількість робочого часу, яку необхідно витратити на виконання одиниці обсягу роботи, обслуговування одиниці засобів виробництва або на виготовлення одиниці продукції. Норму часу визначають у годинах і хвилинах. Норми часу в основному використовують при організації ремонтних, ремонтно-господарських, автотранспортних та будівельних робіт.

   Норма обслуговування - (Н_обс) - не науково обґрунтована кількість засобів виробництва (кількість голів худоби, машин, механізмів, об'єктів), яку необхідно обслужити одному працівнику (або групі працівників) за одиницю робочого часу.

   Норма чисельності працівників - (Н_чис) - це науково обґрунтована кількість виконавців відповідного професійного, кваліфікаційного рівня, яка необхідна для обслуговування певного виробничого об'єкта (складу, ферми, агрегату).

   Норма управління - (Н_уп) - це оптимальна кількість працівників, трудовою діяльністю яких може управляти керівник при відповідних організаційно-технічних умовах, забезпечуючи високий рівень продуктивності праці.

   Комплексні норми праці - (Н_комп) - це норми для взаємопов'язаної групи операцій, що виконується не окремими працівниками, а організованими колективами.

   Сезонна норма виробітку - (Н_с) - це норма виробітку за сезон для одиниці техніки.

   Норми праці  встановлюються на невизначений  строк і діють до моменту  їх перегляду в зв'язку із  зміною умов, на які вони розраховані.  Тому в міру проведення атестації  і раціоналізації Робочих місць,  впровадження нової техніки, технології  та організаційно-технічних заходів,  що забезпечили зростання продуктивності  праці, вони підлягають перегляду.  У той же час досягання високого  рівня виробітку продукції окремими  працівниками чи бригадою із  застосуванням з власної ініціативи  нових прийомів праці і передового  досвіду, удосконалення своїми  силами робочих місць не може  бути підставою для заміни  норм.

   Уведення, заміна та перегляд норм праці здійснюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом. Вони повинні роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за наявності яких мають застосовуватися нові норми.

    Поряд  з нормами, що встановлені на  стабільні за організаційно-технічними  умовами роботи, можуть застосовуватися  тимчасові .та одноразові норми.  Тимчасові норми встановлюються  на період освоєння тих чи  інших робіт за відсутності  затверджених нормативних матеріалів  для нормування праці. Одноразові  норми встановлюються на окремі  роботи, що носять одиничний характер. Це можуть бути планові, аварійні  та інші роботи.

 

Принципи  нормування праці

 

Система нормування праці  повинна розроблятися на основі певних принципів. Найважливішими з них  є:

1. принцип ефективності - полягає в необхідності встановлення норм праці, при яких виробничі результати досягаються з мінімальними сумарними витратами трудових, матеріальних, енергетичних і інформаційних ресурсів;
2. принцип комплексності - виражає необхідність обліку взаємозв'язку технічних, економічних, психологічних, соціальних і правових чинників, що впливають на норми праці;
3. принцип системності- означає, що норми праці повинні відповідати кінцевим результатам виробництва і враховувати залежності між витратами ресурсів на усіх етапах виробничого процесу;
4. принцип об'єктивності- припускає створення для усіх співробітників підприємства рівних можливостей для виконання норм; зокрема, це означає необхідність нормування праці з урахуванням групової диференціації співробітників по статі і віку, що особливо важливо при нормуванні праці учнів, молодих співробітників і осіб передпенсійного віку;
5. принцип конкретності- полягає в тому, що норми праці повинні відповідати параметрам продукції, що виготовляється, предметів і засобів праці, його умовам, типу виробництва і іншим об'єктивним характеристикам, що впливають при цій точності розрахунків на величину необхідних витрат праці і інших ресурсів;
6. принцип динамічності- виходить з принципу конкретності і виражає об'єктивну необхідність зміни норм праці при істотному для цієї точності розрахунків зміні виробничих умов;
7. принцип легітимності - виражає необхідність суворого дотримання законів і інших правових актів при нормуванні праці;
8. принцип позитивного відношення працівників до підприємства- означає необхідність створення такої системи нормування праці, при якій забезпечується загальне позитивне відношення працюючих до виконуваних функцій, соціального середовища і підприємства в цілому. Цей принцип можна назвати також принципом задоволеності працею.

Ці принципи в сукупності визначають початкові положення  організації нормування праці на підприємстві.

Нормування праці забезпечує також підвищення ефективності виробничих і трудових процесів. Методи вивчення витрат робочого часу, вживані в  нормуванні, дозволяють виявляти недоліки в організації виробництва і  використанні резервів, з тим щоб  надалі розробити заходи по оптимізації  використання робочого часу і раціоналізації виконання трудових операцій.