Державний бюджет як головний фінансовий план країни

Загальний обсяг видатків державного бюджету 2012 року з урахуванням внесених змін складає 391,8 млрд.грн., що на 49,1 млрд.грн. більше 2011 року.

Це забезпечить зростання  мінімальної заробітної плати на 14 %, посадового окладу працівникам  І тарифного розряду на 25,6 %.

Нові розміри мінімальної  заробітної плати:

• з 1 січня – 1073 грн.
• з 1 квітня – 1094 грн.
• з 1 липня – 1102 грн.
• з 1 жовтня – 1118 грн.
• з 1 грудня – 1134 грн.

Посадові оклади працівників  І тарифного розряду єдиної тарифної сітки:

• з 1 січня – 773 грн.
• з 1 квітня – 794 грн.
• з 1 липня – 802 грн.
• з 1 вересня – 807 грн.
• з 1 жовтня – 823 грн.
• з 1 грудня – 839 грн.

Крім того:

- Встановлено надбавки  в розмірі 20 % посадового окладу  педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних  навчальних закладів, вищих навчальних  закладів І – ІІ рівня акредитації  та інших установ і закладів  незалежно від їх підпорядкування.

- Запроваджено виплату  допомоги на оздоровлення медичним  і фармацевтичним працівникам  державних та комунальних закладів  у розмірі посадового окладу  під час надання основної щорічної  відпустки.

- Встановлено випускникам  вищих навчальних закладів медичного  профілю, які їдуть працювати  в сільську місцевість одноразову  адресну допомогу в п’ятикратному  розмірі мінімальної заробітної  плати.

- В сфері культури встановлено  виплату працівникам бібліотек  і клубних закладів допомоги  на оздоровлення в розмірі  посадового окладу та матеріальної  допомоги для вирішення соціально-побутових  питань в розмірі посадового  окладу, виплату працівникам комунальних  бібліотек надбавки за особливі  умови роботи в розмірі 50 % посадового  окладу.

Закон України  «Про Державний бюджет України на 2012 рік»  (№4282-VI від 22.12.2011 р.) в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин якісно не відрізняється від Держбюджету на 2011 рік, але містить деякі позитивні новації. Так вперше передбачено: 

• субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах для усіх місцевих бюджетів, з якими державний бюджет має прямі міжбюджетні відносини, у обсязі майже 2,4 млрд. грн. Затверджено механізм її перерахування в автоматичному режимі;
• субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для реалізації заходів державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру в сумі 1,8 млрд. грн.;
• запровадження екологічного коефіцієнту, що сприятиме підвищенню якості надання послуг населенню з урахуванням екологічних особливостей (0,4 млрд. грн.);
• кошти для придбання медичного автотранспорту та обладнання – 0,8 млрд. грн.;
• кошти для придбання медикаментів для забезпечення швидкої медичної допомоги – 0,3 млрд. грн.;
• кошти для придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва – 0,2 млрд. грн.;
• видатки на виконання частини 2 статті 29 Закону України «Про культуру» для забезпечення переведення працівників культури на повні тарифні ставки (0,2 млрд. грн.).

  До  негативів Держбюджету на 2012 рік слід віднести:

• значний  дефіцит фінансових ресурсів на виконання делегованих державою повноважень;
• показники доходів місцевих бюджетів завищені (спеціальний фонд та ІІ кошик), що робить нереальним виконання більшості місцевих бюджетів. Зокрема:
• заплановані надходження по земельному податку (11,8 млрд. грн.) та податку на прибуток підприємств комунальної власності (0,7 млрд. грн.) є нереалістичними;
• відсутня законодавча база, що регулює порядок продажу землі (2,078 млрд. грн.);
• відсутнє майно, яке можна продати (0,921 млрд. грн.);
• на 90 млн. грн. зменшуються надходження від податку на нерухоме майно, оскільки він проваджується не з 01.01.2012 р., а з 01.07.2012 р.;
• надходження від єдиного податку зменшаться на 0,6 млрд. грн., у зв’язку зі зменшенням майже втричі кількості малих підприємців;
• не визначено фінансові нормативи бюджетної забезпеченості окремо по кожній галузі бюджетної сфери та в розрізі кожної групи адміністративно-територіальних одиниць;
• загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, було визначено без врахування державних соціальних стандартів і нормативів (фактично відповідне доручення Президента щодо розробки та затвердження соціальних стандартів та нормативів не виконано);
• дефіцит ресурсів на фінансування сфери житлово-комунального господарства складає 11 млрд. грн.;
• не передбачено субвенцію місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади. За розрахунками експертів, місцевим бюджетам необхідно мінімум 7 млрд. грн. щоб уникнути колапсу комунальної теплоенергетики;
• не в повній мірі передбачено фінансування соціальних пільг наданих державою, зокрема щодо пільгового проїзду (обсяг субвенції на рівні 2 млрд. грн., хоча потреба складає більше 3 млрд. грн.);
• централізовано видатки на соціально-економічний розвиток окремих територій. Обсяг прямих субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій становить всього 2,7 млрд. грн., що на 1,5 млрд. грн. менше за відповідний показник 2011 року. В свою чергу, 1,2 млрд. грн. пропонується спрямовувати через Державний фонд регіонального розвитку;
• не передбачено фінансування Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки (Постанова КМУ від 29.11.2010 р. №1090);

Висновки до другого розділу

Державний бюджет є одною  із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину  національного доходу, перерозподіленого  фінансовими методами. У цій ланці  зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному  й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає  їм необхідну допомогу у формі  бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне  функціонування інших ланок фінансової системи.

Як один із найважливіших  інститутів економічного суверенітету держави державний бюджет:

• забезпечує акумулювання коштів (головним чином через податкові і неподаткові надходження), необхідних для фінансування потреб держави та проведення державної внутрішньої і зовнішньої політики;
• є невід'ємним атрибутом ринкових відносин і водночас важливим інструментом реалізації державної політики;
• виступає важелем активного впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету  України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки  правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Враховуючи комплекс макроекономічних проблем та загроз, які супроводжують процес позичкового фінансування державних видатків, економічна стратегія держави має бути спрямована на пошук альтернативних джерел поповнення доходної частини бюджету. В якості такої альтернативи можуть виступити золотовалютні резерви. Проте, зважаючи на специфічне призначення золотовалютних резервів, їх безпосереднє спрямування на фінансування бюджетних програм, безперечно, є недоцільним. Між тим, вони можуть бути використані, по-перше, як гарантійний фонд для залучення інвестиційних кредитів, по-друге, як фонд для довгострокового рефінансування банківської системи;

Розрахунок доходів повинен спиратися на весь спектр макроекономічних показників з урахуванням особливостей структури податкових і неподаткових надходжень. Обсяг бюджету залежить також від конкретних умов фінансування його дефіциту. Крім того, необхідно враховувати, що прогнозування та оцінка ВВП здійснюється за принципом «нарахування», а доходів «за надходженням».

Висновки

• Фінансова система — це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і установ, за допомогою яких  держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди. Фінансова система виникла разом з появою держави і нерозривно зв'язана з її функціонуванням. За допомогою даної системи держава нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою і підприємствами та організаціями, державою і населенням, між підприємствами і всередині них.
• Державний бюджет – це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан  у державі. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. Саме в цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки. Бюджетна система та реалізація ефективної політики у сфері державних фінансів займають достатньо важливе місце у процесі регулювання економічного розвитку держави.
• Головне призначення бюджету - регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики.
• Загальновизнано, що державний бюджет виконує чотири основних функції: фіскальну, регулюючу, стратегічну структурну та стимулюючу.
• На державний бюджет покладаються функції оборони, управління народним господарством, зовнішні зв’язки держави, охорона кордонів, грошовий обіг та ін. Зростає роль центрального бюджету в розвитку освіти, охорони навколишнього середовища, соціального забезпечення, перерозподілі національного доходу тощо. На місцеві бюджети покладаються функції розвитку комунального господарства, будівництва певних об’єктів економічної та <span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman'