Що повинен знати і вміти фінансист XXI століття

Міністерство освіти і науки України

 

 

 

Харківський національний економічний університет

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

Ессе

 

з дисципліни університетської освіти

 

на тему «Що повинен знати і вміти фінансист XXI століття»

 

 

 

 

Виконав студент 104 спеціальності

1 курсу 4 групи

 

 

 

 

 

 

 

Керівник кандидат економ. наук, викладач

Литовченко Єлена Юріївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків, 2010

Що  повинен знати і вміти фінансист  XXI століття

Фінансистами раніше називали людей, які володіли великими коштами і самі були дуже багаті. Сьогодні зміст цього слова дещо інший: фінансист - людина, яка керує великими грошовими операціями. Сфера його діяльності - ринок, інвестиції, нерухомість. Обов'язок фінансиста - вдало і вигідно вкласти кошти, щоб вони повернулися з прибутком, оцінити ризики, знайти оптимальне співвідношення доходу і передбачуваних ризиків.

Фінанси відіграють надзвичайно  важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких належить фінансам. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На тлі фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхідність донесення фінансових знань усім і кожному. Саме тому попит цієї професії для суспільства досить великий.

Економіка вчить нас, що треба шукати найкращого розміщення наявних ресурсів. Отже, на фінансистах лежить відповідальність за пошуки найкращих і найдешевших джерел фінансування і вкладання коштів у найефективніші активи. Для цього вони намагаються знайти й використати такий наявний капітал, що принесе найвищу віддачу за найменшого ризику. Грамотний фінансист уникає надмірного ризику для досягнення високих прибутків.

Фінансисти краще працюють, коли знають, як ефективніше реагувати  на зміни попиту, пропозицій і цін (мікрофактори), а також на зміни більш загальних економічних показників (макрофактори). Хто опанував їх, здобуває потужний інструмент ефективного фінансового планування.

Перш ніж фінансисти вирішують  вкладати гроші, вони ретельно вивчають, як впливають зміни у попиті, пропозиції і цінах на діяльність фірми.

Якщо ціни на ринку можна більш-менш точно передбачити, то ще слід визначити, на якому обладнанні виробляти товари, щоб досягти найнижчої собівартості. Очевидно, слід бути неабияк кмітливим, аби визначити, яке саме обладнання буде ефективним і як скоро воно застаріє. Вибір обладнання завжди пов’язаний з ризиком. За ризикованого рішення слід враховувати, що на ринку те чи інше обладнання скоро може стати зовсім зайвим. Ці важливі моменти мікроекономіки також має передбачати фінансист.

Більшість споживачів знає, що можна зробити вигідну покупку, коли попит на товар падає. У цьому разі своєчасність може добре прислужитися. Наприклад, ціна на різдвяні вітальні картки після свята падає вдвічі.

Так і кмітливий фінансист інстинктивно знає, коли вчасно зреагувати на зміну попиту, пропозиції і цін. Закупівля сировини за низькими цінами зменшує витрати на виробництво та підвищує конкурентноздатність товарів. І навпаки, якщо гроші вже вкладено, а попит не зростає, як передбачалось, то можуть несвоєчасно зрости виробничі потужності фірми, марно накопичуватимуться запаси товарів та сировини, не повністю використовуватимуться виробничі потужності. Те, як фінансисти враховують у своїй роботі мінливі мікроекономічні фактори, цілком відбивається на підвищенні або зниженні цін на акції компанії.

Таку ж вагу мають і вчасно враховані макроекономічні фактори. Досвідчені фінансисти знають, як під час підйому загальної ділової активності скористатися можливістю, щоб одержати прибутки з помірним ризиком. Отже, фінансисти повинні не лише точно передбачати стан ділової активності в економіці, а й приймати помірковані рішення з урахуванням очікуваних змін макро- та мікроекономічних факторів.

Фінансисти мають бути певні, що їхні рішення вкладати чи не вкладати гроші, залучати чи не залучати капітал  будуть виправдані. Для цього слід передбачати зміни процентних ставок, ціни акцій, загальний рівень ділової активності, рівень інфляції, стан фінансових ринків і навіть курси конвекртовуваних валют. Несвоєчасне реагування на вище згадане може спричинитись до перевитрат на залучення капіталу на фінансових ринках. Якщо керівники корпорації не розпізнають момент найвищої ділової активності в економіці, вони можуть залишитися з непотрібними запасами товарів та сировини. Рішення про вкладення капіталу та розширення виробництва у період піку загальної ділової активності може призвести до надмірного накопичення запасів продукції, якщо попит зменшиться. Вчасно передбачивши рівень інфляції, фінансисти можуть за низьку ціну закуповувати сировину, накопичувати запаси і вкладати гроші в обладнання на дуже вигідних умовах.

Своєчасне врахування цих факторів підвищує стабільність бізнесу та зменшує  непевність у прибутках.

Фінансисти мають певні  зобов’язання перед тими, хто доручив  їм керувати фірмою. У них має  бути чітке відчуття етичної норми, і вони повинні уникати нечесної особистої наживи. Фінансисти не повинні втягуватися в те, що може зашкодити престижу фірми, натомість їм слід якомога більше опікуватися громадськими справами, аби показати, що вони розуміють значення громади, тих, хто купує товари фірми або користується її послугами. Фінансисти повинні подбати, щоб виробництво відповідало стандартам захисту зовнішнього середовища та законодавчим вимогам, а також гарантувало здоров’я та безпеку громаді і робітникам, які працюють у фірмі.

Якщо ж фінансисти працюють відірвано від світу  і дбають лише про грошову вигоду, вони можуть прогледіти інші, не менш важливі  моменти, що підтримують високий громадський престиж їхньої фірми. Витрачаючи гроші на покращення умов праці своїх робітників та на громаду в цілому, фінансисти залучають нових замовників та надійних акційників. Очевидно, що витрати на соціальні програми залежать від фінансових можливостей фірми інвестувати у такі неприбуткові заходи. Проте підтримка соціально необхідних програм, скажімо, забезпечення роботою представників національних меншин, піклування про безпеку праці та відмова вкладати гроші в деякі специфічні прибуткові заходи, коли вони не відповідають демократичним принципам, - все це має бути враховано при прийнятті фінансових рішень. Між підтримкою суспільно важливих програм та необхідністю мати прибутки конфлікту немає. Питання в тому, щоб завжди дбати про потреби суспільства, якщо хочеш досягти максимальної вигоди для фірми.

Виходячи з обов'язків, які покладені на фінансиста, пред'являються високі вимоги до нього. Він зобов'язаний володіти хорошим теоретичним багажем, для того, щоб розбиратися в законах економіки та правила розвитку суспільства як такого, вміти розбирати статистичні дані і давати їм правильну інтерпретацію, вміти думати не просто у відповідність із законами логіки, а й володіти даром екстраполяції - розповсюдження рішень з даних на наступний розвиток ситуації, але вже з урахуванням дії різних часових і постійних факторів. Щоб пересилює ці завдання, фінансист повинен чудово володіти математичним апаратом. Недарма на всіх економічних факультетах відводиться дуже велике місце для вивчення математики.

Інформаційні технології, які увійшли в наше життя, не змогли не накласти свого сліду на роботу експертів фінансового напрямку. Особливі комп'ютерні програми, істотно полегшують роботу фінансиста, однак з іншого боку - вимагають збільшеної комп'ютерної грамотності. Тому дослідження інформатики як бази, потрібної для освоєння різноманітних прикладних програм, теж є обов'язковою складовою деталлю освіти для майбутнього фінансиста.

Проте це не все. Міцних, проте, дуже обмежених знань мало, щоб зробити насправді хорошу кар'єру в економіці. Необхідна ще й багата суспільна культура, яку зможе дати гуманітарну освіту. Соціологія, філософія, політологія - це науки, володіння якими дає можливість фінансисту не втрачати широту мислення, вміти бачити ліс за деревами, інакше кажучи, записувати конкретні події економічного життя в обширний соціальний контекст і давати їм вірну оцінку. Особливого згадування коштує така сфера гуманітарного знання, як право. Оскільки фінансисту доводиться працювати не в абстрактно-абстрактній середовищі, а в дійсних умовах господарського життя, яка підпорядкована суворим правовим нормам, а також юридичним законам. Докладно вивчаючи право, студенти на економічних факультетах не тільки лише розширюють свій індивідуальний світогляд - вони закладають базу своєму майбутньому професійному справі.

Фінансисту необхідна  також англійська мова. У найкращих українських економічних вузах даному предмету приділяється не менше уваги, ніж економічним дисциплінам та математиці. Наївно вважати, що англійська мова стане в нагоді у роботі лише тим, хто потрапить на роботу в закордонну фірму або на об'єднане підприємство. Грамотні фінансисти, де б вони не працювали, зобов'язані знайомитися з особливою літературою, а вона переважно з'являється на англійській мові. Та й сама система термінів економічної науки багато в чому створена англійською, так що у виграшному становищі тут виявляється той, для кого дана мова давним-давно перестала бути секретом за сімома печатками. Знання ще однієї іноземної мови, в основному французької чи німецької, також вітається.

Головна риса будь-якого фінансиста - це здатність логічно мислити, якої часом дають назву - математичний склад розуму.

Більше шансів досягти  успіху в якості фінансиста володіють люди з високою організованістю, які уважні до дрібниць, а також є прихильниками порядку і акуратності.

Велику роль має і  загальна експансивна стійкість. Фінансисту потрібно вирішувати «рівняння» з декількома невідомими і брати на себе всю відповідальність за можливий ризик. Вміння зберегти «холодну голову», не піддатися миттєвим настроям, жорсткий самоконтроль – важливі якості для нього.

Фінанси – надзвичайно  захоплююча і дуже прибуткова сфера  діяльності. Вони приваблюють тим, що менеджерам надається право і відповідальність планувати розвиток фірми на перспективу, а це значною мірою впливає на інтереси громади того району, де розташована фірма. Рішення, які обирає фінансист, врешті поєднують теоретичні, технічні та інші аспекти, що відображають проблеми суспільства.

 

 

 

Список використаної літератури:

• Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К.: Атіка, 2002.
• Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. – К.: НІОС, 2002.
• Кудряшов В.П. Фінанси. – Херсон: Олді –плюс, 2002.
• http://www.univer.ws/index.php/copirait/studentslive/196-ikonomist.html
• http://rabota.ua/Info/Jobsearcher/post/2010/01/23/finansist_professiya_na_vse_vremena.aspx