Податкові пільги та їх роль у системі фінансового регулювання

Останньою з наведених  класифікаційних ознак є зв’язок  пільги з іншими елементами податку. З цього погляду, можна виділити такі групи податкових пільг:

- звільнення від оподаткування  окремих категорій платників  податків являє собою пільгу, яка надається за елементом «суб’єкт оподаткування». Сфера застосування цих пільг досить широка. Так, окремі категорії юридичних і фізичних осіб не є платниками плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо.

Різновидом пільг цієї групи є «податкові канікули», тобто  звільнення певних груп платників від  оподаткування на певний період. Призначення  цієї пільги – надання податкової підтримки окремим секторам економіки  або галузям, а також стимулювання інвестицій. В історії українського оподаткування «податкові канікули» застосовувалися для підприємств з іноземними інвестиціями, для новостворених підприємств (з податку на дохід), для сільгосптоваровиробників (з фіксованого сільськогосподарського податку), для суб’єктів спеціальних економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР) – з податку на прибуток та плати за землю;

- зменшення об’єкта  оподаткування являє собою групу  пільг, яка допускає виключення  з об’єкта оподаткування окремих  його елементів, які не враховуються при подальшому обчисленні податкових зобов’язань. Як приклад таких пільг можна навести перелік операцій, звільнених від ПДВ [19]. До цієї групи може бути віднесено також звільнення від оподаткування прибутку, отриманого підприємствами й організаціями громадських організацій інвалідів (при дотриманні встановлених обмежень з видів діяльності, питомій вазі інвалідів в чисельності працюючих та в сумі загальних витрат на оплату праці);

- зменшення бази оподаткування.  На відміну від попередньої групи податкових пільг, зменшення бази оподаткування не пов’язане з будь-якими конкретними елементами об’єкта (певними видами доходів – для податку на прибуток і податку з доходів фізичних осіб, окремими видами операцій – для ПДВ і т. ін.). Мова йде про вирахування з бази оподаткування визначених законодавством сум. Різновидами таких пільг також є:

• встановлення неоподатковуваного мінімуму бази оподаткування;
• встановлення неоподатковуваного максимуму бази оподаткування (в Україні неоподатковуваний максимум встановлено тільки стосовно внесків на загальнодержавне соціальне, в тому числі пенсійне, страхування);
• виключення з бази оподаткування визначених законодавством сум (наприклад, зменшення загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб на суму податкової соціальної пільги);
• зменшення бази оподаткування шляхом виключення з неї суми фактично понесених платником витрат певного виду. В оподаткуванні прибутку до таких пільг можуть бути віднесені передбачені законодавством варіанти включення витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю платника, до складу валових витрат. У податку з доходів фізичних осіб до розглянутої підгрупи можуть бути віднесені пільги у вигляді податкового кредиту, суть якого полягає саме в зменшенні розміру загального оподатковуваного доходу на суму фактично понесених платником витрат на визначені цілі. Проте, слід зазначити, що використання самого терміна «податковий кредит» у такому випадку явно не відповідає економічній суті цієї податкової пільги;

- зменшення податкових  ставок. У світовій практиці така пільга має місце досить часто, причому переважним варіантом є застосування в установлених випадках ставки, зменшеної на 50%. Її поширеність пов’язана з «прозорістю» застосування такої пільги та простотою її адміністрування.

- застосування спеціальних методів податкового обліку. Надана платникові можливість зміни методу податкового обліку в загальному може розглядатися як пільга, оскільки вона сприймається як виняток із загального правила. Прикладом може бути таке: право платника ПДВ (при виконанні вимоги щодо не перевищення граничного обсягу оподатковуваних операцій суми у 300 тис. грн. за останніх 12 календарних місяців) за власним бажанням обирати касовий метод ведення податкового обліку. Якщо більша частина операцій поставки здійснюється таким платником на умовах наступної оплати (що є звичайним за наявності конкурентного середовища), застосування касового методу відстрочує частину податкових зобов’язань до моменту їхньої оплати, що дозволяє не допустити передчасного відволікання оборотних коштів;

- збільшення податкового  (звітного) періоду. Однією з серйозних  проблем українського оподаткування,  з погляду платників, є скорочена  (порівняно з іншими країнами) тривалість базових податкових  періодів з основних податків  та зборів. Для платника податків скорочені податкові періоди означають, по-перше, – необхідність постійного резервування коштів для здійснення поточних податкових платежів, по-друге, – додаткові витрати (і коштів, і часу), пов’язані з необхідністю більш частого складання та подання податкової звітності. Тому дозвіл використовувати більш тривалий, ніж базовий, податковий період, являє собою податкову пільгу. Прикладом пільг цієї групи може служити збільшена тривалість податкового періоду з податку на прибуток (календарний рік) для суб’єктів космічної діяльності. За податком на додану вартість до таких пільг може бути віднесена можливість вибору платником (за певних умов) квартальної тривалості податкового періоду;

- зменшення суми податку,  яка підлягає сплаті. Ця група  пільг пов’язана з порядком визначення суми податку, яка перераховується в бюджет. Пільги такого роду поділяються на дві підгрупи. [43,c.28]

Перша з них – виключення з обчисленої суми податку якої-небудь її частини. Прикладом такої пільги є надання деяким групам платників податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів звільнення від сплати 50% суми податку. В такому разі мова йде про половину суми нарахованого податку, хоча в інших випадках може бути встановлена інша величина (наприклад, 35, 30% і т. д.) і пов’язана вона може бути не з конкретною групою платників, а з виконанням певних умов, встановлених державою.

До другої підгрупи може бути віднесене зменшення суми податку, яка підлягає сплаті, на величину понесених  платником цільових витрат. Такі пільги отримали назву «податкового кредиту» (за аналогією з податковим кредитом з ПДВ, хоча останній являє собою не пільгу, а елемент законодавчо визначеного порядку оподаткування). Порівняно зі зменшенням об’єкта або бази оподаткування, податковий кредит більш сприятливий для платника, оскільки його витрати зменшуються на повну суму наданого звільнення.

У світовій практиці надання  податкових пільг застосовуються два  види податкового кредиту – простий  податковий кредит, який припускає зменшення суми податку на повну суму понесених цільових витрат або її частину, а також прирістний податковий кредит, суть якого полягає у зменшенні суми податку на суму приросту відповідних витрат у звітному періоді порівняно з встановленою базою (наприклад, фактичні витрати минулого періоду або середньогалузеві витрати). Простий податковий кредит стимулює будь-які витрати, які здійснюються підприємством в обраному напрямі, а прирістний кредит – тільки збільшення цих витрат. Тому закордоном часто обидва види податкового кредиту використовуються одночасно;

- відстрочення та розстрочення  сплати податкових зобов’язань.  Загалом відстрочення та розстрочення  сплати податку є не пільгою,  а механізмом податкового адміністрування,  практика застосування якого  в Україні заснована на необхідності фінансової підтримки (а не стимулювання) суб’єкта господарювання. Водночас, відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань може розглядатися і як пільга, в тому випадку, якщо вона є винятком із загальних правил. Так, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» [6, п. 1.11.4] передбачене надання спеціальної податкової пільги, яка має назву «інвестиційний податковий кредит». Під ним розуміється відстрочення сплати податку на прибуток, надане суб’єктові підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що його буде отримано в результаті реалізації інноваційних програм.

Отож, в податковій системі  України чітко сформовані принципи пільгового оподаткування та застосування санкцій за порушення податкового  законодавства. Основою таких принципів  служить нормативно-законодавча  база в сфері податків.

Розділ 2. Система податкових пільг  згідно законодавства України

2.1. Пільги при оподаткуванні  прибутку

Закон України "Про  оподаткування прибутку підприємств" не визначає прямих пільг для платників  податку, передбачено ряд особливостей при оподаткуванні підприємств та організацій.

Ці особливості полягають  у тому, що:

• не підлягають оподаткуванню виграші у державній грошовій лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду в розмірах не менш як 50 відсотків від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні після виплат призового фонду;
• випуск і проведення лотереї, які відповідають зазначеним вимогам, підлягають реєстрації в Міністерстві фінансів України, яке встановлює вимоги щодо порядку фінансового контролю над діяльністю агента з проведення лотереї [6, 34].

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій. Неприбутковими організаціями є:

а) органи державної влади  України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди та благодійні організації, створені в  порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки;

г) інші, ніж визначені  в абзаці "б" цього підпункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами  відповідних законів;

д) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

е) релігійні організації, зареєстровані в порядку, передбаченому законом.

Доходи неприбуткових  організацій становлять:

• кошти або майно, які надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертвування;
• пасивні доходи;
• кошти або майно, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

З метою оподаткування  центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій. У разі ліквідації неприбуткової  організації її активи мають бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Звільняється від оподаткування  прибуток підприємств, заснованих всеукраїнськими  громадськими організаціями інвалідів, і майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу. Протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, котрі мають там основне місце роботи, в цих організаціях має становити не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів – не менш як 25 відсотків від суми витрат на оплату праці, що належать до складу валових витрат.

Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на які поширюється ця пільга, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Також звільняється від  оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних  продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення  роздрібних цін таких продуктів.

Перелік спеціальних  продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Оподатковується в розмірі 50 відсотків від діючої ставки прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого під час реєстрації в  інноваційних центрах, створених відповідно до закону. Ці пільги діють перші три роки після державної реєстрації продукції як інноваційної.

Не включаються до валових доходів при оподаткуванні  прибутку кошти, отримані Державною  адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій та їхніх структурних підрозділів, які перебувають у функціональному підпорядкуванні Укрзалізниці і залізниць. Ці кошти перераховуються ними за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні таких підприємств за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків, зборів (обов'язкових платежів), строк погашення яких настав.

До 1 липня 1997 року прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих до 1 січня 1995 року, не оподатковувався протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції.

Такі пільги поширювалися на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужувалася протягом пільгового періоду.

З 1 липня 1997 року оподаткування  прибутку спільного підприємства з  іноземними інвестиціями здійснюється в загальновстановленому порядку, оскільки в новій редакції Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 p. окремі пільги підприємствам з іноземними інвестиціями не передбачено [6, 36].

При оподаткуванні нерезидентів не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами як проценти або дохід (дисконт) на державні цінні  папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, чи проценти, сплачені нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.

Суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6 відсотків  до джерел виплати цих доходів  за рахунок таких виплат, а суми доходів нерезидентів, отримані (нараховані) як страхові внески, страхові платежі або страхові премії від перестрахування ризиків, у тому числі страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 відсотків у джерела виплати їх за рахунок таких виплат.