Аналіз розміщення і структури капіталу підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2013 в 23:10, курсовая работа

Описание работы

Капітал є частиною фінансових ресурсів, що використовується підприємством в обороті та дає доходи від цього обороту, тобто це виробнича частина фінансових ресурсів, яка змінює свою форму та забезпечує своє збільшення. Рух коштів, його швидкість і масштаби визначають ефективність фінансової системи. З руху коштів розпочинається і рухом коштів закінчується кругообіг засобів господарюючого суб‘єкта, оборотом всього капіталу підприємства. Таким чином, фінансовий капітал менший або дорівнює фінансовим ресурсам.

Файлы: 1 файл

КУРСАЧЧ.doc

— 267.00 Кб (Скачать файл)

Сумнівний борг - це поточна  дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівні борги завищують  реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити  можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.

Величину цих витрат можливо визначити на основі аналізу  даних підприємства за попередні  роки про фактичні втрати від неповернення дебіторської заборгованості. З іншого боку, сума дебіторської заборгованості не є реальною, доки вона не скоригована на величину сумнівних боргів.

До іншої дебіторської заборгованості відноситься видача довгострокових позик працівникам підприємства та інші види розрахунків.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом  одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг і оцінюється за первісною вартістю. У випадку відстрочення платежу з виникненням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів, що підлягають отриманню за товари, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) в період її нарахування.

 

 Аналіз  та оцінка дебіторської заборгованості  на підприємстві

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. Джерело аналізу - баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками).

У найзагальнішому вигляді  зміни в обсязі дебіторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу.

Особливу увагу в  процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська  заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів. (рис 2.1)

Слід наголосити, що детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських  рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів  по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості. З метою аналізу  розрахунків з покупцями і замовниками складається аналітична таблиця, форма якої може бути наступною.

 

Покупець

(замовник)

Дата утворення

Заборгованістьнна початок  періоду, тис.грн

Відвантажено

Сплачено

Заборгованість на кінець періоду

 

Дата

 

Сума, тис.грн

 

У т.ч. ПДВ, тис.грн

 

Дата

 

Сума, тис.грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

                 

Рис 2.1 Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

За даними цієї аналітичної  таблиці визначається:

1) Загальна сума дебіторської  заборгованості (підсумок гр.3 + гр.5 – гр.8 = гр.9).

2) Аналізується заборгованість  у розрізі окремих покупців, замовників  і дат виникнення заборгованості, строк утворення якої більше  року. Така заборгованість за  наявності виправдовувальних документів  може бути віднесена до позареалізаційних втрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, або по інших боргах, нереальних до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії, створює резерв по сумнівних боргах.

За даними відомості  обліку з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості по строках виникнення.(рис2.2)

Статті дебіторської заборгованості

Усього на кінець звітного періоду, грн

У тому числі за часом  виникнення

до одного місяця, грн

від одного до трьох місяців, грн

від трьох до шести  місяців, грн

від шести місяців  до одного року, грн 

понад один рік, грн

1

2

3

4

5

6

7

             

Рис 2.2 Аналіз стану дебіторської заборгованості.

Регулярне ведення такої  відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів  для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (форма 1, форма 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

До цих показників належать:

1. Оборотність дебіторської  заборгованості:

                                                   Од = В : Д,  (2.1)

де 

Од - оборотність дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції;

Д - середня дебіторська  заборгованість.

 

2. Період погашення  дебіторської заборгованості:

                                             Пд =360 днів : Од,                                         (2.2)

де

Пд - період погашення  дебіторської заборгованості;

Од - оборотність дебіторської заборгованості.

3. Частка дебіторської  заборгованості в загальному  обсязі поточних активів: 

                                              Да = (Дз : Па)*100,  (2.3)

Де Да - частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

Дз - дебіторська заборгованість;

Па - поточні активи (2+3 розділ активу балансу).

4. Відношення середньої  величини дебіторської заборгованості  до виручки від реалізації  визначається за формулою:

                                                     Дз = Д : В,     (2.4)

де

Д - середня величина дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації продукції.

5. Частка сумнівної  дебіторської заборгованості в  загальному обсязі заборгованості, %.

Показник сумнівної  дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу (рядок 162 ф. 1).

Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період порівнюють з даними за минулий рік (або інший  звітний період), визначають зміни  і вивчають причини цих змін, їхню якісну характеристику. Деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості, або відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року чи іншого виробничого періоду.

Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості.

Значне перевищення  дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.

Розглядаючи питання  аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями й замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами, - методом надання знижок за дострокової оплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови швидкої оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити більшу суму в результаті інфляції.

Оцінка дебіторської заборгованості повинна виходити з  визначення дебіторської заборгованості як частини майна боржника. Дебіторська  заборгованість є майном особливого роду. В результаті продажу дебіторської заборгованості продавець передає покупцю права вимоги для:

- своєчасного погашення дебіторської заборгованості покупця, що виникла по іншій операції, а також запобігання збитків;

- отримання від організації-дебітора вигідних покупцю товарів (послуг);

- встановлення контролю над організацією-дебітором ;

- інших випадків.

При оцінці потрібно враховувати, що покупець з придбанням дебіторської заборгованості, одержує право вимоги пені, штрафу і неустойки, передбачені  договором між боржником і дебітором. У зв'язку з цим, основним методом оцінки є доходний, а витратний метод і метод порівняльних продажів є допоміжними.

Для оцінки дебіторської заборгованості на підприємстві застосовується декілька видів оцінок:

1. Дисконтована вартість майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості.

Оцінка  за дисконтованою вартістю майбутніх  платежів застосовується орендодавцями  для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

У міжнародній  практиці широко застосовується така оцінка. Що стосується українського бухгалтерського обліку, то до прийняття П(С)БО 14 "Оренда" застосування цієї оцінки неможливе.

2. Чиста  реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. За чистою реалізаційною вартістю поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу.

Оцінка  за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або  товари, виконуючи роботи або надаючи  послуги, не завжди отримує оплату від  покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (продукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необґрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обачності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги  в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

3. Первісна  вартість.

Оцінка  за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і  поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

Информация о работе Аналіз розміщення і структури капіталу підприємства