Аналіз фінансової стійкості підприємства, субєкта ЗЕД

Для розрахунку ЧГП виділяють три його складових:

1. Результат виробничо-господарської діяльності. Для розрахунку цього потоку необхідно зробити наступні операції: Скорегувати чистий прибуток на видатки, що не потребують виплат грошових коштів. Виключити вплив прибутку й збитків, отриманих від неосновної діяльності. Скорегувати статті оборотних засобів по методу нарахування, тобто відняти із чистого прибутку збільшення грошових коштів або додати зменшення, якщо таке мало місце.

Скорегувати величину чистого прибутку на повернення або надходження грошових коштів по кредиторській заборгованості.

2. Інвестиційна діяльність включає зміни у необоротних активах, а саме: купівля - продаж цінних паперів, будинків і споруд, торговельних марок, прав власності, надання довгострокових позик.
3. Фінансова діяльність – включає зміни в довгострокових зобов'язаннях компанії і її власному капіталі. Сюди входить: одержання або погашення довгострокових зобов'язань і кредитів, купівля - продаж власних акцій, емісія облігацій, виплата дивідендів. Для українських підприємств у цю групу будуть включатися й короткострокові банківські кредити. 

 

 

Таблиця 2.17 – Аналіз грошових потоків

Назва показника	Умовні позначки		Джерело інформації і формула для розрахунку	Величина за 2009 рік	Величина за 2010 рік
1	2		3	4	5
1. Виробничо-господарська діяльність
чистий прибуток		Чп	Чп= р. 220 (ф№2)	0	0
а) зміна амортизації		А	А= р. 032 на кін. періоду мінус р. 032 на поч. періоду (ф№1)	1331	1941
б) зміна дебіторської заборгованості		Дз	Дз=сума р. 150...210 на кін. періоду мінус сума р. 150...210 на поч. періоду (ф№1)	-47	94
в) зміна виробничих запасів		А2	А2=сума р. 100...140+р.270 на кін. періоду мінус сума р. 100...140+р.270 на поч. періоду (ф№1)	64	-2
г) зміна заборгованості		Зб	Зб= сума р. 520...610 мінус сума р. 520...610 на поч. періоду (ф№1)	-144	-340
д) продаж необоротних активів		По	По = р. 011+р.031 на кін. пер. мінус р. 011+р.031 на поч. періоду (ф№1)	-2113	-1497
кошти від виробничо-господарської діяльності		ВГД	ВГД=Чп+А - Дз - -А2+ Зб+ По	-943	12
2. Грошові кошти від інвестиційної  діяльності:
а) придбання основних засобів	Оз		Оз= р. 031 на кін. періоду мінус р. 031 на поч. періоду (ф№1)	-788	25
б) придбання нематеріальних активів	На		На = р. 011 на кін. періоду мінус р. 011 на поч. періоду (ф№1)	0	7
в) довгострокові фінансові вкладення	Дв		Дв= р. 040+045 на кін. періоду мінус р. 040+045 на поч. періоду (ф№1)	0	0
кошти від інвестиційної діяльності	ІД		ІД=(–Оз–На–Дв)	788	-32
3. Грошові кошти від фінансової  діяльності
а) одержання довгострокового кредиту банку	Дк		Дк= р. 480 на кін. періоду мінус р. 480 на поч. періоду (ф№1)	-1510	-802
б) зміна короткострокових фінансових вкладень	Кв		Кв= р. 220 на кін. періоду мінус р. 220 на поч. періоду (ф№1)	0	0
в) зміна короткострокових кредитів	Кк		Кк= сума р. 500...510 на кін. періоду мінус сума р. 500...510 на поч. періоду (ф№1)	58	193
г) емісія акцій	Еа		Ф. №2, р. 110	0	0
д) виплата дивідендів	Вд		Ф. №2, р. 340*р. 310	0	0
кошти від фінансової діяльності	ФД		ФД=Дк+Кв+Еа-Вд+Kk	-1452	-609
чиста зміна грошових коштів за період	ЧГП		ЧГП=ВГД+ІД+ФД	-1607	-629

 

2.9 Аналіз ринкової активності

Даний вид аналізу показує наскільки привабливе дане підприємство для зовнішніх інвесторів. Найважливішим показником, з погляду інвестиційної привабливості, є прибутковість акцій. Величина прибутку, що приходиться на одну акцію, впливає на формування дивідендів і встановлення ціни акції на вторинному фондовому ринку (фондовій біржі).

Таблиця 2.18 –  Коефіцієнти ринкової активності

Найменування  показників	Формула	Величина за 2009 рік	Величина за 2010 рік	Індекс росту
1.Ринкова ціна акції	Дані котирування	0,25	0,25	1
2.Прибуток на  акцію		-0,39919	-0,46829	-1,17
3.Балансова вартість акції	П/N	0,0005	0,001	2
4.Відношення ринкової ціни й  прибутку на  акцію		-0,63	-0,53	0,84
5.Співвідношення ринкової й балансової вартості акції	КМВ	500	250	0,5
6.Частка виплачених дивідендів	D/EPS	0	0	0

 

Багато інвесторів вважають, що саме EPS відбиває реальну прибутковість підприємства незалежно від того, чи сплачує воно дивіденди, чи ні. Прибуток на одну акцію використовується у ряді випадків для оцінки емітентів, які не виплачують дивіденди. Для ВАТ "Марiуполь-Авто" характерно від'ємне значення EPS: -0,39919 у 2009 році та -0,46829 у 2010 відповідно.

КМВ  розраховується як співвідношення ринкової вартості акції до її балансової (книжкової) вартості. У випадку, якщо КМВ >1, а у ВАТ "Марiуполь-Авто" це значення набагато більше за 1: у 2009=500, у 2010=250, то це означає, що ринкова вартість акцій компанії є вищою ніж вартість її майна. Тобто правильна організація системи менеджменту формує додаткову вартість компанії.

Мультиплікатор доходу (P/E) на практиці може служити орієнтовним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства в цілому.  Варто сказати, що коефіцієнт P/E завжди показує, у скільки разів поточна вартість акції перевищує доход, що вона приносить корпорації. В даному випадку поточна вартість акцій не перевищує доход, навіть має від'ємне значення: -0,63 у 2009 та  -0,53 у 2010 році. Цей показник ще раз доводить, що підприємство ВАТ "Марiуполь-Авто" не є цікавим для інвесторів, а також те, що відсутні дивіденди. 

ВИСНОВКИ

 

Аналіз фінансової стійкості підприємства служить не тільки засобом залучення ділових партнерів, але й базою прийняття управлінських рішень.

Фінансова стійкість є свідченням стабільного перевищення доходів над видатками, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства,  шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва й реалізації продукції. Іншими словами, фінансова стабільність фірми – це стан її фінансових ресурсів, такий  їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток фірми на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності в умовах прийнятного рівня ризику. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості на ту чи іншу дату дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство керувало фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства й відсутності в нього коштів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами й резервами. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

Виділяючи основні фактори, що впливають на фінансову стійкість  підприємства, можна зазначити наступні: позиціонування підприємства на товарному, і фінансовому ринках; виробництво конкурентоспроможної продукції; рівень залежності від кредиторів і зовнішніх інвесторів; обсяг і структура виробничих витрат; рівень професійної підготовки кадрів; наявність неплатоспроможних дебіторів; співвідношення між оборотними й необоротними активами; величина оплаченого статутного капіталу; ефективність комерційних і фінансових операцій.

Завдяки цьому з'ясовано, що підприємство має (чи не має) достатню фінансову стійкість, отже, у нього немає переваги перед іншими підприємствами щодо розвитку ЗЕД,  залучення інвестицій, одержання кредитів, при виборі постачальників.

Узагальнюючим показником, що характеризує ефективність діяльності організації і її фінансову стабільність, є економічний потенціал. Економічний потенціал організації зростає, якщо виконується умова (золоте правило розвитку організації): збільшення прибутку випереджає збільшення обсягу виручки від реалізації, що в свою чергу обганяє зростання собівартості реалізованої продукції. На аналізованому підприємстві фінансовий потенціал має тенденцію до зниження.

 Особливу увагу при аналізі  варто приділяти тим періодам, де ця умова не виконується. Для таких періодів варто провести  поглиблений фінансово-економічний  аналіз показників.

Фінансова стійкість підприємства найчастіше оцінюється комплексним методом з використанням інтегральних показників і на основі системи фінансових коефіцієнтів.

За показником покриття товарно-матеріальних запасів довгостроковими джерелами грошових коштів підприємство характеризується  кризовим фінансовим станом.

Основним джерелом фінансових ресурсів підприємства є власні кошти та кредиторська заборгованість (товарний кредит).

Переважна  частина  грошових коштів вкладена в необоротні активи.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється його показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасних і повних розрахунків за короткостроковими зобов’язаннями. Коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює 0,14 і знаходиться в  нераціональних межах.

Поточні фінансові потреби показують, який обсяг грошових коштів необхідний додатково залучити в формі короткострокового кредиту для фінансування оборотного капіталу підприємства у сумі 2579 грн.

Показники оборотності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство взаємодіє із зовнішнім середовищем (споживачами чи постачальниками продукції), тому їх ще називають показниками ділової активності. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів підприємства знизився з 168,3 до 77,6 об., що свідчить про зниження попиту на продукцію та про збільшення виробничих запасів. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості підвищився з 14,6 до 20,6 об., що означає  зменшення фактичного обсягу заборгованості. Періоду обороту дебіторської і кредиторської заборгованостей не рівний. Більшим є значення періоду обороту дебіторської заборгованості, то це свідчить про низький рівень платежів дебіторів, підприємство може зазнавати труднощі із своєчасним погашенням кредиторської заборгованості.

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів. Ефективність використання майна в цілому дорівнювала 0,1-0,12. Рентабельність власного капіталу підприємства підвищилась з 1,2 до 2,16, що може вплинути на підвищення вартості акцій підприємства на вторинному фондовому ринку.

         Показники структури капіталу  характеризують співвідношення  власних і позикових коштів  на підприємстві. ВАТ "Марiуполь-Авто" характеризується вкрай низьким запасом фінансової міцності (ВК/ПК < 0,5 і складає 0,086 на кінець 2009р. та 0,056 на кінець 2010). У підприємства не було можливості щодо залучення додаткових позикових коштів без ризику втрати фінансової стабільності (ВК/ПК < 0,5 = 0,086 та 0,056).

За результатами таблиць 2.15 та 2.16 ми бачимо,що підприємство ВАТ "Марiуполь-Авто" має кризовий фінансовий стан. Підприємство знаходиться на межі банкрутства. Для таких підприємств характерна майже повна відсутність прибутку протягом тривалого періоду часу. Як правило, такі підприємства мають низьку ліквідність. Фінансовий цикл на таких підприємствах може мати від'ємне значення, тобто термін повернення кредиторської заборгованості більший від операційного циклу виробництва. Таке підприємство залучає нові кредити, не повертаючи попередні. Додаткове вкладення коштів у такі підприємства дає невисоку віддачу.  До таких підприємств слід  застосовувати процедуру банкрутства.

На кінець аналізованого періоду ВАТ "Марiуполь-Авто" перебуває в глибокій фінансовій кризі. Обсяг кредиторської заборгованості великий, воно не в змозі розплатитися за своїми зобов'язаннями. Фінансова стабільність підприємства практично повністю втрачена. Значення показника рентабельності власного капіталу не дозволяє сподіватися на поліпшення. Ступінь кризи підприємства настільки глибока, що ймовірність виходу з кризи, навіть у випадку корінної зміни фінансово-господарської діяльності, – невисока. Необхідно приймати кардинальні рішення щодо підприємства, найімовірніше – це застосувати процедури банкрутства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Білик м. д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз. – К: КНЕУ, 2005. – 592 с.

2. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства// Фінанси України. – 2005. -- №3.
3. Грачев А. В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия. – М.: Финпресс, 2002. – 208с.
4. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємства. – Харків, ВД ІНЖЕК, 2007. – С. 238– 298.
5. Дж. Ван Хорн Основы финансового менджмента. – М.: ИД «Вильямс», 2003. – 992 с.
6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник для вузів. — К., 2000. — 377 с.
7. Панченко А.І. Узагальнені моделі статистичної оцінки фінансового стану підприємства// Фінанси України. – 2005. -- №3. – С.
8. Савчук Владимир Павлович Финансовый анализ деятельности предприятия (международные подходы) –[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/reports/savchuk.shtml
9. Самойлов Л.Л, фирма “ИНЭК”, Система показателей ранжирования предприятий. Методика ранжирования предприятий по финансовому состоянию дающая комплексную характеристику всех сторон их деятельности.– [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/inec_range.shtml
10. Український фінансовий сервер–http://www.ufs,kiev.ua.market/rating
11. Финансовое положение предприятия: оценка, анализ, планирование / Под ред. А. В. Черчесл. - Сумы, 1999. - 333 с.
12. Фінанси підприємств. Підручник / А.М.. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. К.:КНЕУ, 2008. – C. 328 – 395.
13. Фінансово-економічний аналіз: Підручник/ П.Ю. Буряк та інші. – К.: Професіонал, 2004. – 529 с.
14. Фінансовий аналіз/ за ред.. Г.В. Митрофанова. – К.: КНЕУ, 2002. – 301 с.
15. Фінансовий аналіз/ С.Я. Салига: Навчальний посібник. Рекомендовано МОН України. – Київ:ЦНЛ, 2005. – 240 с.
16. Баранов К.С. Оценка финансовой устойчивости предприятия по РСБУ и МСФО // "Международный бухгалтерский учёт", № 10, 2007.
17. Левшин Г.В. Анализ финансовой устойчивости организации с использованием различных критериев оценки // "Экономический анализ: теория и практика", № 4, 2008.
18. Любушин Н.П., Левшин Г.В Анализ финансовой устойчивости организаций вертикально интегрированных структур управления с использованием данных управленческого учёта // "Экономический анализ: теория и практика", № 5, 2008.