Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Октября 2013 в 11:19, контрольная работа

Описание работы

Соціальне забезпечення населення України є однією з найбільш актуальних проблем на даний момент в нашій країні. На першому місці серед проблем соціальної сфери стоїть проблема пенсій. На жаль, пенсії не відповідають реальному прожитковому рівню в нашій країні. Тому людям потрібно шукати альтернативні шляхи забезпечення гідної старості. Серед таких шляхів виділяється шлях користування послугами недержавних пенсійних фондів.
Метою роботи виступає обґрунтування теоретичних засад функціонування НПФ та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи НПФ в Україні; порівняння альтернативних варіантів вкладення коштів, а саме: банківський депозит та накопичувальна програма в страховій компанії.

Содержание работы

Вступ
Теоретичний розділ
Аналітичний розділ
Рекомендаційний розділ
Висновки
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

НПФ.docx

— 700.07 Кб (Скачать файл)

 

3.2. Проблеми  функціонування та шляхи вдосконалення  діяльності НПФ.

 

Останні роки стали серйозним випробуванням  для фондового ринку. Економічна криза та її наслідки захопили не тільки підприємства, фінансові установи, а майже кожного українця. Падіння  вітчизняного фондового ринку продовжується  і несе суттєві загрози для  інвесторів. Недосконалість законодавчої бази, нерозвиненість організованого ринку цінних паперів, низький рівень фінансової обізнаності населення посилили вплив кризових явищ на діяльність недержавних пенсійних фондів. Захист пенсійних накопичень та їх примноження за рахунок інвестиційного прибутку з метою здійснення майбутніх пенсійних виплат учасникам знаходиться в руках фінансових установ, які здійснюють управління активами НПФ. Отже, саме від того, як працюють ці установи, як будують відносини з фондом і як контролюються, значною мірою залежить спроможність фонду здійснювати пенсійні виплати.

Є дві групи  проблем, які гальмують хід пенсійної  реформи, формування накопичувальної  пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення. Перша –  в корпоративному середовищі, куди входять НПФ, КУА тощо, друга - в  державному.

Щодо корпоративних  проблем, то, хоча ринок послуг НПФ  ще зовсім невеликий, і водночас простір для дій неймовірно широкий для всіх та й інтереси нібито у всіх спільні, але єдності серед його учасників недостатньо. Візьмемо, наприклад, ставлення до запровадження єдиного порядку визначення чистої вартості одиниці пенсійних внесків. Наявність такого порядку посилить довіру до системи НПФ, бо дасть змогу вкладникам порівнювати діяльність різних фондів, бути в курсі того, що відбувається з їхніми пенсійними грошима, і на цій основі приймати обґрунтовані рішення.

Крім того, слід приділити увагу  й збільшенню пропозиції якісних  інструментів інвестування для пенсійних фондів. Оскільки їхні активи мають довгостроковий характер, а акції більш стійкі до інфляції, ніж боргові інструменти, варто дозволити підвищити частку акцій в портфелі НПФ принаймні до 50 відсотків.

Збільшення  активів НПФ та запровадження  обов'язкової накопичувальної системи  потребують підвищення якості акцій, які  Фонд держмайна виставляє на біржу. ПФ можуть інвестувати лише в акції  елітних емітентів, тоді як Фонд майна  пропонує сьогодні для продажу через  біржу низькоякісні цінні папери.

Треба також  дозволити пенсійним фондам купувати цінні папери ІСІ. В усьому світі  є така практика, бо тим самим  зменшуються ризики управління коштами. До того ж ці фонди диверсифіковані і з них завжди НПФ може вийти.

Протягом останніх років, замість комплексного розвитку всієї пенсійної системи йде однобоке нарощування ресурсів Пенсійного фонду. Та грошей у фонді не вистачає. Отже пенсійна політика має орієнтуватися на помірне зростання державної пенсії при випереджаючих темпах збільшення пенсій із накопичувальної пенсійної системи і, особливо - з її приватної складової.

Шляхи вдосконалення  системи НПЗ:

    • необхідно вдосконалити відповідну регуляторну базу, спираючись на вже отриманий досвід впровадження НПФ;
    • досягнення оптимального для учасників фондів співвідношення між рівнями ризиків і прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ шляхом внесення урядових змін до регуляторної бази в рамках ширшої програми розвитку ринків капіталу;
    • слід скасувати регуляторні обмеження на операції з валютою і розглянути можливість запровадження управління ризиками та розважливого вкладання коштів, підпорядкованого детальніше розробленому регулюванню, що має передбачати інвестування в ліквідні інструменти з низьким рівнем ризику, які перебувають в обігу на розвинутих ринках;
    • регулятори повинні дозволяти здійснювати інвестиції лише в такі активи, для яких можна застосовувати методи оцінювання вартості, єдині для всіх фондів;
    • підвищення рівня управління інвестиційним портфелем фонду завдяки: дозволу вкладання коштів у деривативи лише у перспективі і в цілях хеджування; запровадженню в законодавстві загальних положень про управління ризиками та завдяки накладенню обмежень на частки акціонерного капіталу, які може утримувати НПФ;
    • дотримуватися граничних допустимих обсягів інвестицій, шляхом моніторингу дотримання законодавчо встановлених обмежень щодо інвестування пенсійних активів, який має ґрунтуватися на їх середньомісячних значеннях;
    • вирішити питання низького рівня прозорості НПФ в Україні шляхом запровадження обов`язковості використання суб`єктами НПЗ міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), а також введення практику оприлюднення НПФ інформаційних проспектів.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Недержавне  пенсійне забезпечення в Україні  базується на засадах добровільної участі фізичних осіб і роботодавців у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Система недержавного пенсійного забезпечення протягом останніх років розвивається досить динамічно. Станом на 01.01.2012 р. у Державному реєстрі  фінансових установ міститься інформація про 97 недержавних пенсійних фондів та 40 адміністраторів НПФ (у 2005 році – 54 і 37 відповідно). Кризові явища у фінансовому секторі 2008-2009 рр. призвели до скорочення чисельності неконкурентоспроможних недержавних пенсійних фондів, але кількість вкладників, учасників та пенсійних внесків в цілому по системі НПФ збільшилась.

Всім зрозуміло, що криза тимчасова, а пенсійна реформа, турбота про майбутнє – постійні. Нині, як ніколи, необхідна підтримка  держави відносно як роботи НПФ, так  і подальшого розвитку пенсійної  реформи. Це стосується як масштабної роз’яснювальної роботи про функціонування НПФ, подальшого реформування пенсійної  системи, так і запровадження  заходів, які будуть сприяти подальшому розвитку недержавних пенсійних фондів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"
  2. http://pf.kinto.com/
  3. http://www.soc-standart.com/
  4.   Т.В. Майорова, Інвестиційна діяльність: підруч. [для студ. вищ. навн. закл. ]/ [Т. В. Майорова); - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.
  5. Ринок фінансових послуг [Текст] : навч. посібник / С.В. Науменкова, С. В. Міщенко. – К. : Знання, 2010. – 532 с
  6. Ринок фінансових послуг : Навч. посібник. Реком. МОН України для студ. ВНЗ / Є. М. Сич, В. П. Ільчук, Н. І. Гавриленко. – К. : ЦУЛ, 2012. – 428 с.
  7. Страхування: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2008. – 1019 с.
  8. http://www.prostobank.ua/
  9. http://uk.wikipedia.org/

Информация о работе Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів