Японська модель регулювання економіки

Японська модель регулювання економіки

 Японія належить до  країн, у яких оптимально поєднуються  регулююча і спрямовуюча роль  держави з функціонуванням механізмів ринку..

 Сучасна японська економіка  відрізняється від західно-європейської і економіки США значно вагомішою роллю державної участі. В Японії склалась розвинута система державного програмування. Для виконання функції регулювання розробкою і реалізацією макроекономічних проектів тут створена система органів програмування і регулювання, підпорядкованих Економічній Консультативній Раді,де застосовуються найновіші методи експертних оцінок, економічного прогнозування і програмування..

 Другим напрямком державного  регулювання в Японії є різні форми впливу на приватний капітал. Форми дії на приватний капітал в Японії охоплюють систему жорстких юридичних заходів з відповідними формами контролю через адміністративний апарат і поліцію, контроль з боку державних органів управління, систему економічних заходів (надання грошових субсидій, регулювання цін, введення додаткових податків, надання податкових пільг, застосування диференційованої кредитної політики).

 Застосовуючи арсенал  перерахованих економічних важелів,  держава здійснює протекціоністську  політику в галузях і сферах суттєво важливих для Японії.

Протекціонізм - політика захисту  внутрішнього ринку від іноземної  конкуренції через систему певних обмежень: імпортних та експортних мит, субсидій та інших заходів. З  одного боку, така політика сприяє розвитку національного виробництва.

 Японія має великий  досвід державного управління  науково-технічним прогресом. Відома  програма «Технополіс» втілює  системний підхід до управління  науково-технічною діяльністю і  передбачає створення 19 міст науки,  довгострокове планування випуску і збуту продукції.

 Ефективність державного  регулювання економіки в Японії  забезпечується наявністю «напівурядових організацій», які уособлюють злиття бізнесу і державного апарату.

Японська модель регулювання передбачає досить високий  рівень керованості господарства, створення  сприятливих умов для розвитку приватного сектора економіки, повне державне фінансування інноваційної діяльності та поміркований рівень бюджетної централізації  національного продукту (30-35 %). В основі японської моделі управління економікою лежить особлива концепція процесу економічного розвитку і розуміння конкуренції. Вона увазі пряму відмову від ряду форм конкуренції і спробу направити конкуренцію по іншому шляху.

 Логічне обгрунтування японської моделі державного регулювання лежить в уявленні про те, що уряд, на відміну від окремих фірм, бачить економічні проблеми в широкій перспективі. Японська модель державного регулювання заснована на переконанні, що саме експорт - основа економічного зростання, що певні галузі економіки потрібно виділяти і підтримувати, тому що саме вони можуть забезпечити зростання економіки, експорту і рівня життя, що Японія повинна економити ресурси і тому уникати руйнівних і марнотратних наслідків конкуренції. І нарешті, що певні галузі економіки потребують захисту, щоб вони могли вирости до таких масштабів, які дозволять їм успішно конкурувати на міжнародних ринках. Швидке зростання економіки і конкурентоспроможності Японії зазвичай приписується комплексу урядових заходів, який був розроблений на основі цієї концепції.

Основні елементи моделі японського державного регулювання

• Активний центральний уряд і стабільний апарат чиновників (насамперед MITI)
• Визначення пріоритетних галузей для прискорення економічного зростання
• Агресивний розвиток експорту
• Численні інструкції, правила та узгодження
• Вибірковий протекціонізм в цілях захисту внутрішнього ринку
• Обмеження прямих іноземних інвестицій
• М'яке антимонопольне законодавство
• Реструктуризація промисловості під керівництвом уряду
• Офіційний дозвіл картелів
• Жорстке регулювання фінансових ринків та обмежений вплив рад директорів корпорацій
• Спонсорування урядом спільних проектів досліджень та розробок
• Ясна, зрозуміла макроекономічна політика

Переконання в  тому, що уряд повинен активно спрямовувати розвиток економіки, - наріжний камінь японської моделі.