Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Марта 2013 в 22:31, реферат
Оскільки важливим джерелом фінансування діяльності фірм та компаній є кредитні засоби, то через зростання нестійкості процентної ставки в сучасному фінансовому світі фірмам та компаніям з кожним роком стає все важче прогнозувати її майбутню величину.
Перелічені вище типи коливань породжують різні види фінансових ризиків. Одним із найбільш розповсюджених у ринковій економіці способів їх зниження є хеджування з використанням похідних фінансових інструментів (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони, свопи).
Різні форми хеджування фінансових ризиків вже широко використовуються в практиці вітчизняного ризик-менеджменту і на думку багатьох вчених, будуть надалі розвиватися завдяки своїй високій результативності.
Вступ
В умовах ринкової економіки широкого розмаху набуває коливання цін на всі види товарів та послуг, які можуть мати непередбачувані наслідки навіть для стабільних певною мірою фірм та компаній. Зокрема, при проведенні ними фінансових операцій чільне місце відводиться обмінному курсу валют, який щороку стає все більш непрогнозованим як для експортера, так і для імпортера.
Оскільки важливим джерелом фінансування діяльності фірм та компаній є кредитні засоби, то через зростання нестійкості процентної ставки в сучасному фінансовому світі фірмам та компаніям з кожним роком стає все важче прогнозувати її майбутню величину.
Перелічені вище типи коливань породжують різні види фінансових ризиків. Одним із найбільш розповсюджених у ринковій економіці способів їх зниження є хеджування з використанням похідних фінансових інструментів (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони, свопи).
Різні форми хеджування фінансових ризиків вже широко використовуються в практиці вітчизняного ризик-менеджменту і на думку багатьох вчених, будуть надалі розвиватися завдяки своїй високій результативності.
1. Суть та види ф’ючерсних контрактів
Укладення ф’ючерсних угод відбувається між покупцем і біржею з одного боку та біржею і продавцем – з другого. На контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна. Обсяги одного контракту (лота) стандартизовані відповідно до специфікації, запровадженої біржею. Терміни виконання угод стандартні, а терміни закриття позиції – довільні. Так, більшість фінансових ф’ючерсних контрактів мають дату виконання (поставки) в березні, червні, вересні або грудні. Ф’ючерсна ціна котирується на одиницю товару і змінюється протягом дня торгів і від одного дня до другого. Внаслідок цього всі позиції відкритих ф’ючерсних контрактах в кінці кожного дня торгів перераховуються згідно нової ринкової ціни. Якщо ціна на товар (актив) підвищилася, на рахунок покупця негайно надходить готівка в розмірі виграшу. Та ж сума знімається з рахунку продавця. Таким чином покупець ф’ючерсного контракту отримує прибуток у випадку зростання ціни ф’ючерса. Якщо внаслідок несприятливої ситуації на ринку сума на рахунку покупця падає нижче рівня підтримуючої маржі, яка зазвичай становить 70-80% від початкової (хоча може і дорівнювати їй), покупець повинен внести готівкою варіаційну маржу, інакше ф’ючерсна позиція буде ліквідована. Якщо ж ситуація сприятлива, перевищення рахунку над початковою маржею може бути вилучене інвестором.
Становлення світового ринку ф’ючерсів розпочалося в 1984 p., коли деякі біржі об’єднали свої операції по ідентичних контрактах. Так, у вересні 1984 року Чиказька торгівельна біржа (Chicago Merchantile Exchange – СМЕ) і Сінгапурська міжнародна грошова біржа (Singapore International Monetary Exchange-SIMEX) створили спільну систему розрахунків по ф’ючерсних контрактах на свої валюти і євродолари. Міжнародна система торгівлі ф’ючерсами дає змогу учасникам ринку відкривати позицію на одній біржі і закривати на іншій.
Зазначимо, що, як показує практика, ф’ючерсні контракти рідко використовуються для фізичної поставки відповідного актива. Більшість власників ф’ючерсів закривають свої позиції до строку закінчення контракту з метою хеджування чи отримання вигоди від руху цін.
Розрізняють такі основні види ф’ючерсів, що обертаються на міжнародних ринках:
Ф’ючерси на товари. Потреба ф’ючерсних товарних ринків (future markets in commodities) велика у зв’язку з нестабільністю цін на ці товари і, відповідно, необхідністю хеджування ризиків їх падіння чи зростання. Найпоширеніші ф’ючерсні товари – худоба, пшениця, соєві боби, метали, нафта тощо. Один і той же товар часто продається/купляється на декількох ф’ючерсних ринках, хоча якість від ринку до ринку може відрізнятися.
Валютні ф’ючерси. Валютні ф’ючерси – це стандартизовані біржові контракти. Ринок валютних ф’ючерсів -високоліквідний, оскільки існуюча позиція може бути закритою в будь-який момент зворотньою угодою.
2.Хеджування валютними ф’ючерсами
Форвардні контракти, торгівля якими проводиться на спеціальних біржах називаються ф'ючерсними контрактами або просто ф'ючерсами. Очевидно, що для організації торгівлі форвардними контрактами на біржі, вони повинні бути стандартизованими за наступними параметрами:
Ще однією важливою відмінністю ф'ючерсних контрактів від форвардних є те, що біржа гарантує виконання всіх ф'ючерсів, які купуються або продаються на ній. Для цього форвардний контракт розбивається на два:
Для того, щоб переконатися у виконанні сторонами, які беруть участь у ф'ючерсному контракті, взятих на себе зобов'язань, товарною біржею висувається вимога про розміщення на рахунках учасників застави в певному роз мірі, яка називається гарантійною або підтримуючою маржею і необхідна для покриття втрат, можливих у ході біржових операцій. Розмір засобів на рахунках усіх учасників торгів коректується в кінці кожного торгового дня за розрахунковими цінами цього дня. Це знижує для біржі ризик того, що одна зі сторін може відмовитися виконувати свої зобов'язання, вказані в контракті.
Щоденні доходи та втрати зводять до мінімуму можливість невиконання зобов'язань за контрактом. Другий наслідок щоденного коректування ф'ючерсних контрактів полягає в тому, що незалежно від того, наскільки велика номінальна вартість контрактів, їх ринкова ціна є рівною нулю на початок кожного дня торгів.
Ф’ючерсні контракти за іноземною валютою — це угода між продавцем (покупцем) та кліринговою палатою ф’ючерсної біржі про продаж (купівлю) стандартної суми однієї валюти за іншу за узгодженим валютним курсом на конкретну дату в майбутньому. Сутність ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в момент укладення угоди валютний курс, за яким відбудеться операція купівлі-продажу валюти в майбутньому.
Типи ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту досить різноманітні і змінюються від біржі до біржі за номінальною вартістю та видами валют, що обмінюються. Предметом найактивнішої торгівлі є ф’ючерси на долари США, євро, канадські долари, фунти стерлінгів, єни, австралійські долари.
Для ф’ючерсів на іноземну валюту система ціноутворення паралельна звичайному форвардному ринку іноземної валюти з урахуванням того, що контракти оцінюються з огляду на основний валютний курс у американських котируваннях.
Особливість валютних ф’ючерсів полягає в котируваннях за американською системою. Мінімальним кроком ціни валютного ф’ючерсу, як і в загальному випадку, є тік. Але величина та вартість тіків для різних ф’ючерсних контрактів на валюту не однакові, оскільки різні валюти мають різну вартість у доларовому вираженні.
У всіх випадках прибуток чи збиток за ф’ючерсною операцією визначається як добуток вартості тіка, кількості тіків, на яку змінилась ціна контракту, та кількості контрактів за відкритою учасником ринку позицією. Як і в загальному випадку, на більшості міжнародних бірж валютні ф’ючерси функціонують на основі квартального циклу, коли березень, червень, вересень та грудень є місяцями поставки для відповідних контрактів.
Різноманітність ф’ючерсів на іноземну валюту дозволяє хеджерам вибирати такі контракти, які мають високий рівень кореляції з балансовою позицією і досить точно відображають зміни у валютних курсах. Якщо валютна позиція учасника ринку виражена в одній із основних валют, то хеджування проводиться за допомогою ф’ючерсів на ту саму іноземну валюту.
А якщо хеджер має відкриту позицію у валюті, для якої не існує відповідного типу ф’ючерсних контрактів, то необхідно дібрати такий ф’ючерс, зміна ціни якого була б паралельною зміні обмінного курсу базової валюти. Для виявлення тісноти залежності між змінами цін застосовуються методи кореляційного аналізу. Отже, хеджування валютного ризику за допомогою ф’ючерсних контрактів на іноземну валюту полягає в мінімізації ризику компенсуванням збитків за балансовою позицією прибутками за ф’ючерсною позицією, і навпаки.
На приклад, суть короткого хеджування ф’ючерсами полягає в тому, що хеджер продає валютні ф’ючерси, щоб одержати прибутки в майбутньому, коли вони будуть куплені за нижчою ціною. Отриманий прибуток дозволяє компенсувати втрату частини доходів у результаті переоцінки довгої валютної позиції за зниження валютного курсу. Методику короткого хеджування валютними ф’ючерсами проілюструємо прикладом, де хеджером є американський банк (базова валюта — долар).
Важливо звернути увагу на те, що проведення операцій на ф’ючерсному ринку дозволяє зафіксувати наперед тільки ф’ючерсний курс, який склався на дату відкриття позиції за деривативами, але не спотовий курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерсним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції - базис -становить ту величину, на яку ризик не може бути повністю виключений у реальній дійсності.
Висновки
Отже, рішення про хеджування за допомогою валютних ф’ючерсів доз-волило банку уникнути валютного ризику. Здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість банку зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент продажу контрактів 01.07.97. Але ф’ючерсний ринок не дає змоги зафіксувати спот-курс. Різниця між спот-курсом та ф’ючерсним курсом у момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути повністю вик-лючений у реальній дійсності. У наведеному прикладі зроблено припущен-ня, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є ідеальним.
Список використаної літератури
ЗМІСТ
Вступ
Висновки
Список використаної літератури