Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2014 в 08:18, курсовая работа
Створення дійової системи кредиту й кредитних відносин є невід'ємною складовою ринкової трансформації економіки. Цей процес виявився складним і суперечливим. Україна почала формувати кредитну систему на тій базі, яка існувала при адміністративно-командній системі й була пов'язана з централізованим розподілом кредитних ресурсів, пільговим кредитуванням, кредитними обмеженнями тощо. Все це робило кредит і кредитні відносини недосконалими й неефективними.
Також слід відзначити такий вид зобов’язань, як непередбачені зобов’язання.
Непередбачене зобов’язання – це:
1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.
Отож, можна сказати, що зобов’язання бувають різними, різного характеру та тривалості, але не зважаючи ні на що, зобов’язання є частиною без якої не існує жодне підприємство, бо на кожному з них існує хоча б один з видів зобов’язань.
1.2. Документальне оформлення
Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами.
Для отримання кредиту підприємство представляє в обслуговуючий його банк заяву на отримання кредиту, в якому вказується розмір, термін і мета, забезпечення кредиту з наданням документів, баланси (річний і на останню звітну дату); техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті, кредитний договір страхування відповідальності - в залежності від форми забезпечення кредиту, обраної підприємством за погодженням з банком, термінове зобов'язання-доручення на погашення кредиту у встановлені терміни. В окремих випадках можуть додаватися додаткові документи: ліцензія; складська довідка про наявність товару у постачальника; сертифікат на продукцію; довідка про отримані позикових коштах у інших банках; бізнес-план та інші. У разі забезпечення кредиту під заставу майна додається також страховий поліс на заставлене майно.
Підприємство може отримати кредит також в іншому банку, не за місцем знаходження його розрахункового рахунку. Для цього в заяві на отримання кредиту воно вказує відомості: повне та скорочене найменування підприємства-позичальника з викладом форми відповідальності, способу формування капіталу; юридична адреса підприємства; найменування установи банку, де відкрито розрахунковий рахунок; найменування засновників, ким і коли зареєстроване підприємство; основний вид діяльності, розмір статутного капіталу, у тому числі оплаченого; балансова вартість майна, що знаходиться у власності підприємства; мета і розмір кредиту; бажані умови отримання кредиту (термін, порядок погашення: разовий, поетапний), зразки підписів посадових осіб, які мають право підпису банківських документів. Одночасно із заявою на отримання кредиту підприємство подає до банку свій Статут і баланс, завірені нотаріально, а також інші документи.
При надходженні заявки на отримання кредиту банк перевіряє кредитоспроможність та платежі здатність підприємства-позичальника: оцінює дієздатність, правоздатність та здатність своєчасно виплатити кредит і відсотки по ньому. Для перевірки позичальник має подати в банк баланс і фінансовий звіт.
У висновку співробітником банку описується кредитна історія підприємства, його ділова репутація, аналіз фінансового стану, характеристика достовірності розрахунків та можливості виконання запланованих показників, перелік основних ризиків, робляться висновки про доцільність видачі кредиту та пропонуються умови кредитування.
У залежності від величини кредиту рішення про його видачу приймається або керівництвом кредитного відділу, або кредитним комітетом. Рішення про видачу особливо великих кредитів приймається Радою банку або Загальними зборами акціонерів.
Після схвалення заявки на кредит і прийняття комерційним банком рішення про його видачу, оформляються і підписується обома сторонами кредитний договір. Надалі кредитні взаємовідносини підприємства з банківською організацією будуються на основі укладеного кредитного договору.
У кредитному договорі визначається сума кредиту, умови кредитування (термін, кредитний відсоток, спосіб забезпечення кредиту); обов'язки банку (термін і спосіб, видачі кредиту); обов'язки позичальника (спосіб і своєчасність виплати відсотків по кредиту, надання звітності по використанню кредиту і т. д.), права банку (права щодо зміни процентної ставки, право контролю використання кредиту, право штрафних санкцій та їх опис і т.д.), права позичальника (право дострокового погашення кредиту, право на отримання неустойки за невиконання банком своїх зобов'язань);відповідальність сторін.
Кредитний договір оформляється у двох рівноцінних примірниках - по одному для кожної із сторін і є основним документом при вирішенні всіх спірних питань між банком і підприємством.
Для бухгалтерії підприємства кредитний договір є основним документом, який підтверджує одержання кредиту, виплату відсотків, пені, комісій та інших виплат банку з боку підприємства.
У залежності від умов кредитного договору між підприємством і банком можуть бути укладені й інші договори, передбачені в кредитному договорі. Дані додаткові договори є додатками до основного кредитного договору. Прикладом цього може служити укладення Договору поступки грошових потоків.
1.3. Організація синтетичного та
аналітичного обліку
Для поповнення нестачі власних коштів для операційної діяльності підприємство оформляє в банку позику строком до одного року. Для її одержання з банком укладається договір, в якому передбачається: цільове використання позикових коштів, строк користування позикою, сума і плата за позику (процент, що сплачується підприємством). Після оформлення кредитного договору банк відкриває для підприємства кредитний рахунок, на якому і обліковуються надані та погашені кредити [16, с.217].
Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики. Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку на рахунках описаних в таблиці 1.1
Табл. 1.1
Рахунок |
Назва рахунку |
Характеристика рахунку |
Д-т 31 |
Рахунки в банках |
Рахунок активний, по дебету нарахування коштів на рахунок, по кредиту відрахування коштів з рахунку |
К-т 60 |
Короткострокові позики |
Рахунок пасивний, по кредиту збільшення заборгованості, по дебету зменшення заборгованостей |
Але короткострокова позика може бути направлена на погашення заборгованості перед постачальниками і підрядчиками, на погашення заборгованості перед бюджетом з податків і на інші цілі. В такому разі суми одержаної позики обліковується на рахунках з таблиці 2.2
За користування короткостроковими позиками підприємство згідно з кредитним договором нараховує і сплачує проценти, сума яких відображається на рахунках з таблиці 1.3 [16, с.224].
Табл. 1.2
Рахунок |
Назва рахунку |
Характеристика рахунку |
Д-т 63 |
Розрахунки з постачальниками та підрядниками |
Рахунок пасивний, по кредиту накопичення непогашеної заборгованості, по дебету списання або погашення заборгованостей |
Д-Т 64 |
Розрахунки з бюджетом |
Рахунок пасивний, за кредитом накопичення заборгованості перед бюджетом, за дебетом розрахунок по заборгованостям |
К-т 60 |
Короткострокові позики |
Рахунок пасивний, по кредиту збільшення заборгованості, по дебету зменшення заборгованостей |
За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.
Табл. 1.3
Рахунок |
Назва рахунку |
Характеристика рахунку |
Д-т 951 |
Відсотки за кредит |
Рахунок активний, за дебетом нарахування відсотків за кредит, за кредитом їх сплата |
К-т 684 |
Розрахунки за нарахованими відсотками |
Рахунок пасивний, за кредитом нарахування відсотків, за дебетом їх сплата |
Погашення короткострокової позики і процентів за її користування відображається на рамках:
Д-т 60 «Короткострокові позики» (на суму самої позики) (табл. 1.1)
Д-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму нарахованих відсотків»(табл. 1.3)
К-т 31 «Рахунки в банках»(табл. 1.1)
Проценти за користування короткостроковими позиками наприкінці звітного періоду відображаються у складі фінансових результатів підприємства на рахунках з таблиці 1.4
Табл. 1.4
Рахунок |
Назва рахунку |
Характеристика рахунку |
79 |
Фінансові результати |
Рахунок активно-пасивний, за дебетом накопичення витрат, за кредитом накопичення доходів |
К-т 951 |
Відсотки за кредит |
Див. табл. 1.3 |
При відстроченні оплати короткострокових позик (переведенні в розряд довгострокових):
Табл. 1.5
Дебет |
Кредит |
60 (Короткострокові позики) |
50 (Довгострокові позики) |
Аналітичний облік короткострокових позик організовується окремо за кожною позикою [13, с.315]. Аналітичні рахунки об’єднуються в такі субрахунки:
Табл.1.6
Субрахунок |
Назва субрахунку |
Характеристика рахунку |
601 |
Короткострокові позики банків у національній валюті |
Рахунок пасивний, за кредитом накопичення кредитів, за дебетом розрахунки по кредитам |
602 |
Короткострокові позики банків в іноземних валютах | |
603 |
Відстрочені короткострокові позики банків в національній валюті | |
604 |
Відстрочені короткострокові позики банків в іноземній валюті | |
605 |
Прострочені позики в національній валюті | |
606 |
Прострочені позики в іноземній валюті |
Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики».
За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових [13, с.318].
Зарахування довгострокових позик на поточні рахунки обліковується на рахунках з таблиці 1.7
Табл. 1.7
Дебет |
Кредит |
31 (Рахунки в банках) |
50 (Довгострокові позики) |
Переведення короткострокових позик до складу довгострокових у зв’язку зі змінами умов кредитування обліковується в проводці з таблиці 1.8.
Табл. 1.8
Дебет |
Кредит |
60 (короткострокові позики) |
50 (довгострокові позики) |
За користування довгостроковими позиками банку нараховуються проценти, які включаються до складу фінансових витрат і обліковуються на рахунках [10, с.130]:
Табл. 1.9
Дебет |
Кредит |
951 (відсотки за кредит) |
50 (довгострокові позики) |
За дебетом рахунка 50 «Довгострокові позики» відображаються операції з погашення довгострокових позик і процентів за ними (табл. 1.10)
Табл. 1.10
Дебет |
Кредит |
50 (Довгострокові позики) |
31 (Рахунки в банках) |
Аналітичний облік довгострокових позик організується щодо кожної позики зокрема [8, с.107]. Аналітичні рахунки об’єднуються залежно від виду позики в субрахунки (табл. 1.11):
Табл. 1.11
Субрахунок |
Назва субрахунку |
Характеристика рахунку |
501 |
Довгострокові кредити банків у національній валюті |
Рахунок пасивний, по кредиту Накопичення кредитів, по дебету розрахунки по кредитам |
502 |
Довгострокові кредити банків в іноземній валюті | |
503 |
Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті | |
504 |
Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті | |
505 |
Інші довгострокові позики в національній валюті | |
506 |
Інші довгострокові позики в іноземній валюті |
Информация о работе Облік довго і короткострокових кредитів банку